3. Життєвий досвід:

Дітей можна поділити на дві групи: для однієї групи запропонувати слово – вода, для другої  - храм. Перед тим, як ознайомимо дітей з цими словами, потрібно пояснити, що кожна група має написати на картці паперу все, що пов'язане з цим словом. Діти пишуть протягом 5 хв. Потім, одна особа з кожної групи прочитає все, що написала їх група. Сьогодні на катехезі побачимо, як Ісус в розмові з самарянкою вияснює нове значення води і святині.

 

4. Запис теми:

Ісус і самарянка

 

5. Розповідь про спасенне послання:

А зараз прочитаємо фрагмент з євангелії і послухаємо, як два поняття (вода і храм) пов'язані з Господом Ісусом. Читання Святого Письма: ( Йн 4, 5-15; 19б-26; 39а; 40-42)

а) Повернення Ісуса до Галилеї

Дізнавшись про ув'язнення св. Йоанна Христителя Іродом, Ісус Христос дуже засмутився. Він залишає Юдею і повертається до Галилеї.  Дорога проходила вздовж річки Йордан, або через Самарію. Ізраїльтяни (так називали євреїв) неохоче ходили через Самарію до Галилеї, хоч ця дорога була коротшою, причиною цього були неприязні стосунки між євреями і самарянами. Серед самарян було багато поган, за це євреї їх недолюблювали. Самарянивідповідали тим же і не раз докучали ізраїльтянам, які проходили їхнім краєм, а про гостинність і мови не могло бути.

б) Христос біля Якової криниці в Сихарі (Йн 4, 4-5)

Ісус Христос не лише вирішив іти через край самарян, але прийшов навіть до їхнього міста Сихар. "А була там криниця, яку викопав патріарх Яків. Місто Сихем (Сихар) було дуже давнє, йому було близько 4000 років. Тут Яків мав власне поле і тут викопав криницю для своєї худоби і для людей. Недалеко від містечка знаходився гріб Йосифа, сина Якова, який ще бувши хлопцем дуже часто бував в цих краях і пив воду з цієї криниці. Ця криниця існує до сьогоднішнього дня і має 32м. глибини.

Ісус Христос, втомлений дорогою, сів відпочити біля криниці Якова і чекав. Він знав, хто має прийти. Був день, сонце гріло нещадно. Учні, які супроводжували Ісуса, подалися в місто, щоб харчі купити.

в) Розмова Ісуса з самарянкою

1.Прохання води. (Пропонується драматизація тексту з учнями: Йн 4, 6-15, або пропонується читання цього тексту з Святого Письма в формі діалогу.)

Невдовзі прийшла по воду одна самаританська  жінка. А зараз, діти, давайте дізнаємося про цю зустріч з Євангелії св. Йоанна. (Пропонується читання тексту з Святого Письма в формі діалогу). Ісус сказав до самарянки: "Дай мені напитися! Жінці - самарянці це не сподобалося, досить того, що Він сидів біля криниці, та й ще попросив напитися. Жінка здогадалася, що Ісус єврей і здивовано запитала: "Як це, Ти, будучи юдеєм, просиш в мене, самарянки, напитися води?"  Якби хотіла сказати: "Що сталося, що Юдей просить води в самарянина?". Ісус не розгнівався на неї, а лише лагідно відповів таємничими словами: "Якби знала дар Божий і того, хто говорить: дай мені пити! – сама просила б у Нього, а Він дав би тобі воду живу!". Жінка не зрозуміла цих слів і занепокоїлася. Той, Котрий просить води, говорить до неї такими дивними словами!  "Ти й зачерпнути  не маєш чим, пане, а й криниця глибока, - то де ж Ти візьмеш живу воду?" "Чи більший ти за батька нашого Якова, що дав нам криницю оцю, і сам пив з неї. А й сини його" - промовила самарянка. Тут потрібно підкреслити, що та криниця, яка була її та її земляків мала, дуже добру воду. На те Ісус відповів ще більш дивними словами: "Кожен, хто оту воду п'є, знову захоче пити. Той же, хто нап'ється води, якої дам йому я, - не матиме спраги повіки. Вода бо, що дам йому я, стане в ньому джерелом такої води, яка струмує в життя вічне!". Жінка уважно слухала: "Господь говорить, що дасть таку воду, після якої не будеш спраглий". Вислухавши вона сказала до Ісуса. Дай мені, Господи, тієї води, щоб не мала я більше вже спраги та й не ходила сюди черпати".

2. Визнання правди. (Читання Святого Письма: "Йн 4, 16-26)

Тепер Господь починає говорити просто, пояснюючи жінці ким Він є. "Іди, - говорить – і поклич свого чоловіка та й повертайся сюди!" Озвалася жінка: "Нема в мене чоловіка". Саме на таку відповідь чекав Ісус: "Так, добре відповіла, що не маєш чоловіка, а той, з котрим зараз живеш, не є твоїм чоловіком". Можна собі уявити, як злякалася ця жінка. Ця таємнича людина в одній хвилині відкрила ціле її життя, а життя її було грішне, мала в житті аж 5 чоловіків і той шостий, також не був її справжнім чоловіком. Відповідає схвильована: "Бачу, пане, - пророк ти". Але, щоб спритно відвернути від себе його увагу, заговорила до Ісуса: "Наші батьки поклонялися Господу Богу на тій горі; ви також стверджуєте, що в Єрусалимі є таке місце, де належить поклонятися Богу". Тоді Господь відповів:  "Надходить час, - ба вже й тепер він, - що справжні поклонники Отцеві кланятимуться в Дусі і правді. І таких поклонників Отець собі шукає. Бог - Дух..." Що хотів Ісус цим сказати? – що Господь не тільки бачить де Його поважають, на якому місці і в якій Святині, але як Йому поклоняються люди, чи правдиво люблять Його. Коли Ісус відповів самарянці на запитання, як належить шанувати Господа Бога, вона відповіла: "Знаю, що Месія має прийти. Коли прийде то все нам звістить". Потім Ісус об'явив жінці ким Він є : "То я, що говорю з тобою".

Жінка кинула глечика і побігла розповідати всім мешканцям міста Сихар цю подію.

А тим часом повернулися учні і заохочували Ісуса, щоб Він поїв. Але Він відмовився, кажучи; "Я маю їжу про яку ви не знаєте". Учні подумали, що за час їхньої  відсутності, вже хтось їх випередив і приніс Господу їжу, можливо і ота сама Самарянка. Але Христос пояснив, що тут іде мова про зовсім іншу їжу: "Їжею моєю є чинити волю Того, Хто мене послав і діло Його вершити". А яке то діло? – спасати несмертельні душі.

г) Апостольство тієї жінки і його наслідки

Жінка розповіла про цю подію в місті.  І з міста прибули Самаряни  і просили Ісуса прийти до них. Ісус пішов до міста і був там два дні, навчаючи самарян. Багато людей увірувало і тоді говорили жінці: "Вже не твоїм словам віримо, бо самі ми чули, і дізналися, що Він таки справді Спаситель світу, Христос!"