18.Організаційне забезпечення інформаційної системи у податковій системі.

Організаційне забезпечення – це комплекс адміністративно-технічних заходів (посадові інструкції, меетодики, схеми), які регламентують взаємодію працівників між собою, з одного боку, і технічними засобами – з іншого. Організаційне забезпечення зумовлює утворення інформаційних потоків в середині ДПС.

19.Інформаційне забезпечення інформаційної системи у податковій системі.Інформаційне забезпечення містить у собі не лише інформаційні ресурси як предмет праці та інформацію як продукт праці, а й засоби і методи ведення усієї інформаційної бази - об'єкта управління.Отже, до інформаційного забезпечення належать також методи класифікації і кодування інформації, способи організації нормативно-довідкової інформації, побудови банків даних, зокрема побудови і ведення інформаційної бази і т. ін.

20.Математичне забезпечення інформаційної системи у податковій системі. До математичного забезпечення віднесено сукупність математичних методів, моделей і алгоритмів розв'язування завдань, які застосовуються в АС; моделі та алгоритми, що входять до цього забезпечення як інструмент подальшої розробки програмних засобів.Моделі системи управління та об'єкта автоматизації належать звичайно до організаційного забезпечення.

21.Програмне забезпечення інформаційної системи у податковій системі.Програмне забезпечення являє собою сукупність програм на носіях даних і програмних документів, які призначені для відлагодження, функціонування і перевірки працездатності АС.

22.Ідентифікація суб’єктів обліку. Загальнодержавні та галузеві класифікатори, які використовуються в органах ДПС України. При розв’язанні економічних задач слід забезпечити їх порівнюваність та можливість використання цих результатів для розв’язування інших задач. Цього можна досягти за наявності єдиних систем угруповань, здобутих за єдиними класифікаційними ознаками.Класифікатор – це систематизоване зібрання однорідних обєктів і їх даних позначень.Держстандартом допускається використання класифікаторів таких видів :загальнодержавні класифікатори;міжгалузеві класифікатори;галузеві класифікатори;Такі проблеми вирішують створенням Єдиної системи класифікації та кодування техніко-економічної інформації (ЄСКК ТЕІ).ЄСКК являє собою комплекс взаємопов’язаних ТЕІ, пристосованих до безпосередньої обробки засобами обчислювальної техніки з автоматизованою системою ведення цих класифікаторів. ЄСКК складається із сукупності взаємопов’язаних класифікаторів ТЕІ, систем їх ведення, науково-методичних і нормативно-технічних документів з розробки, ведення та впровадження, а також організацій і служб, які виконують роботи з класифікації та кодування.Основною метою створення ЄСКК ТЕІ є стандартизація інформаційного забезпечення інформаційних процесів управління на основі застосування засобів обчислювальної техніки.Залежно від рівня затвердження та сфери застосування класифікатори ТЕІ поділяються на три категорії:загальнодержавні;галузеві (відомчі);класифікатори об’єднань, підприємств та установ.Згідно з установленими категоріями науково-технічної документації загальнодержавні класифікатори за статусом їх затвердження та застосування прирівнюються до державних стандартів, галузеві – до галузевих стандартів, класифікатори підприємств – до стандартів підприємств.Загальнодержавні класифікатори ТЕІ мають затверджуватися Держстандартом України і обов’язково застосовуватися при обміні інформацією між системами управління різних міністерств або відомств.Галузеві (відомчі) класифікатори затверджуються відповідними міністерствами (відомствами) країни і застосовуються при обміні інформацією між об’єднаннями, підприємствами та організаціями, підпорядкованими міністерству або відомству.Класифікатори підприємств затверджуються керівництвом підприємств і застосовуються при організації інформаційної взаємодії всередині підприємства.Впровадження загальнодержавних класифікаторів передбачає їх використання при кодуванні реквізитів форм економічних документів і кодування всіх номенклатур, використовуваних при виконанні економічних розрахунків.В органах ДПС України використовується нормативно-довідкова інформація загальнодержавних та галузевих класифікаторів:ЄДРПОУ — Єдиний державний реєстр підприємств, організацій України;СПАТО — Система позначень автономій, територій, областей;ЗКГНГ — Загальний класифікатор галузей народного господарства; УКВЕД — Український класифікатор видів економічної діяльності;УКФВ — Український класифікатор форм власності;КОПФГ — Класифікатор організаційно-правових форм господарювання;СПОДУ — Система позначень органів державного управління;УСГК — Українська стандартна галузева класифікація ;УКУД — Український класифікатор управлінських документів;УБК— Українська бюджетна класифікація;КВПП — класифікатор видів платників податків;КБУ — класифікатор банківських установ.

23.Вхідна інформація інформаційних систем в оподаткуванні. Вхідні повідомлення надходять в локальні системи ДПС зафіксованими на паперових документах, машинних носіях, а також по каналах передавання інформації як електронні документи. Близько 80 % вхідних повідомлень надходить від платників податків, до 10 % — від вищестоящих органів, ще 10 % — від інших державних і недержавних установ. Перелік всіх вхідних повідомлень, що надходять на кожний рівень ІАС ДПС, надто значний і навести його повністю в межах розділу неможливо. Основними з них є: інформаційна довідка платника податків, яка подається при постановці на облік; декларації про сплату податків (за кожним видом податку окрема форма); документи, що підтверджують сплату податків та інших платежів до бюджету; звернення платників податків в податкову службу; акти перевірок; нормативні та директивні документи.

24.Машинне зберігання інформації в інформаційних системах в оподаткуванні.Загальну структуру інформаційного забезпечення ілюструє рис. Важливою складовою інформаційного забезпечення є ін­формаційна база, що складається з машинної та позамашинної інформаційної бази.

Рис. Структура інформаційного забезпечення

Машинна інформаційна база — частина інформаційної бази IС, що являє собою сукупність інформаційних масивів, які зберігаються в пам’яті ЕОМ та на магнітних носіях.Машинна інформаційна база складається з інформаційних масивів, які можуть бути організовані у вигляді окремих незалежних між собою, локальних інформаційних масивів, чи у вигляді бази даних, тобто інтегрованої сукупності пов’язаних між собою масивів, якими керує система управління базами даних (СУБД).Масив — це ідентифікована сукупність примірників логічно пов’язаних між собою даних, які містяться поза програмою у зовнішній пам’яті і доступні програмі за допомогою спеціальних операцій.У процесі еволюції розробки автоматизованих IС машинна IБ пройшла такі етапи розвитку:1) підготовку інформаційних масивів (для кожної задачі окремо);2) створення єдиної бази даних, яку можна використовувати для розв’язування певної кількості задач.У сучасних IС для організації інформаційного забезпечення використовується концепція баз даних (БД).

