
Розділ 4. Специфіка вивчення фантастичних творів.
4.1 Особливості вивчення творів фантастики на уроках літератури.
У сучасній методиці викладання літератури вже склалися певні традиції у відборі творів фантастики для вивчення в школі. Методисти і письменники-фантасти особливу увагу рекомендують приділяти творчості такому автору-класику, як Р. Бредбері.
Необхідність правильного відбору творів фантастики повинна бути обумовлена врахуванням художньої значущості, відповідності віковим особливостям учнів, педагогічної спрямованості і актуальності творів. Вибираючи конкретні твори для кожної паралелі класів, необхідно підбирати твори так, щоб, не перенавантажуючи шкільну програму. За період навчання учні 5-11 класів отримують загальні уявлення про жанри, теми, шляхи розвитку фантастики і її сучасний стан.
В процесі вивчення наукової фантастики в школі необхідно звернути увагу на:
1. Своєрідність шляхів вивчення: аналіз вторинної умовності твору, специфіки фантастичного простору і часу, фантастичних персонажів та ін.
2. Часте звернення до нестандартних форм уроків (уроки інсценування, кіноуроки, уроки-подорожі, уроки - заочні екскурсії, уроки - презентації, КВН та ін.)
3. Систематична робота в 5-9 класах з теоретико-литературними поняттями фантастоведення: ‹‹вигадка і реальність››, ‹‹відмітні особливості фантастики і казки››, ‹‹фентезі і казка››, ‹‹міф - неомиф››, ‹‹жанри фантастики››, ‹‹фантастичний герой››, ‹‹фантастичний сюжет››, ‹‹фантастичний пейзаж››, ‹‹космічний і земний", ‹‹фантастичний простір››, ‹‹фантастичний час›› і так далі
4. Більша увага до різноманітних видів творчої діяльності учнів, пов'язані з розвитком уяви.
5. Аксіологичне виховання творів фантастики, яке відбувається в процесі аналізу.
6. Вивчення творів фантастики вимагає певної системи поєднання форм класної і позакласної роботи.
Поєднання різних форм вивчення фантастики дає можливість для розвитку творчості учнів. Доказом цього служать проаналізовані нами роботи учнів, які були написані в період з 2005 по 2010 рр. учнями 5-9 класів.
В цілому зустрічаються роботи різної тематики: про пригоди в космосі і на інших планетах, про порятунок невеликого острова або планети від прибульців або від природної катастрофи і так далі. Цікава підбірка героїв в дитячих творах з фантастики: героями стають самі школярі, їх однолітки, але зустрічаються образи інопланетян, міфологічних істот (лісовиків, домових, русалок і так далі). Героїв-дітей об'єднує одне − володіння надприродними здібностями, вони уміють чаклувати, володіють телепатією і іншими здібностями. Детальне розкриття образу героя в дитячих творах є видимим лише до 7 класу, коли учні починають усвідомлювати своє місце в суспільстві, їх цікавлять моральні сторони особистості. Найчастіше зустрічаються тексти, написані в жанрі фентезі. При цьому слід звернути увагу на ті сторони дитячих творів, які примушують замислитися над проблемами виховного характеру, в роботах зустрічаються романтичний опис зла, кривавих битв, милування негативними героями і так далі, є видимою захопленість школярів окультизмом, віра в чаклунство. Проте велика частина підлітків вважає за краще описувати добру сторону життя і перевагу добра над злом. Оформлення творів часто незвичайне, нерідко схоже з книжним: барвисте, ілюстративне, з титульним аркушем і змістом.
Головною умовою ефективності компетентнісно спрямованої літературної освіти є використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку. Це пов’язано з основними завданнями вивчення літератури в школі, коли на уроці літератури мають здійснюватися так звані мікро- та макродіалоги, коли початкове сприйняття читачем художнього твору корегується та поглиблюється під час його обговорення, обміну думок між усіма учасниками навчального процесу, що призводить до створення у свідомості школяра свого ‹‹власного тексту››, збагаченого особистісним ‹‹Я››. Тобто діалог як форма життя в сучасному світі має стати основним психологічним та етико-культурним принципом вивчення літератури в школі [11, с. 30].
