Тема 11. Облік основних господарських процесів

11.1. Сутність і склад господарських процесів підприємства.

11.2. Облік процесу формування ресурсів підприємства.

11.3. Облік процесу споживання ресурсів підприємства.

11.4. Облік процесу реалізації

11.1. Сутність і склад господарських процесів підприємства.

Господарський процес – це взаємодія матеріальних, технічних, трудових і фінансових ресурсів, в результаті якої створюється продукція, виконуються роботи чи надаються послуги.

Господарські процеси складаються з окремих господарських операцій.

Господарська операція – це дія, або подія, яка зумовлює зміни в структурі активів, зобов’язань та у власному капіталі підприємства. За економічним змістом господарські операції об’єднують в такі групи:

1. Господарські операції, пов’язані з процесом формування матеріально-технічних ресурсів підприємства (придбання сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання, землі, будинків);

2. Господарські операції, пов’язані зі споживанням цих ресурсів у процесі виробництва продукції;

3. Господарські операції, пов’язані з реалізацією продукції (робіт, послуг) підприємства.

Послідовність господарських процесів підприємства зображена на рисунку 11.1.

Рис. 11.1. Послідовність господарських процесів на підприємстві

11.2. Облік процесу формування ресурсів підприємства.

Для здійснення господарських операцій на підприємстві використовують матеріальні, технічні трудові і фінансові ресурси. До технічних ресурсів підприємства належать будинки, споруди, машини, обладнання, до матеріальних - сировина, матеріали, напівфабрикати, паливо тощо, до трудових - працівники підприємства, а до фінансових – його грошові кошти.

Матеріально-технічні ресурси можуть надходити на підприємство внаслідок їх придбання у постачальників, самостійного створення, отримання від засновників як внеску до статутного капіталу, обміну на інші активи або безоплатного отримання (див. рис. 10.2).

Основними завданнями бухгалтерського обліку процесу забезпечення підприємства матеріально-технічними ресурсами є формування об’єктивної та своєчасної інформації щодо:

• обсягів, складу та джерел фінансування ресурсів;

• оцінювання ресурсів та їх відображення в бухгалтерському балансі підприємства;

• контролю за своєчасністю розрахунків підприємства з постачальниками ресурсів;

• ефективності використання ресурсів.

Згідно положень (стандартів) бухгалтерського обліку матеріально-технічні ресурси, що надійшли на підприємство оцінюють за первісною вартістю, до складу якої включають:

• суму, сплачену постачальникам матеріально-технічних ресурсів (без непрямих податків);

• суму ввізного мита (при ввезенні матеріалів чи техніки з-за кордону);

• суму непрямих податків, сплачених підприємством при придбанні ресурсів, якщо ці податки не відшкодовуються підприємству із бюджету;

• суму витрат на транспортування ресурсів та вартості вантажно-розвантажувальних робіт;

• суму інших витрат, пов’язаних із придбанням ресурсів та доведенням їх до стану, придатному для використання на підприємстві.

Якщо матеріальні чи технічні ресурси створені підприємством самостійно, то їх первісна вартість відповідає сумі витрат, пов’язаних з їхнім створенням. Матеріально-технічні ресурси, отримані безоплатно чи як внесок до статутного капіталу підприємства, в обліку записують за їхньою справедливою вартістю.

Рис. 8.2. Шляхи надходження матеріально-технічних ресурсів на підприємство

Рис. 11.2. Джерела надходження ресурсів на підприємство

Залежно від терміну використання та участі в господарському обороті матеріально-технічні ресурси поділяють на оборотні та необоротні. Оборотними є матеріально-технічні ресурси (активи), які призначені для споживання протягом одного року чи операційного циклу, якщо тривалість цього операційного циклу є більшою ніж один рік. В бухгалтерському обліку такі ресурси називають запасами.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси поділяють на такі групи:

• сировина, основні та допоміжні матеріали, комплектуючі вироби;

• незавершене виробництво у формі незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів і незакінчених технологічних процесів;

• готова продукція, виготовлена на підприємстві та призначена для продажу і відповідає технічним і якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

• товари у вигляді матеріальних цінностей, придбані з метою подальшого продажу;

• малоцінні та швидкозношувані предмети.

Облік запасів ведуть на активних рахунках класу 2 «Запаси». Надходження запасів на підприємство записують за дебетом рахунків запасів та за кредитом рахунків джерел їх формування. Приклади відображення в обліку надходження запасів на підприємство наведені в таблиці 10.1.

Розглянемо на прикладі порядок запису на рахунках бухгалтерського обліку господарських операцій з придбання запасів.

Приклад 11.1. Приватне підприємство «Ватра» придбало матеріали на суму 6000 грн., в тому числі податок на додану вартість (ПДВ) – 1000 грн. (6000 : 6). Для того, щоб перевезти матеріали від постачальника, підприємство «Ватра» скористалось послугами транспортної організації. Вартість транспортних послуг разом з ПДВ – 720 грн. В т. ч. ПДВ – 120 грн. (720 : 6).

Щоб записати господарські операції на рахунках бухгалтерського обліку, спершу необхідно визначити первісну вартість придбаних матеріалів. Ця вартість складається з ціни придбання без ПДВ та транспортних витрат. Оскільки ПДВ є непрямим податком і відшкодовується державою, то суму цього податку не включають до первісної вартості матеріалів, а відносять до податкового кредиту підприємства. Отже, первісна вартість придбаних матеріалів (В_МП)становить:

В_МП = (Ц_ПМ – ПДВ) + (В_Т – ПДВ) (11.1)

де Ц_ПМ – ціна придбання матеріалів; В_Т – транспортні витрати; ПДВ – податок на додану вартість.

В_ПМ = (6000 – 1000) + (720 – 120) = 5600 (грн.)

Таблиця 11.1