Т уристичне країнознавство. Китай. Лекція 1. Країни Азії

Лекція 1. Відпочинок в Китаї. Клімат, населення, господарство, Транспорт. Клімат Китаю

   Територія країни знаходиться в межах помірного, субтропічного і тропічного поясів.    Східні райони країни знаходяться під впливом мусонної циркуляції атмосфери. Взимку потоки холодного повітря з внутрішніх районів Азії (зимовий мусон) приносять на схід суху, ясну погоду. Влітку Східний Китай знаходиться під впливом океанічних повітряних потоків (літній мусон). Мусонна циркуляція відображається на режимі тепла і атмосферної вологості. Для клімату Східного Китаю характерні порівняно невисокі температури повітря і їх високі сезонні коливання. Середня температура січня в Харбіні -20° С, в Пекіні -4°С. Середня температура липня в Харбіні +23° С, в Пекіні +26° С. Річна кількість опадів в Східному Китаї коливається від 500 до 2000 мм, зменшуючись на північ і північний захід. Більша їх частина випадає влітку.

   З віддаленням на захід і північний захід континентальність клімату збільшується. Жарке літо (в Турфанській западині середня температура липня +34° С) змінюється холодною зимою. Середня температура січня на півночі країни, в Хайларі, складає -28° С, на заході, в Урумчі, -15° С. Опадів випадає мало - на рівнинах менше 250 мм, а на Кашкарській рівнині - близько 50 мм. Випадають вони нерівномірно, головним чином влітку.    На нагір'ї Тибет клімат суворий з низькими зимовими і літніми температурами. В Гартоку (верхів'я р. Інд) середня температура січня -12°С, липня +12° С. Зазвичай спостерігаються сильні вітри. В східній частині нагір'я річна кількість опадів коливається від 250 до 750 мм, західна частина більш суха.

Населення Китаю

    Китай - найбільш заселена країна світу. У ній проживає 1,3 млрд. осіб (22 % населення світу).

На початку нашої ери населення Китаю становило всього 60 млн. осіб і до 17 ст. його чисельність практично не змінювалась. Різкий ріст населення тут почався у 18-19 ст. У 1868 р. у країні вже проживало 300 млн. осіб, а в 1949 р. – 542 млн. Причому цей ріст міг бути ще більшим: до 1949 р. кожна п'ята дитина в республіці помирала, не доживши до одного року, а середня тривалість життя становила всього 35-40 р.

    У статевій структурі населення переважають чоловіки. Це пов'язано з більш високим соціальним статусом чоловіків, тяжкими умовами праці жінок і частими дітонародженнями. У країні здійснюється демографічна політика стосовно скорочення чисельності народжених - сім'я, які має одну дитину отримує пільги, грошові премії. Як тільки народжується друга дитина, сім'я позбавлялася пільг і мусить повернути державі всі грошові премії.

Щільність населення країни складає 132-133 особи/км². Населення розселене дуже нерівномірно. Понад 80 % його проживає на 0,1 % території країни. Найбільш заселеними районами є території середньої і нижньої течії річок Хуанхе, гирла Янцзи, райони Північно-Східного Китаю. Тут щільність населення становить 400-600 осіб/км², в т. ч. в районі Шанхаю - близько 2 тис. осіб/км², Пекіна - понад 580 осіб/км². Рідко заселена північно-західна частина країни: у Тибеті щільність населення становить всього 2 особи/км².

   Частка міського населення незначна - 33 %. У 34 містах-мільйонерах зосереджено близько 40% міського населення країни. Найбільшими містами є Шанхай (9 млн. осіб), Тяньцзінь (6,2 млн. осіб), Сянган (5,5 млн. осіб), Шеньян (5 млн. осіб), Ухань (4 млн. осіб), Гуанчжоу (4 млн. осіб), Харбін, Чунцин.

  Китай має найбільш багаточисленні трудові ресурси. В господарському комплексі зайнято більше половини всього населення. На початок XXI ст. в країні налічувалося лише близько 3 % безробітних. Середня тривалість життя - 69,5 років.

   КНР – багатонаціональна країна, в якій нараховується 56 народностей. Понад 93% населення – китайці (ханьці).

   За прогнозами китайських вчених (2007 р.), населення країни до 2033 року збільшиться до 1,5 млрд. осіб, оскільки очкується, що народжуваність різко зросте в наступні 5 років.