Лекція № 6 (2 год.)
ТЕОРЕТИЧНІ МОДЕЛІ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ
(ч.3)
Кібернетична модель політичної системи К.Дойча
Культурологічний підхід до дослідження політичних систем
Альтернативні (постсистемні) концепції політичної системи
1. Кібернетична (інформаційно-комунікативна) модель політичної системи К.Дойча
Завершальною фігурою у ряді «батьків-засновників» теорії політичної системи стоїть колишній Президент Міжнародної та Американської асоціацій політичних наук американський соціолог і політолог німецького походження Карл Дойч (1912-1992), який в 1950-70-ті роки розробляв так звану «кібернетичну» або «інформаційно-комунікативну модель».
К.Дойч доповнив модель Д.Істона, розглянувши не тільки зовнішні зв’язки політичної системи з оточуючим середовищем, а й канали проходження та обробки сигналів всередині політичної системи (будова самої політичної системи!).
Ще Т.Гоббс проводив аналогію, називаючи «нервами державного управління» політичні комунікації, що з'єднують верховну владу суверена з виконавчими, судовими та іншими органами. Саме цю основоположну ідею використовує К.Дойч в своїй головній праці «Нерви управління: моделі політичної комунікації та контролю» (1963). У своїй книзі він виходить з уявлення про політику як процес управління і координації зусиль людей для досягнення поставлених цілей.
К.Дойч першим провів аналогію між політичною системою та кібернетичною машиною. Політична система – це сукупність комунікацій, спрямованих на координацію зусиль для досягнення поставлених цілей.
Формулювання цілей
корегування цілей
здійснюються політичною системою на основі інформації.
К.Дойч виділяє три основних типи комунікацій в політичній системі:
особисті, неформальні комунікації (face-to-face), як, н-д, персональний контакт кандидата в депутати з виборцем у невимушеній обстановці,
комунікації через організації, коли контакт з урядом здійснюється за допомогою партій, груп тиску та ін.
комунікації через ЗМІ, друковані або електронні, роль яких у постіндустріальному суспільстві постійно зростає.
На думку Дойча, уряд (як суб'єкт державного управління) мобілізує політичну систему шляхом регулювання інформаційних потоків і комунікативних взаємодій:
- між системою і середовищем,
- а також між окремими блоками всередині самої системи.
К.Дойч розробляє дуже складну й ешелоновану модель функціонування політичної системи як сукупності інформаційних потоків, побудовану на принципі зворотного зв'язку. У сильно спрощеному варіанті (відбиває лише її принциповий устрій) вона виглядає наступним чином.
К.Дойч виділив у своїй моделі політичної системи чотири послідовно розташовані блоки (субпроцеси), пов'язані з різними фазами проходження інформаційно-комунікативних потоків:
І блок ІІ блок ІІІ блок ІV блок
______________________________________________