- •Типи дипломних робіт та головні вимоги до них
- •1.2.1. Дипломна (кваліфікаційна) робота бакалавра
- •1.2.2. Дипломна робота спеціаліста
- •1.2.3. Дипломна робота магістра
- •Вибір теми дипломної роботи
- •1.4. Рівень самостійності та оригінальності дипломних робіт студентів
- •2. Структура дипломної роботи
- •2.2. Перелік умовних скорочень
- •2.3. Вступ. Основні елементи вступу
- •2.3.1. Актуальність теми та загальний опис дослідницької проблеми
- •2.3.2. Мета і завдання
- •2.3.3. Об’єкт та предмет
- •2.4. Виклад основного змісту наукового дослідження
- •2.4.1. Рекомендації щодо структури розділів основного змісту наукового дослідження
- •2.4.2. Рекомендації щодо методів дослідження
- •2.4.2.А Методологія емпіричних досліджень
- •2.4.2.Б Методологія наукового аналізу
- •2.5. Висновки
- •2.6. Список використаної літератури
- •2.7. Додатки
- •2.8. Анотація
- •3. Вимоги до оформлення дипломних робіт
- •3.1. Особливості стилю
- •3.2. Вимоги до оформлення дипломних робіт
- •4. Підготовка та захист дипломних робіт
- •5. Порядок зберігання та використання дипломних робіт
- •6. Апробація результатів дипломної роботи студента
- •Зразок заяви на дипломну роботу
- •Зразок завдання на дипломну роботу
- •Рецензент
Вибір теми дипломної роботи
Стратегічним орієнтиром у формулюванні тем дипломних робіт для спеціальності «Міжнародна інформація» є стимулювання пошуку нових, оригінальних ідей, які причетні до міжнародної інформації чи мають міждисциплінарний характер. Тобто йдеться про теми, які слід розкривати у категоріях не лише однієї дисципліни, а які використовуються у двох чи навіть кількох дисциплінах. Роботи, які торкаються міжнародної інформації, повинні відповідати саме цій специфіці організації дослідження.
У визначенні тем об’єктивно існує вмотивований традиціоналізм, але домінування саме специфічного авторського підходу робить конкретну наукову роботу оригінальною і по-справжньому індивідуальною та вартісною.
1.4. Рівень самостійності та оригінальності дипломних робіт студентів
Важливою особливістю дипломної роботи студентів є свідоме ставлення до виконання завдань, які об’єктивно постають у контексті проведення наукового дослідження та написання роботи. Свідомість у зазначеному вище сенсі означає і реалізується у кількох виявах.
1. Максимальне стимулювання студентів до самостійного формулювання тем.
2. Прагнення до вмотивованості у певний спосіб, а не випадковості чи стихійності у виборі студентом теми наукової праці із того списку, який підготовлений і затверджений кафедрою. Ця вмотивованість означає і передбачає:
- логічне продовження теми (тем), над якою студент працював (пишучи попередні наукові роботи чи працюючи над певною тематикою реферативно) протягом попередніх років;
- зв’язок обраної теми із усім комплексом проблем, над яким працює чи планує працювати студент;
- оперативне інтелектуальне реагування на складні та суперечливі проблеми сучасності, які ще не знайшли належного наукового осмислення;
- зв’язок обраної теми із дослідницькою проблематикою кафедри чи конкретного викладача, з яким студент співпрацює чи збирається співпрацювати.
3. Ініціювання та свідоме самостійне провадження студентом усіх етапів підготовки дипломної роботи, узгоджуючи та консультуючись з викладачем щодо методики та технічних моментів реалізації роботи. Викладач має бути не співавтором студентської наукової праці, а лише консультантом та порадником.
2. Структура дипломної роботи
Подаючи та обґрунтовуючи основні структурні елементи дипломної роботи, використовуватимемо ту схему, яка рекомендована Вищою Атестаційною Комісією (ВАК) України та активно функціонує в українському науковому і освітньому середовищі.
В структуру дипломної роботи повинні бути включені наступні елементи:
завдання на студентську наукову роботу;
титульна сторінка;
перелік умовних скорочень;
зміст (план);
вступ;
розділи основного викладу наукового дослідження (один-два теоретичних розділи та один-два аналітично-рекомендаційних розділи);
висновки;
список використаної літератури;
додатки;
анотація (для магістерських робіт).
2.1. Зміст
Зміст подають на початку роботи, зазначаючи назви та номери початкових сторінок усіх структурних елементів праці. Такими структурними елементами наукової праці можна вважати усі її компоненти, які мають власну назву і здебільшого потребують того, щоб починатися з окремої сторінки. Крім назв розділів, підрозділів, а також (коли це необхідно) – параграфів чи пунктів, у змісті треба обов’язково відзначити вступ, висновки, перелік використаної літератури і додатки, якщо вони є.