25.Вихідна інформація інформаційних систем в оподаткуванні. Вихідні повідомлення, що формуються в системах податкової служби, можна класифікувати за різними ознаками. За фізичним носієм розрізняють такі повідомлення: що видаються на монітор користувача, до друку, для запису у БД і для передавання по каналах зв’язку. За призначенням вирізняють вихідні повідомлення, що направляються користувачам-спеціалістам і керівникам податкової служби, у формі звітів для вищестоящих органів ДПА та інших державних органів, а також як відповіді на запити платників податків. Більшість вихідних повідомлень мають встановлену форму, і лише незначна частка видається у вільному форматі.

26.Стан і проблеми інформаційно-аналітичної діяльності в органах державної влади та органах ДПС України.Інформаційне забезпечення органів державної податкової служби – це діяльність органів державної податкової служби у встановленому законом порядку із застосуванням принципів, методів, способів, правил, схем та алгоритмів, за якими здійснюється пошук даних, їх збір, обробка, накопичення та зберігання тощо, спрямована на надання своїм підрозділам неодхідних для вирішення такої ситуації даних у обсязі, достатньому для функціонування системи.Основною метою аналітичної роботи в податковому процесі є визначення та оцінка кількісних і якісних показників податкових надходжень, а також факторів, що їх зумовлюють. Аналітична робота містить прогнозування та аналіз податкових надходжень і їх джерел, дослідження впливу оподаткування на економічне становище в державі, вивчення завантаженості платників податками і зборами, оцінку чинників, які впливають на надходження податків, розробку загальних економічних засад оподаткування. Крім того, у процесі аналітичної роботи необхідно не тільки реалізовувати фіскальні завдання, але й закладати інструменти оптимізації оподаткування через застосування регулюючих і контролюючих важелів.Аналітична робота органів ДПС є невід’ємною і найважливішою складовою їх діяльності, не епізодичним, короткочасним актом, що виконує спеціально призначений працівник, а функцією усіх ланок системи, що здійснюється постійно. Аналітична робота в органах ДПС України – це постійна дослідна діяльність, що охоплює широкий комплекс організаційних заходів і методичних прийомів для вивчення і оцінки інформації про стан дотримання податкового законодавства, результати практичної діяльності органів ДПС України з виконання поставлених перед ними завдань, а також про умови, у яких ці завдання виконуються.До спектра аналітичної діяльності Державної податкової адміністрації України включили аналіз динаміки податкових платежів усіх категорій платників, прогнозування величини надходження окремих видів податків, економічний і статистичний аналіз фінансової діяльності підприємств регіону, визначення підприємств, які підлягають документальній перевірці, аналіз податкового законодавства і вироблення рекомендацій щодо його вдосконалення, аналіз діяльності районних податкових інспекцій та ін. 

27.Принципи створення ІАПДС.Основними принципами побудови ІАПДС є такі:принцип спадковості – ІС грунтується на наявній телекомунікаційній структурі, єдиній національній системі зв’язку та існуючих інформаційно-аналітичних системах, інтеграція яких в ІС максимально використовує і зберігає їх інформаційно-технічний, організаційний та кадровий потенціал і забезпечує спадковість використання накопиченого досвіду в нових умовах;принцип поступовості і неперервності – ІС є масштабним проектом, що потребуватиме значних витрат, і тому повинна створюватися поступово, але постійно й неухильно;принцип якісного вдосконалення – ІС забезпечує якісно новий рівень управлінської діяльності, коли великого значення набувають питання вироблення стратегій розвитку, прогнозні розрахунки, моделювання, міжгалузевих перехресних стосунків, механізмів фінансування, а також інформаційна політика і широка громадська участь в обговоренні важливих проблем;принцип підтримки стратегії програмно-цільового управління – визначає аспект взаємодії між ІС різних підпорядкувань в процесі прийняття рішень. принцип багатоаспектної інтеграції – така організація інформаційних ресурсів ІС, за якої інформаційні одиниці ресурсів, що можуть бути різними в окремих ІС по своїх джерелах, формах подання, способах та регламентах актуалізації, ступенях визначеності, об'єктивності та достовірності, а також інших параметрах мають на рівні ІС єдину концептуальну модель подання, що утворює метабазу ІС;принцип розмежування доступу – доступ згідно з вимогами забезпечення захисту інформації в ІС у залежності від грифу обмеження доступу (відкрита інформація, інформація для службового користування, таємна інформація тощо;принцип раціональної уніфікації – функціональна ефективність та технологічність розвитку ІС забезпечуються сполученням трьох механізмів системно-аналітичного впливу на способи та засоби реалізації функцій окремих ІС, що вводяться у середовище ІС:жорсткі вимоги до способів та засобів реалізації (внутрішній стандарт ІС, наприклад функції захисту інформації);типові функції ІС, наприклад проведення статистичного аналізу та використання експертних методів та систем підтримки прийняття управлінських рішень;спеціалізовані завдання в окремих ІС, для яких висуваються вимоги тільки до подання інформації стосовно інтерфейсів та взаємодії з іншими функціями;принцип раціональності організаційної розбудови – пріоритет в організаційних рішеннях відносно призначення суб’єктів виконання функцій підтримки інтеграційних середовищ та процесів надається рішенням, що не приводять до створення нових організаційних структур. До таких належать варіанти надання відповідних обов’язків та прав існуючим структурам із суб’єктів ІС.

28.Основні завдання та напрямки інформатизації в ДПС.Загальним завданням ІС є забезпечення умов як для прийняття обгрунтованих, узгоджених та ефективних рішень щодо адміністрування податків та для реалізації широких зв’язків владних структур із громадськістю. Це досягається через низку підлеглих завдань ІС, головними з яких є: значне розширення кількості джерел та обсягів інформації, що береться до уваги при прийнятті рішень;підвищення достовірності та оперативності інформації, що надходить до органів ДПС та виходить з них;відповідність інформації міжнародним стандартам;захист державних інтересів щодо зберігання, режиму доступу та розповсюдження податкової інформації;розвиток відкритості ДПС громадянам.До напрямків інформаційно-аналітичної діяльності в ДПС належать: Електронізація документообігу та запровадження електронного підпису. Збір і первинна обробка інформації. Основними джерелами інформації для проведення аналітичних досліджень є: звітність, яку подають фізичні, юридичні особи та суб’єкти про економічної діяльності; результати фундаментальних досліджень; дані державних і недержавних (комерційних) інформаційних ресурсів як на території України, так і за кордоном; оперативна інформація засобів масової інформації тощо. Ведення і поповнення джерел інформації, перш за все електронної, на основі нових технологій вивчення залежностей, сховищ даних та електронних бібліотек з метою забезпечення постійного уточнення і розширення інформаційної бази для прийняття рішень.Автоматизований моніторинг стану управління системами і підсистемами ДПС на основі вироблених критеріїв і показників роботи за допомогою автоматизованих засобів і технологій. Прогнозно-аналітична діяльністьПроведення експертиз при виробленні і прийнятті управлінських рішень. Проведення соціологічних досліджень з використанням електронних засобів інформації та широкого доступу до Інтернету з метою одержання додаткової інформації та її використання при прийнятті рішень. Забезпечення єдиного поля програмно-інформаційного моделювання управлінської діяльності органів ДПС з метою формалізації відносин суб’єктів управління, а також застосування програмного моделювання і автоматичного генерування пакетів документів і цілих документних баз. Проведення фундаментальних досліджень спільно з науковими установами, що передбачає розробку предметної області знань про інформаційно-аналітичні системи і створення інформаційних моделей діяльності ІС.

