Другий модульний контроль
Варіант 1
І рівень (кожна правильна відповідь 3 бали)
1. За впливом на пряму сонячну радіацію зелень намету поділяють на:
А) перфоративну, одношарову, двошарову, багатошарову;
Б) одношарову, двошарову, багатошарову;
В) перфоративну, одношарову, багатошарову;
А ст. 179 Куч.
2. Рекреацію в місті поділяють на:
А) дуже близьку, близьку, середню, далеку;
Б) близьку, середню, далеку;
В) дуже близьку, близьку, середню, далеку, дуже далеку.
Б ст. 232 Куч
3. Протиерозійна меліорація земельних угідь включає:
А) Протиерозійну організацію території, грунтозахисну сівозміну, гідротехнічну меліорацію, фітомеліоративні насадження;
Б) Протиерозійну організацію території, хімічну меліорацію, гідротехнічну меліорацію, фітомеліоративні насадження;
В) Протиерозійну організацію території, грунтозахисну сівозміну, хімічну меліораціюгідротехнічну меліорацію, фітомеліоративні насадження.
А ст. 335 Куч.
4. В поясі середніх берегових культур поширені:
А) захисні травостої, підсхильні та надсхильні насадження;
Б) захисні травостої, підсхильні та надсхильні травостої;
В) підсхильні та надсхильні насадження.
А ст. 374 Куч
5. Швидкість природного заростання відвалів, і, зокрема, формування видового складу рослинного покриву, головним чином залежить від:
А) фізико-хімічних властивостей розкривних порід, способу їх розробки, антропогенного навантаження;
Б) фізико-хімічних властивостей розкривних порід, способу їх розробки і відсипки у відвали;
В) фізико-хімічних властивостей розкривних порід, способу їх розробки.
Б ст. 234 Куч.
ІІ рівень (за кожну повну правильну відповідь5 балів)
1. Фільтрувальний ефект фітоценозів.
2. Особливості динаміки фітоценозів на девастованих землях.
3. Технологія фітомеліоративних робіт у сільському господарстві.
Варіант 2
І рівень (кожна правильна відповідь 3 бали)
1. Комплекс насаджень на оповзневих ділянках поясу середніх берегових культур включає в себе:
А) захисні травостої, терасові, крутосхильні, підсхильні і надсхильні насадження;
Б) терасові, крутосхильні, підсхильні і надсхильні насадження;
В) захисні травостої, крутосхильні, підсхильні і надсхильні насадження;
Б ст. 375 Куч.
2. Сумарний штучний діяльний шар сучасних крупних і велик міст, згідно з класифікацією М.І. Щербаня поділяють на ряд шарів:
А) на рівні земної поверхні, на рівні зелених насаджень, на рівні дахів будівель;
Б) на рівні земної поверхні, на рівні зелених насаджень, на рівні дахів будівель, на рівні озонового шару;
В) на рівні земної поверхні, на рівні зелених насаджень.
А ст. 215 Куч.
3. Несприятливе збільшення швидкості вітру в просвітах насаджень полезахисних смуг, називають:
А) дифузійним ефектом;
Б) дифузорним ефектом;
В) продувним ефектом.
Б. ст. 344 Куч.
4 Лісові смуги за їх конструкцією поділяють на:
А) щільні, напівщільні, продувні;
Б) низькі, середні, високі;
В) щільні, ажурні, продувні.
В ст. 345 Куч.
5. Потужність фітомеліоративного шару грунту залежить від:
А) агрохімічних і фізичних властивостей рекультивованих земель;
Б) агротехнічних і фізико-хімічних властивостей рекультивованих земель;
В) механічних і фізичних властивостей рекультивованих земель;
А ст. 261 Куч.
ІІ рівень (за кожну повну правильну відповідь5 балів)
1. Фітомеліорація кліматичного режиму великих міст.
2. Заростання піщано-глинистих відвалів.
3. Несприятливі геофізичні явища і потоки.
Варіант 3
І рівень (кожна правильна відповідь 3 бали)
1. Величина осадження пиловидних частинок фітоценозами залежить від:
А) напрямку поширення запилених потоків повітря і атмосферних опадів;
Б) маси пиловидних частинок і температури зовнішнього середовища;
В) типу пиловидних частинок і їх маси.
А ст. 191 Куч
2. Заростання відвалів відбувається в процесі:
А) сингенетичної сукцесії;
Б) геоморфологічної сукцесії;
В) сингенетичної сукцесії.
А ст. 235 Куч.
3. З метою підготовки зовнішніх відвалів до фітомеліоративного засвоєння, потрібно їх докорінно перебудувати:
А) провести терасування, подрібнити брили, вивезти подрібнену породу;
Б) провести терасування, подрібнити брили, розсіяти подрібнену породу;
В) провести терасування, подрібнити брили.
Б ст. 254 Куч.
4. Лісові смуги, розміщені вздовж довгих боків полів, називаються:
А) основними;
Б) допоміжними;
В) поперечними.
А ст. 350 Куч.
