
- •7. Історія виникнення та розвитку екології як науки…
- •8.Міжнародні природоохоронні організації та іх діяльність
- •9. Поняття ландшафту та його основні типи.
- •10.Поняття про екологічний фактор
- •11.Види і масштаби забруднення навколишнього середовища
- •12. Система біосферних заповідників та їх значення
- •28) Динаміка чисельності популяцій її ознаки та причини
7. Історія виникнення та розвитку екології як науки…
Екологія - це наука, вивчає взаємовідносини організмів між собою й довкіллям. Часто зустрічається переклад терміна екологія як вчення про дім, житло. Не точно. Давні греки розуміли цей термін значно ширше.Экосом вони називали будь-яке місце перебування людини: і добрий пляж, де люди збиралися для купання, і гірниче пасовище, де пастухи пасли овець.Пізнання природи набуло практичного значення на зорі людства. У первісному суспільстві кожен мав мати певні знання про навколишньому середовищі, силах природи, рослинах і тварин. Вже люди впливали на чисельність і розмаїтість тварин і звинувачують рослин, але відсутність знарядь злочину і навичок полювання собі не дозволяли їм спустошувати довкілля. Людина методом спроб і помилок нагромаджував емпіричні знання про навколишнє його світі. Люди поступово пізнавали повадки та шляхи пересування тварин, у яких полювали; корисні й шкідливі властивості рослин, особливості їх життєвих циклів і слабким місця проростання; у пошуках притулків вивчали рельєф місцевості тощо. буд.Цивілізація виникла тоді, коли людина навчився використовувати вогонь і стінобитні пристосування праці, які дозволяли йому змінювати середовище проживання. За понад 600 поколінь до нас з'явилося землеробство, яке вирішило майбутнє людства. «Цим важелем, - писав В.І. Вернадський (1925), - людина опанував всім живим речовиною планети. Людина глибоко відрізняється з інших організмів за своєю дією на довкілля. Цю відмінність можна, що було велике від початку, стало величезним з часом» [1].Перехід до землеробства і далі до скотарству з'явився кардинальним кордоном для історії всього людства. Забезпечення продуктами харчування сприяло зростанню народонаселення: до 2500 р. е. населення Землі досягло 100 млн. людина. За теорією Н.І. Вавилова, найдавніші цивілізації зародилися саме у центрах походження культурних рослин.З розвитком цивілізації розвивалися екологічні пізнання і екологічні проблеми. Створюючи перші міста, чоловік - ще неусвідомлено розумів необхідність дотримання певних санітарним нормам. Перша з відомих систем міської каналізації з'явиласяIII—I тисячоліттях е. таки в Індії. У Римі побудували водогін, діяла система каналізації. Після падіння Римська імперія за 400 роках н.е. у містах держав, які утворилися їхньому руїнах, до XIII-XIV ст. панувала антисанітарія,т.к. необхідні знання було втрачено.Приміром,Вавилонское царство загинуло внаслідок непродуманого будівництва іригаційних систем і інтенсивного використання води з річок Тигр і Євфрат з метою зрошення. За словамиЛ.Н.Гумилева (1990), чергова «перемога над природою» погубила великий місто: до початку нової доби від цього залишилися лише руїни.Це ж спостерігалося в Єгипті, Шумері, Ассирії та країнах.Иероглифи на піраміді Хеопса що тоді попереджали: «Люди загинуть від невміння користуватися силами природи й від незнання істинного світу» [1].Французький учений Ф. Шатобріан (1768-1848) говорив, що лісу передували людині, а пустелі йшли його.Потреби людини, пов'язані з його основними заняттями - землеробством,одомашниванием тварин, мореплаванням, будівництвом та інших., визначили необхідність екологічних знань й поява наук про природу.Термін екологія (грн. >oikos - будинок, житло, батьківщина, >logos - вчення, наука) вперше увів у 1866 р. німецький біолог, професорЙенского університету Ернст Геккель, (1834—1919), який виділив торік у самостійну науку і назвав те слово розділ біології, вивчав сукупність взаємозв'язків між живими і неживими компонентами природного довкілля.Рішення екологічних проблем вимагає величезної роботи в усіх областях науку й техніки. І теоретичним фундаментом всієї природоохоронної діяльності є наука екологія. Тільки знання об'єктивних законів розвитку природних, техногенних і соціальних процесів дозволить залагодити справи із природою, і дозволити соціальні конфлікти.
Історію становлення екології як самостійної науки можна розділити сталася на кілька періодів:
- накопичення емпіричних пізнань про природу за доби древніх цивілізацій;
- дослідження природних умов на живі організми за доби Відродження;
- поява у другій половиніХIХ століття еволюційного вчення Ч. Дарвіна та екології;
- формування в екології системної концепції;
- наш час в екології.