29.Архітектура інформаційних систем в оподаткуванні.ІС ДПС є багаторівневою розподіленою глобальною організаційно-технічною системою, побудованою за територіальним, галузевим та функціональним принципами. Важливе значення при організації інформаційних баз має визначення їхньої архітектури, розподілу доступу до ресурсів БД та інтерфейсів, а також прав і принципів взаємодії цих компонентів. Щодо архітектури баз даних спеціалісти в сфері автоматизації роботи в органах Державної податкової служби вважають, що доцільно розглядати: дворівневу архітектуру взаємодії компонентів ІС, трирівневу та архітектуру розподілених компонент.Дворівнева архітектура означає наявність двох програмних компонент, одна з яких виступає в ролі серверу, тобто реалізує набір сервісів для другої компоненти, котра виступає в ролі клієнта, тобто реалізує набір сервісів, наданих сервером. Трирівнева архітектура дає змогу використовувати сполучення максимум трьох програмних компонент. Модель трирівневої архітектури унаочнює рис. 6.1. Характерною ознакою такої архітектури є відсутність жорсткого зв’язку між клієнтом і сервером і наявність гнучкіших форм розподіленого оброблення. Тут виділяють три компоненти: рівень подання, прикладний рівень і рівень доступу до інформаційних ресурсів.Ці компоненти є автономними, взаємодія між ними реалізується через міжпроцесорні засоби і стандартні інтерфейси. Компоненти можуть розміщуватись як на одному комп’ютері, так і на різних комп’ютерах, забезпечуючи тим самим розподілене оброблення інформації.Концепція автоматизованої інформаційно-аналітичної системи ДПС України передбачає використання трирівневої архітектури клієнт—сервер.Основним напрямом удосконалення інформаційного забезпечення ДПС є розроблення та запровадження архітектури єдиної розподіленої БД, яка охоплюватиме сховище даних ДПА України, сховище даних ДПА в областях, оперативні бази даних державних податкових інспекцій (ОБД ДПІ) в районах. БД районного рівня та СД обласного і державного рівнів пов’язані між собою єдиним депозитарієм і інформаційними потоками. Депозитарій — це звичайна БД, де зберігаються системні дані, словники даних, довідники, що являють собою у сукупності метадані. Запровадження розподілених сховищ даних у ДПС України дає змогу: здійснювати процеси адміністрування податків за функціональним принципом при суттєвому зниженні трудовитрат персоналу на виконання рутинних інформаційних процедур, таких як підготовка і зведення аналітичних і статистичних звітів; звести до мінімуму, а з часом і повністю виключити дублюючі операції з паперовими документами, виконання трудомістких обслуговуючих і сервісних інформаційних операцій.

30.Основні аспекти інтеграції інформаційних систем в оподаткуванні з іншими інформаційними системами.Нормативно-правове забезпечення інтеграції.Нормативно-правове забезпечення ІС являє собою сукупність правових норм, що врегульовують відносини, які складаються в процесі створення, розвитку і функціонування ІС, а також нормативних документів, використовуваних ІС для ефективного застосування цих норм при взаємодії її компонент, що підлягають різним сферам чинного законодавства та підзаконних актів. Воно повинно скласти юридичне підгрунтя розробки, створення та функціонування ІС шляхом як застосування діючих норм законодавства, так і підготовки та прийняття нових нормативних актів з питань, ще не врегульованих чинним законодавством.На даний час в Україні для регламентації процесу створення ІС діють нормативно- правові документи, пов’язані з реалізацією Національної програми інформатизації, а також два стандарти, що визначають технологію створення таких систем: ГОСТ 34 “Комплекс стандартів на автоматизовані системи” і ДСТУ 3918-1999 ”Інформаційні технології. Процеси життєвого циклу програмного забезпечення”. Проблема вибору одного з них вирішується при узгодженні ТЗ на систему.Важливою складовою нормативно-правового забезпечення ІС є чинні законодавчі акти, стандарти та нормативно-технічні документи з технічного та криптографічного захисту інформації, які мають відношення до створення, розвитку та функціонування ІС.Загальні підвалини нормативно-правового забезпечення функціонування ІС повинно складати законодавство у сфері суспільних інформаційних відносин, основні підходи до реформування якого мають визначатися окремою Концепцією.Нормативно-правове забезпечення функціонування ІС містить загальну для всієї системи частину і додаткові частини, що стосуються окремих її функцій чи підрозділів.Загальна частина нормативно-правового забезпечення функціонування ІС являє собою сукупність нормативних документів, що визначають статус ІС, її мету, задачі і функції, коло її компетенції, роль і місце в забезпеченні інформацією, права і зобов’язання, порядок включення користувачів в систему та присвоєння їм визначеного статусу, порядок їх взаємодії між собою, характер і статус інформації в банках даних системи, відповідальність сторін щодо представлення та використання інформації, а також правовий статус документів, які видаються системою, положення про діяльність ІС тощо.Додаткові частини складаються із внутрішніх організаційно-розпорядчих документів ІС, що відповідають реалізації установлених принципів її функціонування.

31.Створення, впровадження, розвиток і експлуатація ІС.Складність та масштаб проблеми створення і впровадження ІС є безпрецедентними для України. Тому цей процес здійснюється поетапно, з поступовим вирішенням питань щодо вдосконалення та модернізації існуючої ІС та її інтеграції з іншими ІС. Стратегія формування ІС полягає у вирішенні на державному рівні наступних завдань:1. Розробка та затвердження нормативної бази ІС, яка включає нормативні документи стосовно системи інформаційних ресурсів ІС, інтегрованої системи електронного документообігу ІС, системи захисту інформації ІС, телекомунікаційного середовища ІС, організаційної структури ІС.2. Розробка та затвердження загальносистемних рішень щодо ІС згідно з чинними стандартами та нормативами (ГОСТ 34.601-90).3. Поетапна розробка та створення (модернізація) ІС.4. Розробка та створення інтеграційних компонентів ІС.5. Поетапне створення організаційної структури ІС.6. Організація підготовки кадрів ІС.Організація експлуатації ІС передбачає: створення служб експлуатації ІС; розробку пакетів експлуатаційних документів та нормативно-методичних матеріалів щодо організації роботи ІС у цілому; розробку планів профілактичного обслуговування та оновлення програмно-технічного, математичного і інформаційного забезпечення ІС та її компонентів; постійну підготовку кадрів для ІС, в тому числі підготовки кадрів для служб захисту інформації; проведення нарад, семінарів та інших заходів з обміну досвідом та вдосконаленню організації роботи ІС.

