49. Види зовнішньоекономічних операцій.

Саме зустрічні операції відносять до способів, які допомогають зменшити дані види ризиків. Найбільш простою формою зустрічних угод являється бартер. Бартерні угоди є найбільш традиційним різновидом зустрічної торгівлі і являють собою обмін товарами, в якому не використовуються гроші, проте вартість товарів, що обмінюються, має грошовий вираз. Вартісна оцінка використовується з метою забезпечення еквівалентності обміну. В бартерних контрактах фіксуються натуральні обсяги товарів, які беруть участь в обміні. У чистому вигляді бартер є найменш поширеним видом зустрічної торгівлі.

Другою формою зустрічних угод являються компенсаційні угоди (угоди про викуп) – в цьому випадку експортер засобів виробництва погоджується на те, що компенсація за поставлені засоби буде забезпечена товарами, які будуть вироблені на цих засобах (або за їх допомогою). Існують випадки, коли компенсаційні угоди передбачають погашення продукцією, не пов’язаною з поставленими засобами виробництва. Дана угода називається „угодою про зустрічні покупки”.

Найбільш гнучкою формою зустрічної торгівлі являється т.зв. операція „заміщення” – в цьому варіанті угоди передбачається, що продукція повинна містити деякі компоненти, що виробляються в країні покупця.

В сфері інвестування використовуються також зустрічні угоди, які відомі як „паралельні” чи „компенсаційні позики”. Дані угоди укладаються з метою зменшення ризику, що пов’язаний з коливанням курсів валют. Інвестор однієї країни, що немає сумнівів щодо норми прибутку на підприємстві, що інвестується в іншій країні, шукає яку-небудь фірму даної країни-контрагента, яка була б готова здійснювати інвестиції на таку ж суму в першій країні. Це дозволило б домовитися про взаємно компенсаційні позики. Наприклад, українська компанія надає американській компанії (яка знаходится на території України) кредит у грн, а американська – нам надає в дол. Дані кредити використовуються для інвестування кожної компанії. Після закінчення строку інвестування американська компанія розраховується за отриманий кредит заробленими на Україні гривнями, а українська – долларами.

Ліцензування передбачає укладання угоди, відповідно до якої фірма, що знаходиться в одній країні, продає компанії іншої країни ліцензію (дозвіл) на використання своєї інтелектуальної власності (патентів, торгової марки, фірмової назви, авторських прав або секретів виробництва) в обмін на виплату роялті (винагороди). 

Франчайзинг є особливою формою ліцензування, суть якої полягає в тому, що фірма, яка перебуває в одній країні (франчайзер), надає компанії з іншої країни (франчайзі) дозвіл на використання своєї технології виробництва, а також бренду, торгової марки і логотипу в обмін на виплату роялті. Наприклад, McDonald's Corporation.

50. Порядок здійснення експортно-імпортних операцій.

До експортних операцій підприємств належать продаж товарів українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. Реекспорт товарів означає продаж іноземним суб’єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України. Імпорт товарів – це купівля (у т. ч. з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України.