Отже, уроки літератури мають створювати належні умови для мотивації читацької активності школярів, формування їхнього досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного сприйняття світу.
Вважаю, що насамперед треба з’ясувати, які ж предметні, загальнопредметні та ключові компетенції формуються у процесі вивчення зарубіжної літератури в школі.
При роботі з творами фантастики важливу роль відіграє відбір і вивчення літературознавчих термінів та термінів властивих жанру наукової фантастики.
Сучасна позакласна робота з літератури здійснюється у трьох напрямках:
- індивідуальні завдання учням;
- заняття гуртка;
- масові заходи.
Індивідуальні доручення можна охарактеризувати як щоденну позакласну роботу. Без неї неможливі ні заняття гуртка, ні масові заходи. Індивідуальні доручення часто пропонуються учням і до конкретних уроків. Виконуючи їх, школярі допомагають словесникам на уроці: наприклад, читають напам`ять вірші; виготовляють наочні посібники, дидактичні матеріали, оформлюють до уроку дошку, асистують, коли використовуються ТЗН тощо. Для багатьох учнів така щоденна, можливо чисто технічна робота – шлях до поглибленого вивчення літератури.
Учнів, які серйозно цікавляться мистецтвом слова, залучають до роботи в гуртках.
Гуртки бувають:
- літературно-творчі;
- драматичні;
- фольклорні;
- літературно-краєзнавчі;
- гуртки художнього слова та ін.
До гуртка можуть входити учні різних класів ( наприклад, 5−6 кл, 7−8 кл, 9−11кл ) на основі добровільності.
Зміст гурткових занять, їх мета і форми мають відповідати віковим особливостям учнів. Так, головне завдання фольклорного гуртка−згуртувати колектив учнів-ентузіастів, які б популяризували в школі народну словесність: організовували фольклорні вечори, спеціальні радіопередачі, виступали перед учнями з повідомленнями та ін. Гурток має задовольнити запити школярів, які цікавляться українським фольклором.
До масових позакласних заходів відносять: літературні вечори, читацькі конференції, диспути, конкурси, змагання, вікторини, збирання фольклору, літературні екскурсії, походи та ін. Кожен із них має свою методику підготовки і проведення
Виходячи з того, що фантастика може бути реалізована майже в кожному з напрямів позакласної роботи, ми запропонували свою систему позакласної роботи по фантастиці з урахуванням її специфічних особливостей. Першим етапом в цій системі була презентація книг з попереднім завданням або без нього, де з урахуванням інтересів і вікових особливостей школярів. Презентації логічно переходили в тематичні конференції з творчості якого-небудь фантаста і закінчувалися випуском стінгазети з тезами виступів доповідачів. Тематичні конференції з фантастики, розширюючи кругозір учнів, були підготовкою до складнішої форми обговорення книг − диспуту. У систему нашої позакласної роботи входило проведення ранків і вечорів, організація позашкільних заходів екскурсій і походах, присвячених певним датам і подіям у фантастиці.
Найбільш оптимальним варіантом для вивчення творів фантастики в позакласній роботі є гурток і елективный курс.
Таким чином можна зробити висновок: уроки літератури мають створювати належні умови для мотивації читацької активності школярів, формування їхнього досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного сприйняття світу.
Важливим є правильний підбір творів фантастики, який має відповідати віковим особливостям учнів, педагогічній спрямованості і актуальності творів.
4.2. Розробка конспектів уроків з вивчення творчості р. Бредбері в школі Урок по роману р. Бредбері «451 за Фаренгейтом»
На уроці передбачається поглибити знання по темі «Антиутопія», продовжити аналітичне читання роману, довести актуальність проблем, піднятих автором
В результаті роботи над текстом твору необхідно підвести учнів до висновку про цінність книги як конденсату людської пам'яті, як одного з найважливіших способів збереження культури; привести учнів до думки про важливість праці душі кожного для збереження досягнень цивілізації.