32.Використання Інтернету та забезпечення зв’язку інформаційних систем в оподаткуванні з міжнародними інформаційними системами і банками даних. Система Інтернет в ІС використовується, з одного боку, як засіб доступу до універсального простору інформаційних ресурсів, що являє собою всесвітня мережа WWW, а з іншого – як засіб “електронного уряду” для виконання оперативного обміну інформацією, подання податкової звітності в електронній формі, звітності перед своїми громадянами через розміщення інформації про свою діяльність на WEB-сторінках відповідних ПС, взаємодії ПС з громадянами при прийнятті законодавчих актів, електронних референдумах, електронних (комерційних) розрахунках тощо.Для забезпечення інформаційних обмінів в рамках світового співтовариства ІС повинна мати вихід на міжнародні і національні інформаційні системи і банки даних. Автоматизований обмін інформацією з організаціями за кордоном здійснюється через національні й міжнародні мережі, а також за допомогою виділених каналів передачі даних. Система повинна керувати інформаційними взаємодіями, одночасно підключати до комунікаційних вузлів множину користувачів, забезпечувати захист інформації.У процесі вирішення проблем взаємодії з мережею Інтернет треба орієнтуватися на існуючі на світовому ринку інформаційні, комунікаційні технології, програмно-апаратні мережні середовища, що включають в себе наступні компоненти: інформаційні ресурси, реалізовані у формі WEB-порталів, і пошукові механізми; державний сегмент Інтернету, реалізований як Інтернет/Екстранет; фізичне відокремлення державного сегмента від усього національного сегмента Інтернету; систему внутрішнього та державного електронного документообігу; систему електронного цифрового підпису; систему шифрування; систему захисту від несанкціонованого доступу; систему законного моніторингу і фільтрації; електронну пошту.Використання мережі Інтернет в ІС має здійснюватися відповідно до вимог нормативно-правових документів у сфері захисту державних інформаційних ресурсів у мережах передачі даних.

33. Державні стандарти модернізації державної податкової служби та інформаційно-аналітичної системи ДПС України. Напрями державної політики щодо ІС визначаються системоутворюючим значенням, яке має ця система для Національної програми інформатизації України, де вона повинна відігравати роль лідера з інтеграційними і координаційними функціями. Тому проблеми, що виникатимуть при створенні ІС, підлягають вирішенню на найвищому державному організаційному, науковому і технологічному рівні. Пріоритетними напрямами державної політики України щодо створення ІС є:нормативно-правове забезпечення створення та функціонування ІС;координація створення та модернізації ІС;забезпечення правової захищеності авторських прав на інформацію;забезпечення використання Інтернет та розвитку “електронної демократії”;забезпечення інформаційної безпеки всіх учасників інформаційних процесів в державі;створення системи національних інформаційних ресурсів;створення системи захисту інтелектуальних ресурсів;залучення аутсорсингових центрів для вирішення міжвідомчих завдань;створення умов для інтенсифікації розробки та впровадження програмних засобів аналітичної обробки інформації;сприяння розвитку культури використання інформаційно-аналітичних матеріалів персоналом ІС;сприяння підготовці наукових та інженерно-технічних кадрів для розробки, експлуатації та розвитку систем інформаційно-аналітичної діяльності.При створенні ІАПДС доцільним є застосування програмно - цільового методу формування, виконання та фінансування завдань за визначеними пріоритетними напрямками.

34.Фундаментальні поняття управлінської інформаційної системи (УІС).Поняття системи охоплює комплекс взаємопов’язаних елементів, що діють як єдине ціле. Система - любий об’єкт, який з однієї сторони, розглядається як єдине ціле, а з іншої – як множина пов’язаних між собою елементів або взаємопов’язаних складових частин. До понятійного апарату системи входять наступні складові:1) структура системи – множина елементів системи і взаємозв’язків між ними. Наприклад, структура системи складається із чотирьох елементів, у якій перший елемент пов’язаний із другим, другий – із першим, третім та четвертим, третій – із другим та четвертим та четвертий – із другим та третім.2) входи і виходи системи – потоки повідомлень, які надходять у систему і виходять з неї. Кожний вхідний потік характеризується набором параметрів Хі, вихідний – Уі3) закон поводження системи – функція F(х) (рівняння, алгоритм, програма), що пов’язує вхід і вихід системи.4) ціль або цільова функція системи – мета, як результат функціонування системи, у вигляді цільової функції, значення якої завжди намагаються підтримувати максимальним. Наприклад, результати функціонування системи математично описуються рядом змінних функцій У1, У2, У3,…, одну з яких завжди намагаються підтримувати у максимальному значенні порівняно з іншими, тобто значення такої функції повинно завжди бути максимальним. Нехай У1 = max. Тоді функція У1 = У(x,y,t) називається цільовою функцією або ціллю. 5) обмеження системи – певні обмеження (фінансові, часові, правові, податкові тощо), які накладені на змінні функції, що характеризують результати функціонування системи, наприклад У2, У3,…, і обмежують зростання цільової функції, будуть функціями обмеження системи. 6) елементи, які не входять у склад системи утворюють для неї зовнішнє середовище , з яким система певним чином або взаємодіє, наприклад, обмінюється інформацією, або не взаємодіє.

35.Загальна структура та функції управлінської інформаційної системи (УІС). Управлінська автоматизована інформаційна система (УАІС) – людино-машинна система призначена для автоматизованого збору, обробки, накопичення, збереження, передачі користувачу інформації за його запитом або в регламентному режимі з метою прийняття управлінського рішення.Інформаційна система не тільки відображає функціо­нування об'єкта управління, а й впливає на нього через органи управління. Вона є сукупністю інформаційних процесів для задоволення потреби в інформації управлінців різних рівнів прийняття рішень. Призначення ІC полягає в управлінні економічним об'єктом, його станами, які характеризують економічні показники. Вона покликана своєчасно подавати органам управління необхідну і достатню інформацію для прий­няття рішень, якість яких забезпечує високоефективну ді­яльність об'єкта управління та його підрозділівСтруктурно ІС складається з таких компонентів: власне інформації; системи оброблення інформації; входу; виходу; внутрішніх і зовнішніх каналів; обслуговуючого та управлінського персоналу.Потенційні можливості АІС реалізуються через її функції, до яких належать:Обчислювальна - вчасно і якісно виконує оброблення інформації (в основі оброблення лежать обчислювальні операції) в усіх аспектах, що цікавлять систему управління; Відслідковувальна - відстежує і формує всю необхідну для управління інформацію із зовнішнішніх та внутрішніх джерел;Запам’ятовувальна - забезпечує безупинне накопичення на матеріальних носіях, систематизацію, збереження і відновлення всієї необхідної інформації;Комунікаційна - забезпечує передачу потрібної інформації за заданими адресами;Інформаційна – реалізує швидкий доступ, пошук і видачу необхідної інформації;Регулююча – здійснює інформаційно-керуючий вплив на об'єкт управління і його ланки при відхиленні їхніх параметрів функціонування від заданих значень;Оптимізаційна - забезпечує оптимальний стан функціонування об’єкта у відповідності до заданих критеріїв;Прогнозуюча - визначає основні тенденції, закономір­ності та показники розвитку об'єкта управління;Ааналізуюча - аналізує основні показники техніко-економічного стану виробництва і господарської діяльності об’єкта та причини їхнього відхилення від планових;Документуюча - забезпечує формування всіх облі­ково-звітних, планово-розпорядницьких, конструктор­сько-технологічних та інших форм документів.