5. Над якою екосистемою іонізація кисню буде найбільшою:
А) лісовою;
Б) морською;
В) міською.
А ст. 202 Куч.
ІІ рівень (за кожну повну правильну відповідь5 балів)
1. Газозахисні властивості зелених насаджень.
2. Вирощування сільськогосподарських культур на меліорованих землях.
3. Протиерозійна організація території і фітомеліорація.
Варіант 4
І рівень (кожна правильна відповідь 3 бали)
1. Головна порода у змішаних насадженнях лісосмуг має займати:
А) не менше 80 – 90%;
Б) не менше 50 – 60%;
В) не менше 70 – 80%.
Б ст. 353 Куч.
2. Захисні насадження слід розташовувати від джерела шуму на віддалі, що дорівнює:
А) середній висоті насадження;
Б) подвоєній середній висоті насаджень;
В) ½ cередньої висоти насаджень.
А ст. 209 Куч.
3. Породу доломітових родовищ за Стеревською поділяють на:
А) дуже придатні, придатні, непридатні;
Б) придатні, непридатні;
В) придатні, малопридатні, непридатні.
В ст. 253 Куч.
4. Насадження в лісосмугах створюють:
А) сіянцями та саджанцями;
Б) сіянцями, саджанцями, насінням і укоріненими живцями;
В) сіянцями, саджанцями і укоріненими живцями.
Б ст. 360 Куч.
5. Найбільшу кількість сірчистого газу накопичує в листках6
А) топля бальзамічна;
Б) липа серцелиста;
В) береза пухнаста.
А ст. 194 Куч.
ІІ рівень (за кожну повну правильну відповідь5 балів)
1. Конструкція полезахисних лісосмуг.
2. Фітомеліорація, спрямована на підвищення родючості грунтів.
3. Іонізація повітря.
Варіант 5
І рівень (кожна правильна відповідь 3 бали)
1. Виділяють декілька типів повітряних потоків:
А) ламінарний, турбулентний, пластичний;
Б) ламінарний, турбулентний, сепаратний;
В) бурхливий, турбулентний, сепаратний.
Б ст. 188 Куч.
2. Найсприятливіше впливають на підвищення іонного режиму навколишнього середовища:
А) мішані насадження;
Б) одновидові насадження;
В) трав’янисті рослини.
А ст. 203 Куч.
3. Емоційна шкала естетичної оцінки лісопаркових асоціацій передбачає:
А) оцінку фітоценозу в коплексі, оцінку структурно-вікових показників, бонітет;
Б) оцінку віку деревостану, оцінку структурно-вікових показників, бонітет;
В) оцінку фітоценозу в коплексі, оцінку структурно-вікових показників, оцінку просторових показників.
В ст. 225 Куч.
4. Природа без участі людини супроводжує фітомеліоративний процес зарощування, який проходить декілька основних сукцесійних стадій:
А) сингенетичну та ендоекогенетичну;
Б) геоморфологічну та епойкогенну;
В) сингенетичну та епойкогенну.
А ст. 235 Куч.
5. Рослини, володіючи значно більшим, ніж повітря, акустичним опором, відбивають і розсіюють близько:
А) 26% звокової енергії;
Б) 74% звукової енергії;
В) 95% звукової енергії.
Б ст. 207 Куч.
ІІ рівень (за кожну повну правильну відповідь5 балів)
1. Загальні вимоги та завдання сільськогосподарської фітомеліорації.
2. Протиерозійні лісові насадження.
3. Шумопоглинальні властивості фітоценозів.
Варіант 6
І рівень (кожна правильна відповідь 3 бали)
1. Кількість частинок, які затримуються на листковій пластинці, залежить від:
А) кольору листової пластинки;
Б) фізіологічного стану листової пластинки;
В) фактури листової пластинки.
В ст. 191 Куч.
2. Рослини, володіючи значно більшим, ніж повітря, акустичним опором поглинають близько:
А) 10% звукової енергії;
Б) 26% звукової енергії;
В) 56% звукової енергії.
Б ст. 207 Куч.
3. Для естетичної оцінки лісопаркових асоціацій були розроблені слідуючи трибальні шкали:
А) таксаційно-фітоценотична, структурно-вікова;
Б) таксаційно-фітоценотична, емоційна;
В) емоційна, структурно-вікова.
Б ст. 225 Куч.
4. Перебування в лісі з метою відпочинку та іншими цілями, не пов’язаними з виробничою діяльністю, називають:
А) лісовим відпочинком;
Б) парковою рекреацією;
В) лісовою рекреацією.
В ст. 232 Куч.
5. Фітонцидність рослин і угруповань є об’єктом вивчення:
А) фармакології;
Б) кліматотерапії;
В) офтольмотерапії.
Б ст. 206 Куч
ІІ рівень (за кожну повну правильну відповідь5 балів)
1. Біологічна і санітарно-гігієнічна ефективність фітоценозів.
2. Фітомеліорація вироблених торф’яників.
3.Роль полезахисних смуг у регулюванні водного режиму на даній території.