Складений соціативний підмет і простий підмет

Проблема розмежування складеного соціативного підмета і простого підмета постає у реченні з додатком у формі орудного відмінка. Порівняй:

Речення з соціативним підметом	Речення з простим підметом
Микола з Петром розмовляли до ранку.	Микола з Петром розмовляв до ранку.

Критерієм розмежування окреслених двох типів підмета виступає форма присудка. Відповідно простежуються два варіанти:

1) при складеному соціативному підметі присудок вживається у формі множини (див. розмовляли);

2) при простому підметі присудок вживається у формі однини (див. розмовляв).

Порівняй:

Присудок у формі множини при соціативному підметі	Присудок у формі однини при простому підметі
Увечері Нимидора з Джерею принесли в ряднах відважене панське прядиво (І. Нечуй-Левицький);	Жив у тій хаті Охрім Поліщук з жінкою (М. Вовчок);
Гості розійшлися пізно, а Рустем із Джіафером усе ще вели розмову (М. Коцюбинський).	А це соловейко з місяцем розмову вів (В. Винниченко).

У практиці аналізу іноді важко буває розрізнити соціативний складений підмет і простий підмет у реченні з додатком в орудному відмінку, якщо підметова форма вжита у називному відмінку множини. Наприклад: Зайшли дівчата з Миколою — не зрозуміло, йдеться про одночасний прихід чи про певну послідовність. У таких випадках потрібно брати до уваги контекст.

Завдання

Спишіть речення. Виділіть граматичні основи. З’ясуйте, у яких конструкціях підмет є семантично неподільним словосполученням із соціативним значенням. У якій формі вжиті дієслова-присудки при соціативних підметах?

1. Легко і радісно зітхнув густий хутірський парк із столітніми дубами (С. Васильченко). 2. Микола й Кавун з товаришами постановили того-таки вечора тікати на сахарні в Стеблів у Канівщину. 3. Посеред села ніби стриміла на щолопочку на вищій терасі й наче пишалась дубова церква з п’ятьма білими банями (З тв. І. Нечуя-Левицького). 4. На світанку Григорій з Володимиром Івановичем пішли трусити жаки. 5. Враз батько з сином заговорили не нашою мовою (З тв. М. Стельмаха). 6. Разом з Оксеном Гнат приїхав до Троянівки (Ю. Збанацький). 7. Удвох ми з нею слухали зозульку (Л. Костен­ко). 8. Варвара з Юстиною стали перші до роботи (М. Коцюбинський). 9. Попереду бійців стояла жінка з дитиною на руках (Ю. Збанацький). 10. Там за столом сиділи уже батько з сином. 11. Жук з Петром одрізнились геть осторонь і вели між собою розмову (З тв. П. Мирного). 12. Начальник і два молодих його товариші з кількома людьми заходилися біля будови намету (А. Лотоцький).

Інфінітивний підмет у позиції після присудка

Інфінітивний підмет у реченні, як правило, займає позицію перед присудком. Наприклад: Мислити і творити, творити і мислити — це для письменника його фах, його покликання (О. Гончар); Писати — значить творити (П. Панч).

При зворотному порядку слів підмет, виражений інфінітивом, займає позицію після присудка. Порівняй: Усмішкою дитячої фортуни Було для нас потрапити в той дім (Л. Костенко); Яке глибоке щастя — жить... (М. Рильський).

Саме у такій ситуації — при вживанні інфінітивного підмета після присудка — можуть виникати труднощі щодо виділення підмета.

Інфінітивний підмет функціонує при складеному іменному присудку. У цій ситуації форма називного відмінка іменної частини присудка і його препозитивне вживання перед підметом часто призводить до приписування іменній частині присудка ролі підмета. У таких випадках надійним критерієм для визначення інфінітивного підмета є перетворення форми називного відмінка іменника у форму орудного відмінка.

Порівняй:

Яке глибоке щастя — жить... (М. Рильський).		Жить є глибоким щастям.
Найвище уміння — почати спочатку життя, розуміння, дорогу, себе (Л. Костенко).		Почати спочатку життя, розуміння, дорогу, себе є найвищим умінням.

Форма орудного відмінка іменника є типовою присудковою формою. (Див. наведене раніше речення Усмішкою дитячої фортуни Було для нас потрапити в той дім (Л. Костенко).) Таким чином, у розглянутих конструкціях іменник у називному відмінку має потенційну властивість вживатись у формі орудного відмінка, яка сама по собі є присудковою і ні в жодному разі не підметовою.