36.Сутність інформаційного процесу управління.Потреба в управлінні виникає в тому випадку, коли необхідна координація дій членів деякого колективу, об'єднаних для досягнення загальних цілей. Такими цілями можуть бути: забезпечення стійкості функціонування чи виживання об'єкта управління в конкурентній боротьбі, одержання максимального прибутку, вихід на міжнародний ринок і т.д. Цілі спочатку носять узагальнений характер, а потім у процесі уточнення вони формалізуються управлінським апаратом у вигляді цільових функцій.Відповідно до кібернетичного підходу система управління являє собою сукупність об'єкта управління, наприклад підприємства, і суб'єкта управління - управлінського апарата. Останній поєднує в собі управлінців, які визначають мету діяльності, розробляють плани, а також контролюють їхнє виконання. У задачу ж об'єкта управління входить виконання планів, вироблених управлінським апаратом, тобто реалізація тієї мети діяльності, для якої створювалася система управління.Обидва компоненти системи управління зв'язані прямим (П) і зворотнім (З) зв'язками. Прямий зв'язок - потік директивної інформації, що направляється від управлінського апарата до об'єкта управління, а зворотній - потік звітної інформації про виконання прийнятих рішень, що направляється в зворотному напрямку.Директивну інформацію створює управлінський апарат відповідно до цілей управління та наявної на об’єкті управління економічної ситуації, а також інформації про навколишнє середовище. Звітна інформація формується об'єктом управління і відбиває внутрішню економічну ситуацію, а також ступінь впливу на неї зовнішнього середовища (затримки платежів, порушення подачі енергії, погодні умови, суспільно-політична ситуація в регіоні і т.д.). Зовнішнє середовище впливає не тільки на об'єкт управління, але і на управлінський апарат, рішення якого залежать від зовнішніх факторів (стан ринку, наявність конкуренції, величина процентних ставок, рівень інфляції, податкова і митна політика тощо).В АУІС потоки інформації між суб’єктом та об’єктом управління, зовнішнім середовищем обробляються та аналізуються засобами інформаційних технологій, що забезпечує високу ефективність управління економічним об’єктом.

37.Економічні задачі.А) Інфор­маційні управлінські задачі економічного приз­начення.Реалізація інформаційного процесу управління озна­чає виконання різних інформаційних операцій. Кожна та­ка операція орієнтована на певну цільову функцію, яка безпосередньо пов'язана з інформацією та її перетворен­ням. Виконання інформаційних операцій зводиться до роз­в'язання інформаційних задач. Саме вони розв'язуються автоматизованим способом за допомогою комп'ютерної техніки. Такі задачі реалізують інформаційний процес управління. Їх називають інфор­маційними управлінськими задачами економічного приз­начення. Комплекси задач управління забезпечують в АІС формування відповідних груп техніко-економічних показників (ТЕПів), значення яких вико­ристовуються управлінським персоналом для прийняття рішень щодо управління виробничо-господарською і фі­нансовою діяльністю підприємства.Задачі управління насамперед мають на меті відшу­кання значень вихідних показників. Вони розглядаються як об'єкт автоматизованого розв'язання за допомогою ПЕОМ. З погляду кінцевого користувача задачі за своїм призначенням поділяють на регламентні, інформаційно-довідкового обслуговування, поглибленого економічного аналізу.Кожна регламентна задача полягає в обробленні да­них, пов'язаних економічним змістом, у складанні форм звітності без додаткового втручання управлінського працівника, що формуються в чітко визначені терміни і регламентуються за змістом. Задачі інформаційно-довідкового обслуговування ут­ворюють клас задач, які забезпечують інформаційний сер­віс для користувача. Вони передбачають формування за запитами користувача необхідної інформації для опера­тивного створення доповідей, аналітичних записок, до­відок, фрагментів звітів, не регламентованих терміном укладання і змістом. Призначення таких задач полягає в підвищенні рівня оперативності управління.За­дачі поглибленого економічної аналізу, дають змогу детально вивчити суть явищ і процесів, що спостеріга­ються, виявити закономірності та тенденції економічного і соціального розвитку об'єкта управління. Для розв'я­зання таких задач використовують розвинений апарат математичних методів (математичне програмування; математична логіка; теорія графів; теорія множин; теорія масового обслуговування; дослідження опе­рацій; теорія ігор та інших видів прикладної математики) й економіко-математичних моде­лей (EMM). Економіка-математичні моделі — особливий клас попередньо моделей, що відображають різні економічні процеси в народному господарстві та його ланках, різні інформаційні аспекти управління.Технологічною основою розв'язання задач поглибле­ного економічного аналізу є сукупність пакетів приклад­них програм (ППП), орієнтованих на реалізацію EMM. Ос­новні напрями розвитку EMM в автоматизації управління сконцентровано в рамках побудови економіко-математичного забезпечення УАІС на основі концепції банку моделей аналізу і прогнозування господарських процесів.Б) Типи задач, що розв’язуються за допомогою УАІС.За характером впливу на керований об'єкт задачі поді­ляють на три класи:1. Розрахункові задачі. При їх розв'язуванні знахо­дять кількісні величини, що характеризують діяльність суб'єкта господарювання. Ґрунтуються на алгоритмі пря­мого розрахунку, регламентуються економічними та пра­вовими умовами. Розрахункові задачі, що розв'язуються регулярно з ус­тановленою циклічністю і не потребують миттєвої реакції обчислювальної системи, реалізуються в режимі пакетно­го оброблення. Кілька таких задач об'єднуються в пакет, який вводять й обробляють в ЕОМ. 2. Оптимізаційні (варіантні) задачі. У процесі їх розв'язування на основі оптимізаційного алгоритму з ви­користанням економіко-математичних методів здійсню­ють багаторазові повторення розрахунків. Це дає змогу вибрати за заданим критерієм вихідну інформацію для прийняття управлінського рішення, яка найадекватніше відповідає виробничо-господарській ситуації. 3. Задачі, що не формалізуються або слабко формалі­зуються. Ці задачі в рамках системи підтримки прийнят­тя рішень (СППР) побудованої на основі систем штучного інтелекту орієнтовані на надання особі, яка приймає рішення (ОПР), допомоги в пошуках розв'язку задачі.

