Урок №3

Тема: О. Хорошковська. Київ – столиця України.

Мета: розширити знання про історію та архітектуру столиці України міста Києва, розвивати навички читання, уміння працювати з текстом; вчити аналізувати надану інформацію, розвивати комунікативні навички, збагачувати словниковий запас, виховувати почуття гордості за нашу столицю, зацікавленість у вивченні історичного минулого.

Обладнання: фотоілюстрації із зображенням міста Києва, картки для розвитку навичок читання, індивідуальні картки для проведення функціонально-системного аналізу.

Тип уроку: комбінований.

Перебіг уроку

І. Організація класу

ІІ. Повторення вивченого. Перевірка домашнього завдання

1. Фронтальне опитування.

- Які державні символи знаєте?

- Коли був створений наш Гімн? Хто є авторами Гімну?

- Як треба поводитись, під час виконання Гімну?

2. Презентація роботи творчої групи на тему „Творці Гімну України”.

3. Виразне читання тексту гімну України напам’ять.

III. Мотивація до навчальної діяльності

1. Робота із загадкою.

Воно відоме в світі,

Каштани в ньому квітнуть.

Будинки тут високі

Дніпро тече широкий.

Ворота золотії –

Стоять, мов чародії.

Віддавна – це столиця,

Столиця – білолиця.

Ну, хто з вас здогадається,

Як місто називається? ( Київ )

2. Бесіда.

- Поясніть значення слова „столиця”.

- На честь кого названо місто Києвом?

IV. Повідомлення теми й мети уроку

- Сьогодні ми попрацюємо над текстом „Київ – столиця України”. Про що б ви хотіли дізнатися на уроці?

Учитель нотує на дошці питання дітей.

V. Вивчення нового матеріалу

1. Робота над статтею „Київ – столиця України”.

А) Читання тексту учителем.

- Яка легенда згадується у тексті?

Б) Самостійна робота з текстом у парах.

- Знайдіть власні назви. Об’єднайте в групи: імена та прізвища, назви географічних об’єктів, назви вулиць, назви архітектурних споруд.

• Фізхвилинка. Вправи на розслаблення м’язів очей.

2. Розвиток комунікативних компетенцій.

а) Гра „Так чи не так”.

Учитель подає правдиву чи неправдиву інформацію, учні повинні погодитися чи спростувати та назвати правильну відповідь.

Центральна вулиця Києва – Хоревиця.

Перший президент України – Богдан Хмельницький.

Донька Ярослава Мудрого – Анна.

Єдина жінка, яка правила Київською Руссю – Ольга.

Золотоверхим названо Михайлівський собор.

б) Перефразування.

- Які рядки цього тексту можна сказати наступними словами: „Поруч із Софійським собором – монумент великому визволителю України Богдану Хмельницькому, який виборював свободу українському народу...”

VI. Узагальнення знань

1.Функціонально-системний аналіз.

- Що є надсистемою поняття „Києв”? Частиною якої великої системи є Київ?

( Україна, столиця)

- Що є підсистемою? Назвіть складові поняття.

- Які основні функції виконує Київ?

- Доберіть ознаки Києва.

надсистема

столиця

України

основні функції основні ознаки

Історичний, сучасний

величний, архітектурний,

каштановий, науковий,

золотий, загадковий, чарівний

Державні установи

Історична пам’ятка

Культурний, науковий, освітній, спортивний центр

Київ

підсистема

Райони,

вулиці

2. Робота з ілюстративним матеріалом.

- Що зображено на ілюстраціях, що подані на с.46?

- Знайдіть у тексті рядки, в яких розповідається про зображені пам’ятники, собори, вулиці?

3. Складання діалогу. Робота в парах. Ситуативна задача.

- Уявіть собі, що один із вас мешканець столиці, а другий – вперше приїхав до Києва.

Ви йдете по Києву. Яка розмова може між вами відбутися?

4. Релаксація „Кольорові рядки”.

- Які слова з тексту за враженням на ваші почуття ви би пофарбували у золотий, а які у чорний колір? ( золотим – рядки про куполи Михайлівського собору, чорним – про пам’ятник жертвам голодомору).

