Означено-особові та неозначено-особові односкладні речення

В основі розрізнення означено-особових і неозначено-особових односкладних речень лежать семантичні та граматичні критерії.

Насамперед помилки у розмежуванні цих різновидів односкладних конструкцій пов’язані з неусвідомленням понять «означена особа» та «неозначена особа».

«Означена особа» в означено-особових реченнях — це особа, яка бере участь у мовленнєвій ситуації, тобто мовець або слухач. Наприклад:

а) «означена особа» — мовець:

Прокидаюсь у незрозумілій тривозі... (М. Коцюбинський);

б) «означена особа» — слухач, адресат висловлювання:

Правді в очі дивіться прямо, не одводьте погляду вниз (В.Симоненко).

«Неозначена особа» у неозначено-особових реченнях — це особа, яка знаходиться поза умовами мовленнєвої ситуації, особа, яка не бере участі в розмові, тобто не мовець і не слухач. Наприклад:

а) невідома мовцеві особа:

У двері стукають (А. Малишко);

б) неактуальна, несуттєва для мовця особа (порівняно з тою чи іншою ситуацією):

Поділять тебе, земле, ой поділять (М. Коцюбинський);

в) особа, називання якої небажане для мовця:

Мене просили мовчати.

Семантика означеності та неозначеності створюється в односкладних реченнях відповідними граматичними засобами. Так, головні члени означено-особових і неозначено-особових конструкцій мають свої специфічні морфологічні форми.

Основні форми вираження головного члена означено-особових речень:

1) дієслова 1-ої особи однини і множини дійсного способу теперішнього або майбутнього часу та 1-ої особи множини наказового способу, напр.: Україно! Плачу слізьми над тобою (Л. Українка); Юно йдемо до мети (В. Сосюра); Не поганьбімо ж бо ніколи міщанством романтичних шат (І. Жиленко);

2) дієслова 2-ої особи однини і множини дійсного способу теперішнього або майбутнього часу та наказового способу, напр.: Лови летючу мить життя! Чаруй, хмілій, впивайся... (О. Олесь); Шукайте цензора в собі (Л. Костенко).

Головний член неозначено-особових речень становлять:

1) дієслова у формі 3-ої особи множини дійсного способу теперішнього і майбутнього часу, напр.: Весною в селі встають рано (Гр. Тютюнник); По радіо повідомляють про готування польоту на Місяць ракети-автомата і про польоти на інші планети (О. Довженко);

2) дієслова у формі множини минулого часу дійсного способу та у формі множини умовного способу, напр.: Михайла хоронили у чудову місячну ніч (О. Кобилянська); Пили каву з білою булкою (Б. Лепкий).

Відмінюване дієслово в означено-особових та неозначено-особових односкладних реченнях може замінятись модальним чи фазовим дієсловом або ж дієсловом-зв’язкою. У таких випадках простежується складений головний член означено-особових та неозначено-особових речень. Його утворюють:

1) модальне (фазове) дієслово + інфінітив;

2) дієслово-зв’язка + іменний компонент.

Дивись приклади речень:

	Означено-особове речення	Неозначено-особове речення
модальне (фа­зо­ве) дієслово + інфінітив	Не звикай утертими шляхами йти за другим сміло, як у дим (І. Франко).	Мене почнуть шукати по різних місцях (М. Коцюбинсь­кий).
дієслово-зв’язка + іменний компонент	Будь щирою і не журись від того, [що хтось у справжню щирість не повірить] (Л. Українка).	З ним були ввічливі.

Завдання

1. З’ясуйте вид наведених односкладних речень, записавши їх у такому порядку: 1) означено-особові речення; 2) неозначено-особові речення. Підкресліть у реченнях головні члени. Охарактеризуйте їх морфологічне вираження.

1. Зроби добро людині і забудь (О. Підсуха). 2. Після цієї розмови діждали неділі. 3. Усім шиють нові керсетки та юпки, а мені одній дають недоноски доношувати. 4. Оддали Остапа в москалі перед Покровою (З тв. П. Мирного). 5. Затоплю недолю дрібними сльозами, затопчу неволю босими ногами (Т. Шевченко). 6. Сміло гляньмо долі в вічі (П. Грабовський). 7. Просом і пшоном розраховувались нарівні з грішми (В. Мицик). 8. В труді творіть життя красу (П. Тичина). 9. З давніх-давен творців пісенного слова — піснетворців — називають у нас співцями (Б. Харчук). 10. Здобуватиму поле для вас, Хоч самому не треба. І стелитися буду внизу, Ви ж буяйте до неба (І. Франко). 11. Кожен ніжний рух сердечний В пісню срібну переллю (О. Олесь). 12. Нам наказують зайняти висоту (В. Кучер).

2. Спишіть наведені односкладні речення. Визначте їх різновиди. Підкресліть головні члени; охарактеризуйте їх структуру та морфологічне оформлення.

1. Пригадай собі голос матері, як хочеш почути совість (Д. Павличко). 2. Не бійтесь заглядати у словник (М. Рильський). 3. І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом (Т. Шевченко). 4. З дитинства навчайся бачити в хлібові живу душу рідної землі (О. Кравець). 5. Пасажири всі розійшлись. Пароплава почали розвантажувати (В. Підмогильний). 6. Будьте вдячні вічності, що живе у вас (М. Семенко). 7. Правдивим будь, [але не всім ти одкривайся] (П. Тичина). 8. Вітай незнану долю, як сестру... Зостанься безпритульним до сконання (Ю. Клен). 9. Не обіцяй в біді згадати друга. А просто другом будь йому завжди (М. Карпенко). 10. Нікому коритися не хочу, ні вічу, ні дружині, нікому (Б. Лепкий). 11. Іду поважний і мрію про щось (М. Йогансен).