38.Інформація та дані. Інформаційний процес. Інформація — сукупність відомостей (даних), які сприймають з навколишнього середовища (вхідна інформація), видають у нав­колишнє середовище (вихідна інформація) або зберігають всере­дині певної системи.Інформація повинна реально відображати навколишній світ (предметну область), бути зрозумілою користу­вачеві, своєчасною, достовірною, корисною.У теорії автоматизованого оброблення інформації інформацію розглядають як сукупність знань, що є об'єктом нагромад­ження, реєстрації, передачі, збереження, оброблення.Інформація - це основа управлінського рішення, так як вона передбачає її збір, обробку та аналіз в процесі опрацювання рішення. За допомогою інформації здійснюється циклічно повторюючи стадії процесу управління, одержання і переробки свідчень про стан управляючого об'єкта і передача управлінських команд цьому об'єкту. За допомогою інформації реалізується взаємозв'язок між органом управління і об'єктом управління, або між різними рівнями управляючої системи.В об'єктивній реальності постійно відбу­ваються зміни стану об'єкта управління. Ці події породжують повідомлен­ня, що можуть бути відображені на матеріальних носіях в різних знакових системах. Сукупність повідомлень про реальні події, факти, не співвіднесені з мож­ливостями їх використання, називають да­ними.Дані — об’єктивне відображення явищ, не пов'яза­не з конкретним завданням управління та з певним споживачем.Дані стають інформацією лише тоді, коли їхній спожи­вач розв'язує певне завдання управління. Іншими слова­ми, інформація — це дані, які ви­користовують в управлінні.Інформація розглядається в прагматич­ному, семантичному і синтаксичному аспектах. Прагма­тичний аспект пов'язаний із мірою цінності, ко­рисності економічної інформації для користувача, який її використовує з метою ви­роблення правильного управлінського рішення. Семантичний аспект характеризує змістове наванта­ження інформації, встановлення зв'язків між її складови­ми частинами. Синтаксичний аспект характеризує форми подання інформації, способи її кодування при передачі, її матеріальні носії, параметри інформаційних потоків.В автоматизованій інформаційній системі (АІС) відповідальність за прийняття управлінського рішення покладається безпосередньо на людину, яка приймає це рішення. Тобто рішення приймає людина, а АІС їй допомагає у цьому.Фаза аналізу повідомляючої інформації - (АІ) - від обєкта управління (Іоу) та інформації від концептуальної моделі обєкта управління (Ікмоу) Фаза постановки задачі - (ПЗ), розвязання якої дозволить найкраще управляти об’єктом у даній ситуації. Фаза генерації альтернатив (ГА), тобто пропозиції різних варіантів розвязання задачі. Фаза – вибору критерію (ВК) розвязання поставленої задачі.Фаза аналізу альтернатив (АА), на якому проводиться їх дослідження за вибраним критерієм.Фаза остаточного вибору однієї із альтернатив (ВА), яка найкраще відповідає критерію вибору. Фаза прийняття остаточного рішення (ОР), яке УАІС приймає у вигляді потоку управляючої інформації Іу.На даний час під час прийняття управлінських рішень найкраще автоматизованій обробці піддається інформація у фазах аналізу інформації (АІ), генерації альтернатив (ГА) і аналізу альтернатив (АА) за вибраним критерієм.

39.Одиниці економічної інформації.Економічна інформація має певну структуру незалежно від застосовуваних технічних засобів для її оброблення.Структура розкриває побудову економічної інформації, відіграючи в ній ту саму роль, що і синтаксис у розмовній мові. З елементів інформації — одиниць нижчого рангу — утворюються складові сукупності — одиниці вищого рангу. Одиницями нижчого рангу є реквізити, а одиницею вищого рангу —1C.Реквізит — це логічно неподільний елемент, який для обробки у комп’ютері кодується у двійкові коди. Такі елементи бувають двох видів: реквізити-основи та реквізити-ознаки.Реквізити-основи кількісно характеризують конкретні об'єкти управління, реквізити-ознаки — якісно. Реквізити-основи можуть бути кількісні, трудові, грошові (вартісні), абсолютні, відносні. Реквізити-ознаки можуть бути довідкові, групувальні, спеціальні.Реквізит мас певну самостійність й особливі риси. Форма реквізиту включає найменування, структуру (формат), значення (сукупність значень). Найменування (ім'я) служить для звернення до нього і, як правило, подається словом або групою слів. Структура реквізиту — це спосіб подання його значень. У структурі розрізняють довжину і тип. Довжина — кількість символів, що утворюють значення реквізиту. Вона може бути сталою або змінною. Типи реквізитів залежать від видів значень. Найпоширенішими є чисельний, текстовий, логічний типи.Значеннями реквізитів є послідовності символів (літер, цифр, різних знаків і спеціальних позначень).З реквізитів утворюється показник — структурна одиниця, що характеризує конкретний об'єкт управління з кількісного та якісного боків як сума реквізиту-основи і певної кількості реквізитів-ознак.Показник — це мінімальна сукупність інформації, що має остаточний економічний зміст. Він характеризує певне економічне явище. На основі показників складають документи. Економічна інформація будь-якого об'єкта складається з інформаційних сукупностей — повного набору інформації, достатньої для всебічної характеристики об'єкта за певний проміжок часу.Сукупність інформації, достатньої для вироблення судження про конкретний процес (явище, факт), називається повідомленням.Вхідні дані надходять на оброблення сформованими у вигляді інформаційних повідомлень. Повідомлення, зафіксоване на матеріальному носію відповідно до правил, які існують, та має юридичну силу, називається документом. Документ має самостійне змістове значення і характеризується повним набором реквізитів та показників.Реквізити і показники можуть розглядатися в укрупнених сполученнях, що дає змогу виділяти інформаційну одиницю вищого рівня — інформаційний масив, який практично інтерпретує номенклатуру, об'єднує реальні значення реквізитів, що утворюють інформаційні повідомлення.Масив як структурна одиниця інформації набув провідного значення за автоматизованого оброблення інформації. Сукупність масивів, що стосуються однієї ділянки управлінської роботи, називається інформаційним потоком, а сукупність інформаційних потоків, які характеризують управлінську роботу, пов'язану з виконанням певної функції, — інформаційною підсистемою. Сукупність інформаційних підсистем, що характеризують управління об'єктом загалом, утворює ІБ (інформаційну базу). Вона є структурною одиницею вищого рівня і цілком охоплює всю інформацію об'єкта (цеху, підприємства, установи, організації, галузі).

40.Формалізація, алгоритмізація та автоматизована обробка економічної інформації в оподаткуванні.Підготовка завдань до автоматизованого розв’язування з використанням комп’ютерів складається з 6 етапів:І. Постановка задачі та її змістовий аналіз.ІІ. Формалізація задачі (математична модель), вибір методу її розв’язування.ІІІ. Складання алгоритму на основі вибраного методу.ІV. Складання програми.V. Тестування (експеримент) та відлагодження програм.VI. Виконання програми, аналіз результатів.Формалізації будь–якого процесу, завдання чи задачі передує вивчення структури елементів, з яких складається цей процес, в результаті чого з’являється так званий змістовий опис процесу, тобто основа для створення формалізованої схеми процесу.

