Означення

1. Морфологічне вираження:

— прикметники: Тихе озеро незриме віє духом трав’яним (М. Рильський);

— дієприкметники: Омиті росами квітки розтулюють повіки (В. Сосюра);

— порядкові числівники: На моїх очах перші сніги зійшли, сповнили мутні води ручаї (Л. Українка);

— займенники прикметникової форми: Наше життя — бурхливий океан (П. Тичина); Декотрі охочі парубки пристали до дівчат (І. Нечуй-Левицький);

— присвійні займенники на зразок його, її, їх: …Щось нове бриніло в його співі… (С. Васильченко); Сміх Надійчин був йому нестерпучий, її веселість ображала його (В. Підмогильний);

— кількісні числівники в непрямих відмінках: Василині здалось, що на двох скрипках разом порвались струни (І. Нечуй-Левицький);

— іменники в непрямих відмінках: Ганна часто згадувала день приїзду синів у село (Гр. Тютюнник); Вода при березі починала каламутитись (М. Коцюбинський);

— прислівники: Коли Степан засиджувався, то його погляд любив зупинятися на вікні навпроти, в якому теж горіло світло (В. Підмогильний);

— інфінітив: Спочатку в мене була думка одмовитись і вмерти (О. Довженко).

2. Пояснюване слово — іменник.

Див. пояснювані слова біля означень у наведених раніше реченнях (п. 1):

тихе озеро незриме; духом трав’яним; омиті квітки; перші сніги; наше життя; декотрі парубки; в його співі; її веселість; на двох скрипках; день приїзду синів; вода при березі; на вікні навпроти; думка одмовитись і вмерти.

3. Синтаксичний зв’язок із пояснюваним словом:

— узгодження: тихе озеро; озеро незриме; духом трав’яним; омиті квіти; перші сніги; наше життя; декотрі парубки; (на) двох скрипках;

— керування: день приїзду; приїзду синів; вода при березі; (в) його очах; її веселість;

— прилягання: (на) вікні навпроти; думка одмовитись; думка вмерти.

4. Змістові відношення з пояснюваним словом:

— атрибутивні: тихе озеро; перші сніги; день приїзду; вода при березі; (на) вікні навпроти; думка одмовитись; її веселість тощо;

— суб’єктні з накладанням атрибутивних: приїзд синів (порівняй: сини приїхали, де сини — суб’єкт дії, позначеної лексемою приїхали чи приїзд; див. також синівський приїзд, де лексема синівський виражає ознаку за відношенням до виконавця дії).

Види означень:

1. Узгоджені означення — означення, виражені словами, що узгоджуються з пояснюваним членом речення в усіх граматичних категоріях.

Див. у наведених реченнях: тихе озеро незриме; духом трав’яним; омиті квітки; перші сніги; наше життя; декотрі парубки; на двох скрипках.

2. Неузгоджені означення — означення, що поєднуються з пояснюваним іменником за допомогою керування та прилягання.

Див. у наведених реченнях: день приїзду синів; вода при березі; в його очах; її веселість; на вікні навпроти; думка одмовитись і вмерти.

3. Прикладка — означення, виражене узгодженим іменником, що характеризує означуваний іменник і водночас дає йому іншу, паралельну, назву. Наприклад: Поставлю хату і кімнату, Садок-райочок насаджу (Т. Шев­ченко); Я хочу на озеро Світязь, в туман таємничих лісів (Л. Костенко).

Додаток

1. Морфологічне вираження:

— іменники у формі непрямих відмінків: Де творчості немає, там і життя нема (В. Сосюра); Пахло розтопленим салом (М. Хвильовий); Рівний, залитий сонцем степ одразу принишк (О. Гончар); Будівництво читальні усе більше непокоїло Володька (У. Самчук); Про скіфів добре згадував Есхіл (Л. Костенко);

— займенники у формі непрямих відмінків: Йому стало страшно (М. Коцюбинський); На мене люди стали злі (Д. Павличко); Жінки богів придумують для себе (Г. Чубач);

— субстантивовані частини мови у формі непрямих відмінків: На віки вічні старий [рік] зникне, занесе з собою і добре, й лихе (П. Мирний); Нам дано відрізнити зле й добре, мале і велике (О. Ольжич);

— сполучення кількісних числівників з іменниками: Три тополі в орнім полі посадили школярі (А. Малишко); Повіз старий Запорожець п’ять синів на війну (О. Довженко);

— інфінітив: Гамза наказав зупинитися, щоб подивитися на зелену горку (П. Мирний); Нам дано відрізнити зле й добре, мале і велике (О. Ольжич).

2. Пояснювані слова:

— дієслова: пахло салом; непокоїло Володька; згадував про скіфів; придумують для себе; занесе і добре, й лихе; посадили три тополі; повіз п’ять синів; наказав зупинитися;

— дієслівні форми на -но, -то: дано відрізнити;

— віддієслівні іменники: будівництво читальні;

— предикативні прислівники: йому страшно;

— прикметники: злі на мене;

— дієприкметники: залитий сонцем.

3. Синтаксичний зв’язок із пояснюваним членом речення:

— керування: пахло салом; залитий сонцем; будівництво читальні; непокоїло Володька; згадував про скіфів; страшно йому; злі на мене тощо;

— прилягання: наказав зупинитися; дано відрізнити.

4. Змістові відношення з пояснюваним словом:

— об’єктні: будівництво читальні; непокоїло Володька; придумують для себе; злі на мене; занесе і добре, й лихе; посадили три тополі; повіз п’ять синів; наказав зупинитися; дано відрізнити;

— суб’єктні: пахло салом; залитий сонцем; йому страшно.

Види додатків:

1. Прямий додаток — додаток, що залежить від перехідних дієслів та означає предмет, на який безпосередньо спрямована дія.

Засоби вираження прямого додатка:

— іменники, займенники, субстантивовані частини мови у формі знахідного відмінка без прийменника, а також сполучення кількісного числівника у знахідному відмінку з іменником у родовому або знахідному відмінку, див. в аналізованих реченнях: непокоїло Володька; придумують богів; занесе і добре, й лихе; відрізнити зле й добре, мале і велике; посадили три тополі; повіз п’ять синів;

— іменники, займенники, субстантивовані частини мови у формі родового відмінка без прийменника, якщо при перехідному дієслові є частка не або коли дія переходить лише на частину об’єкта: А морем в бурю їхать слизько, човнів ніхто не підкує (І. Котляревський); Свойого неба не замінить жодне (Л. Костенко); Мелашка побігла до сусідів позичати хліба на обід (І. Нечуй-Левицький).

2. Непрямий додаток — додаток, що виражається формами усіх непрямих відмінків, окрім знахідного, а також інфінітивом.

Див. у наведених раніше реченнях: пахло салом; залитий сонцем; будівництво читальні; йому страшно; злі на мене; придумують для себе; наказав зупинитися; дано відрізнити.