VII. Вправи з розвитку навичок читання

1. Читання диктором.

2. „Перша буква”.

Робота з картками. Читання уривку з тексту із закритою першою буквою слів.

VIII. Підсумок уроку

1. Бесіда.

- Що найбільше зацікавило у тексті?

- На які питання отримали відповіді? У яких джерелах можна знайти відповіді на решту питань?

2. Побудова асоціативного куща.

серце

гордість історія

КИЇВ

минуле сучасність

пам’ятки

ІХ. Домашнє завдання

Прочитати текст с. 45-46.

Поставити запитання до тексту (буквальні та небуквальні).

Творче завдання (на вибір): повідомлення „Цікаві сторінки історії Києва”.

Урок №4

Тема: Л. Храплива. Вишивані квіти.

Мета: забезпечити засвоєння поняття „легенда”, вчити працювати за змістом тексту, вчити виявляти зв’язки між прочитаним та ілюстративним матеріалом, забезпечити формування таких навичок, як складання плану, переказу за планом, уміння давати характеристику героям літературного твору, робити висновки; розвивати навички читання, комунікативні уміння; виховувати любов до рідної землі.

Обладнання: малюнки для колажу, індивідуальні картки для розвитку кута зору.

Тип уроку: комбінований.

Перебіг уроку

І. Організація класу

ІІ. Повторення вивченого. Перевірка домашнього завдання

1. Гра „Скринька запитань”.

Перший учень ставить запитання за прочитаним текстом „Київ – столиця України”.

Другий – відповідає.

Третій – погоджується чи ні з відповіддю. Можна посилатись на джерело, починати словами: „За свідченням...”, „Наскільки я знаю...”, „З літератури відомо, що...”

2. Презентація повідомлень „Цікаві сторінки історії Києва”.

III. Мотивація навчальної діяльності

Вправа „Мікрофон” ( у ролі інтерв’юєра – учень).

- Коли людині буває сумно?

Можливі варіанти відповідей учнів: коли захворієш, коли отримаєш погану оцінку, коли погана погода, коли посваришся з другом.

- А чи буває людині сумно, якщо вона знаходиться далеко від рідного краю?

IV. Повідомлення теми уроку

- Сьогодні ми познайомимося з твором Лесі Храпливої „Вишивані квіти”, у якому і розповідається саме про таке почуття.

V. Вивчення нового матеріалу

Робота над легендою „Вишивані квіти”.

А) Словникова робота. Робота з тлумачним словником.

- З’ясуйте лексичне значення цих слів.

Лицар – стародавній воїн, самовідданий, благородний захисник.

Половці – кочовий народ, який населяв степи між Дунаєм та Волгою.

Відцуратися – уникати чого-небудь чи кого-небудь.

Мереживо - тканина з узорами, якою оздоблюють одяг.

Б) Читання тексту вчителем.

Питання перед читанням.

- Які жанри вам знайомі? Чим схожі та чим відрізняються легенда та казка?

Питання після читання.

- А тепер повернемось до попередніх питань. Цей текст є оповіданням, казкою чи легендою? Доведіть свою думку.

- Хто головні герої легенди?

В) Бесіда за змістом тексту.

- Що дізналися з легенди про Яромира?

- Які риси характеру мав Яромир?

- Що найбільше вразило у діях Доброслави?

- Якою була ця дівчина?

- Чому Яромир не захотів стати на службу хану?

- Що відбувалося з Яромиром у полоні?

- Чим змогла врятувати Доброслава брата?

Г) Самостійне читання тексту мовчки з попереднім завданням..

Звернути увагу дітей, що при читанні мовчки не повинні рухатись органи мовлення.

• Створення образів. Побудова колажу.

На дошці викладаються малюнки: „міч”, „яскраві квіти”, „птах у клітці”, „вишиванка”.

Подумайте, які поняття, події можна зобразити такими малюнками?

• Самостійне читання тексту мовчки.

• Відповіді на питання.

„Міч” – славний лицар Яромир, сила.

„Яскраві квіти” – рідна земля.

„Птах у неволі” – полон, Яромир у хана.

„Вишиванка” – воля, сила рідної землі.

• Фізхвилинка. Вправи на розслаблення м’язів очей.