Після формалізації проводиться запис в аналітичній формі всіх співвідношень задачі, які ще не були відображені, описуються логічні умови та дії по реалізації процесу розв’язання, тобто описується сукупність дій, необхідних для розв’язання поставленої задачі.В обчислювальних процесах під алгоритмом розуміють послідовність команд (директив, вказівок або інструкцій), що визначає дії, які необхідно виконати для досягнення поставленої мети: розв’язання певної задачі.Ефективним методом побудови алгоритму є метод покрокової деталізації, при якому завдання розбивається на кілька простих підзадач (модулів) і для кожного модуля створюється свій власний алгоритм. Здебільшого модуль реалізує певний процес обробки інформації і застосовується як окремо, так і для включення модуля в інший алгоритм.Алгоритм має такі властивості :Дискретність, Визначеність (точність), Зрозумілість, Універсальність (масовість), Скінченність, Результативність, Формальність. Якщо алгоритм відповідає переліченим властивостям, то його виконання здійснюється формально, тобто точно за схемою алгоритму, без будь–яких втручань у послідовність дій та у самі дії.Три базові структури алгоритмів:лінійна структура розгалужена структура циклічна структура.Лінійна структура в якій дії виконуються послідовно одна за одною. Це найпростіші алгоритми, вони не містять умов, повторень, жодна дія не пропускається.Розгалужена структура передбачає вибір дії залежно від виконання певної умови, при цьому деякі дії можуть не виконуватись взагалі (пропускатися).У мови поділяють на прості та складенні.Циклічна структура використовується при необхідності повторень деяких дій (блоків) з різними, новими початковими даними, тобто виконується перебір варіантів.Комбінуючи базові структури між собою, можна відтворювати алгоритми , що реалізує складний обчислювальний процес.Циклом називається повторення послідовної кількості кроків алгоритму.Циклом називається послідовність дій, яка виконується декілька раз (або ні разу) до тих пір поки виконується деяка умова.

41.Технологічні аспекти інформаційного процесу управління в оподаткуванні. Управління завжди тісно пов'язано зі збиранням, опрацюванням інформації та доведенням до виконавців прийнятих рішень. Тому технологія прийняття рішень завжди мала інфор­маційну основу. Із застосуванням засобів обчислювальної техніки в Інформаційна технологія – це поняття з‘явилося з виникненням сучасного суспільства в основі якого лежать не традиційні матеріальні, а інформаційні ресурси: знання, науки, організаційні чинники, інтелектуальні здібності, творча діяльність людей. У широкому понятті технологія – це спосіб пізнання та освоєння людського матеріального світу за допомогою соціально організованої діяльності, що включає три компоненти: інформаційну (базується на наукових принципах), матеріальну (засоби виробництва), соціальну (людські ресурси, які мають певні професійні навички).Автоматизована інформаційна технологія — комплекс методів, способів і засобів, що забезпечують пошук, збирання (набуття, придбання), реєстрацію, накопичення, зберігання, поширення (розповсюдження, реалізацію), захист і відображення інформації за допомогою автоматизованих інформаційних систем. IT невід'ємно пов'язана з технічним і програм­ним середовищем, в якому її реалізовано.Інформаційні технології залежать від таких компонен­тів: технічних засобів; персоналу, здатного використову­вати їх; організації, яка об'єднує засоби і персонал в єди­ному процесі; інформаційних засобів, що здійснюють фор­мування й видачу інформації.Технологічний аспект ІС припускає її розгляд як одного з управлінських процесів, пов'язаних зі здійсненням ком­плексу інформаційних процедур: збирання даних з метою одержати точне, своєчасне та повне відображення явищ економічного життя, їхня реєстрація на матеріальних носіях; передача даних (традиційним шляхом та за допомогою інформаційних мереж); збереження інформації на матеріальних носіях з метою її багаторазового використання; оброблення інформації шляхом застосування арифметико-логічних операцій; передача результатної інформації об’єктам управління, суб’єктам управління, для зберігання; споживання результатної інформації (використання результатів у вигляді розрахункових техніко-економічних показників для визначення факторів впливу.

Основою технології інформаційного процесу управління є іформаційна процедура — сукупність однорідних операцій, пов'язаних із впливом на інформацію. Сукупність усіх інформаційних процедур утворює ін­формаційний процес — технологічну основу управлін­ської діяльності. Інформаційний процес управління складається з двох частин: інформаційного процесу і прийняття управлінських рішень.Інформаційний процес аналогічно виробництву про­дукції є процесом здобуття певного цілісного за змістом набору даних для вироблення і прийняття управлінських рішень. Прийняття управлінських рішень за впливом на ви­робничо-господарську діяльність ґрунтується на резуль­татній інформації та є продовженням інформаційного процесу на вищому логічному рівні.Інформаційний процес управління — сукупність управлінських операцій, головним предметом яких є інформація. Інформаційний процес є об'єктом автоматизації управління.

42.Етапи проектування БД.Проектування БД - це ітераційний, багатоетапний  процес прийняття аргументованих рішень під час аналізу інформаційної моделі предметної області, вимог до даних з боку прикладних програмістів і користувачів, синтезу логічних і фізичних структур даних, аналізу та обгрунтування вибору програмних та апаратних засобів.Для створення бази даних з визначеної предметної області  (теми) необхідно ретельно ознайомитися з теорією нормалізації відношень. До узагальнених етапів проектування БД слід віднести:Дослідження предметної області; Аналіз даних (сутностей та їх властивостей); Визначення відносин між сутностями і визначення первинних і вторинних (зовнішніх) ключів. У процесі проектування визначається структура реляційної БД (склад таблиць, їх структура і логічні зв'язки). Структура таблиці визначається складом стовпців, типом даних і розмірами стовпців, ключами таблиці.Життєвий цикл бази даних - це сукупність етапів які проходить база даних на своєму шляху від створення до закінчення використання.Серед них:Дослідження і аналіз проблеми, для вирішення якої створюється база даних. Побудова Інфологічної і даталогіческой моделі. Нормалізація отриманих Інфологічних і даталогічних моделей. Після закінчення цього етапу, як правило отримують заготовки таблиць БД і набір зв'язків між ними (первинні та вторинні ключі). Перевірка цілісності БД (Цілісність бази даних) Вибір фізичного способу зберігання та експлуатації (тех. засоби) бази даних. Проектування вхідних та вихідних форм. Розробка інтерфейсу програми. Функціональне наповнення програми. Налагодження: перевірка на коректність роботи функціонального наповнення системи. Тестування: тест на коректність введення виведення даних, тест на максимальну кількість активних сесій і т. д. Введення в експлуатацію: налагодження ІТ-інфраструктури, навчання користувачів та ІТ-персоналу. При необхідності додавання вихідних форм та додаткової функціональності. У випадку якщо необхідні більш серйозні зміни, слід повторити всі кроки з першого. Виведення з експлуатації: перенесення даних до нової СКБД.

