Експонометри на дзеркальних фотокамерах з одним об'єктивом

Більшість вбудованих експонометрів дзеркальних апаратів з одним об'єктивом працюють по системі «через об'єктив». Їх перевага в тому, що вони заміряють освітленість об'єкту. Положення світлочутливого елементу може бути різним. Часто на пентапризмі або навколо неї розташовуються декілька фотоелементів (рис.6). Експонометр отримує живлення від маленької змінної батареї, поміщеної в корпусі камери. Дані по експонуванню указують на табло фокусуючого екрану або рухома стрілка, або кольорові індикаторні вогники.

Екран видошукача

На рис.7 показано три типові екрани видошукача для експонування «через об'єктив». Найпростіший – верхній із стрілкою. При вірно вибраній експозиції вона знаходиться в центрі, досягається це положення регулюванням величин діафрагми і витримки. На центральному табло дана величина витримки; щоб стрілка опинилася в центрі, потрібно змінити величину діафрагми. Аналогічний пристрій, але з використанням світлових індикаторів, показаний на нижньому екрані видошукача.

Рис.6 Рис.7

Експонометри на фотокамерах прямого бачення

Експонометри на камерах з видошукачем прямого бачення або зв'язані з регуляторами експозиції, або ні. Камера з автономним експонометром найбільш проста (див.рис.8): спочатку встановлюють чутливість на калькуляторі; стрілка рухається уздовж шкали і здійснює вимір. Коли проти стрілки з'явиться вибрана вами величина діафрагми або витримки, калькулятор покаже величину іншого параметра. У фотокамер справа експонометри зв'язані, регулювання може проводитися вручну. Іноді такі апарати оснащені системою виміру з ”стежачою стрілкою”. Фотокамери на цих малюнках оснащені експонометрами з селеновими елементами, батареї для них не потрібні.

Рис.8

Для складнішого управління експозицією ручний експонометр надійніший. Він дозволяє робити точні виміри і вірніше визначати експозицію. Більшість ручних експонометрів мають невеликий пластиковий купол або диск, який поміщають на світлочутливий елемент (рис.9). Він необхідний для виміру падаючого світла у тому випадку, коли експонометр направлений не до об'єкту, а до джерела світла. Пластикова сферична насадка розсіює світло, що потрапляє на фотоелемент, і розширює кут зору експонометра. Експонометр для локального заміру дозволяє заміряти дуже маленьку зону віддаленого об'єкту і корисний при роботі з об'єктивами, що мають велику фокусну відстань. Експонометри для локального виміру з вбудованим екраном набагато складніше. Перш ніж дивитися у видошукач, ви повинні встановити чутливість плівки і витримку. Коли ви натискаєте на клавішу експонометра, на табло з'являється число, яке вказує величину отвору діафрагми для правильної експозиції по кожній зоні.

Рис.9

4. Склад звіту

Звіт повинен бути оформлений на листах паперу та в електронному вигляді і включати:

1. Назву та ціль роботи.

2. Короткі теоретичні відомості щодо експокорекції, будові та застосуванню експонометрів (з матеріалів методичних вказівок по виконанню лабораторної роботи).

3. Додатковий матеріал (знайдений в літературних джерелах та Інтернет, з посиланням на ці джерела).

4. Висновки, що базуються на аналізі вивченого матеріалу.