43.Життєвий цикл ІС.Життєвий цикл — це період, який проходить управлінська автомати­зована ІС у своєму розвитку від моменту прийняття рішення про початок удосконалення системи управління об'єктом до моменту, коли ІС перестає функціонувати та відбувається її утилізація.Моделлю життєвого циклу інформаційної системи будемо називати деяку систему, що визначає послідовність здійснення процесів, дій і задач, виконуваних протягом життєвого циклу інформаційної системи, а також взаємозв'язку між цими процесами, діями і задачами. Найбільше поширення одержали наступні дві основні моделі життєвого циклу: каскадна модель (модель “водоспад”) та спіральна модель.Каскадна модель передбачає послідовну організацію робіт. При цьому її основною особливістю є розбивка всієї розробки на етапи, причому перехід з одного етапу на наступний відбувається тільки після того, як будуть цілком довершені всі роботи на попередньому етапі. Кожен етап завершується випуском повного комплекту документації, достатньої для того, щоб розробка могла бути продовжена іншою командою розроблювачів.Можна виділити ряд стійких етапів створення АІС на основі моделі життєвого циклу «водоспад»: аналіз вимог замовника; проектування; розробка моделі; тестування і дослідна експлуатація; здача готового продукту.На етапі аналізу вимог замовника проводиться дослідження проблеми, що має бути вирішена, чітко формулюються усі вимоги замовника. Результатом, який отримують на даному етапі, є технічне завдання (завдання на розробку), погоджене з усіма зацікавленими сторонами.На етапі проектування розробляються проектні рішення, що задовольняють усім вимогами, сформульованим у технічному завданні. Результатом даного етапу є комплект проектної документації, що містить усі необхідні дані для реалізації проекту.Етап розробки — реалізація проекту. Тут здійснюється розробка (створення) робочої АІС відповідно до проектних рішень, отриманими на попередньому етапі. Методи, використовувані для реалізації, не мають принципового значення. Результатом виконання даного етапу є готова АІС.На етапі тестування проводиться перевірка створеної АІС на предмет відповідності вимогам, заявленим у технічному завданні. Дослідна експлуатація дозволяє виявити різного роду сховані недоліки, що проявляються в реальних умовах роботи інформаційної системи.Останній етап — здача готового проекту. Головна задача цього етапу — переконати замовника, що всі його вимоги реалізовані повною мірою. Спіральна модель життєвого циклу базується на ітераційному процесі розробки інформаційної системи. При цьому зростає значення початкових етапів життєвого циклу, таких як аналіз і проектування. На цих етапах перевіряється й обгрунтовується можливість реалізації технічних рішень шляхом створення прототипів.Кожна ітерація (повторення) являє собою закінчений цикл розробки, що приводить до випуску внутрішньої чи зовнішньої версії виробу, що удосконалюється від ітерації до ітерації, щоб стати закінченою інформаційною системою (рис. 11).Кожен виток спіралі відповідає створенню фрагмента версії програмного виробу, на ньому уточнюється мета і характеристики проекту, визначається його якість, плануються роботи наступного витка спіралі. На кожній ітерації поглиблюються і послідовно конкретизуються деталі проекту, у результаті чого вибирається обґрунтований варіант, що доводиться до остаточної реалізації.Використання спіральної моделі дозволяє здійснювати перехід на наступний етап виконання проекту, не чекаючи повного завершення роботи на поточному — недороблену роботу можна буде виконати на наступній ітерації. Головна задача кожної ітерації — якнайшвидше створити працездатний продукт, якому можна показати користувачам системи.

44.Оцінки вибору та економічна ефективність інформаційної системи.Безліч фірм-розробників, різні класифікації ІС, а також різні підходи до управління бізнес-процесами, створюють певні труднощі у виборі автоматизованих управлінських систем. Їхній вибір доцільно проводити на основі трьох основних оцінок:оцінки можливостей підприємства; оцінки можливостей системи;оцінки фірми-розробника.Оцінка можливостей та потреб підприємства. Починати створювати ІС потрібно перш за все з оцінки потреб і можливостей підприємства. Методологічно таку оцінку слід проводити по наступних напрямах:Комплексність. Комплексна постановка задачі з оцінки допустимих затрат та кінцевих результатів, зокрема економічних, від упровадження системи. Порівняння варіантів рішень. Альтернативні варіанти рішень повинні бути порівняні за однаковими критеріями з врахуванням усіх витрат та отриманих від впровадження результатів. Облік часового чинника. Визначити часовий період, за який має бути впроваджена система. Безперервність. Визначити потребу подальшого удосконалення та розширення системи. Невизначеність і ризик. При оцінці можливостей і потреб підприємства та ефективності від упровадження системи враховувати можливі ризики через неповноту початкової і похідної інформації, можливість її випадкового або свідомого спотворення і інші подібні чинники.

Етапність. При обмеженості матеріальних ресурсів передбачити можливість часткової автоматизації, але з подальшою перспективою переходу на повну автоматизацію. Облік центрів відповідальності. Необхідно визначити центри відповідальності (конкретні фахівці, певні підрозділи), які будуть відповідати за впровадження та експлуатацію системи.Оцінка можливостей системи. Основними критеріями оцінки АІС є її функціональна повнота, можливість розуміння користувачем, «дружність» і надійність.Функціональна повнота. При широті обхвату функцій управління і комплексності системи слід керуватися принципом оптимальної функціональної достатності, оскільки численні вузькі специфічні функції можуть залишитися незатребуваними. Тим часом вони невиправдано ускладнюють роботу з системою, приводять до її дорожчання.Зрозумілість. Система повинна бути інтуїтивно зрозумілою. Цьому сприяють: простота установки і легкість в навчанні; діалоговий режим і зручний інтерфейс; екранні форми, де без навчання можна здогадатися про призначення пунктів, рядків, граф, вікон. Ступінь інтегрованості. При оцінці і виборі системи слід передбачити можливість її інтеграції з іншими програмними продуктами. Економічно доцільнішою у кожному конкретному випадку може виявитися можливість експортувати проводки та обмінюватися інформацією з іншими системами.Оцінка фірми-розробника. Враховуючи специфіку такого товару, як «програмний продукт» можна виділити наступні критерії для оцінки фірм-розробників програмних продуктів для бізнесу.Відкрита цінова політика. Наявність у фірми-розробника доступного будь-якому потенційному покупцю прайс-листа на всі види програмної продукції позитивно характеризує компанію. Рекламна активність. По рекламній активності компанії можна судити про її стратегію на ринку. Відсутність реклами протягом достатньо тривалого періоду може свідчити або про фінансові утруднення і відсутність засобів на рекламу, або про намір піти з ринку.Участь в традиційних виставках. Виставки — одна з найпоширеніших форм пропаганди програмних продуктів. Підтримка інформаційних каналів. Розсилка власних корпоративних видань, телефонні консультації «гаряча лінія», підготовка інформації для передачі в Інтернет (Web-сервер). Активність в пресі і інших ЗМІ. Стаж роботи на ринку, наявність/ відсутність іншої діяльності, наявність/відсутність учбових центрів, відгуки користувачів.