На уроці використані наступні відеоматеріали:
- уривок з однойменного кінофільму;
- «Інтерв'ю з письменником про кризу сучасного суспільства»;
- «Спалювання заборонених книг фашистами».
Не зайвою буде і виставка з сучасних журналів, книг, газет низькопробного змісту.
Необхідно дати попередні пояснення. Це третій і четвертий уроки по вивченню творчості Р. Брэдбери. На першому і другому уроках учні отримали уявлення про життєвий шлях письменника, про тематику і проблематику його творчості, особливості стилю.
Учням були дані попередні завдання (по групах) прочитати новелу ,‹‹Посмішка››, повість ‹‹І грянув грім›› і інші. Їх повідомлення про найважливіші питання, підняті письменником у своїй творчості, були вдало вплетені в розповідь учителя.
Учнями самостійно був зроблений висновок: майбутнє народжується сьогодні. Брэдбери першим з фантастів забив на сполох про згубні наслідки НТР. У його творах звучить мотив про самоценности особи, про неприпустимість пригнічення людини технизированным суспільством, підміни живого бездушним механізмом. Брэдбери бачить небезпеку в розпаді людських зв'язків, у відчуженні особи, у відсутності спадкоємності поколінь і в запереченні досвіду, накопиченого ними. Фантастика Брэдбери завжди трохи сумна, тому що пройнята свідомістю неминучості втрат на тому важкому шляху, який проходить людство.
У кінці уроку учителем були дані загальні поняття про роман ‹‹451 за Фаренгейтом››.
Хід уроку
Учитель. Мені не хотілося б на початку уроку оголошувати його тему. Заздалегідь ознайомити вас з тим, що відбуватиметься в класі, означає позбавити урок таємниці і погасити ваш інтерес. Я попрошу вас у кінці уроку самостійно сформулювати тему, тобто дати визначення тому, що пізнавалося на цьому уроці. І ви побачите, що кожен з вас матиме свою точку зору із цього приводу. Отже, я хочу настроїти вас на те, що тема, піднята романом американського фантаста, − невичерпно глибока.
А хочу почати я урок словами, якими Рэй Брэдбери характеризує двох рідних людей, чоловіка і дружину, Монтега і Міллі, : ‹‹Так жили поруч, як чужі, безглузда спустошена людина і безглузда спустошена жінка››.
Вони не могли згадати, де познайомилися, як зустріли один одного вперше, ним не про що говорити, коли мовчать ‹‹родичі››, вони байдужі один до одного, їх не зв'язують навіть діти, тому що Міллі вважає за краще не обтяжувати себе турботами. Врешті-решт, Монтег, хоча Кларису переконував в зворотному, повинен признатися собі: ‹‹Я нещасливий. Мені треба поговорити, а слухати нікому. Я не можу говорити із стінами, вони кричать на мене. Я не можу говорити з дружиною, вона слухає тільки стіни, я хочу, щоб хто-небудь вислухав мене››.
Нещаслива сім'я, що живе без любові і привязанностей.
Лев Толстой писав: ‹‹Кожна сім'я нещаслива по-своєму››. Але роман Брэдбери спростовує це твердження. Доведіть за допомогою тексту роману, що сім'я Монтега − не виключення в цьому стандартизованому суспільстві.
Учні говорять про масові самогубства ‹‹задоволених життям›› людей, про почуття, що усі вони смертники (перегони на машинах на граничній швидкості і в граничній близькості від небезпеки), про роз'єднаність в сім'ях, про відсутність родинних зв'язків між дітьми і батьками, чоловіками і дружинами (тут і далі передбачувані відповіді учнів дані курсивом. - Авт.).
Перед нами з'являється картина людського існування в державі майбутнього. Найстрашніше, що життя людей протікає на тлі війни, яку вони наполегливо прагнуть не помічати, хоча на війні гинуть чоловіки − чоловіки, батьки, сини.
І все-таки держава в особі свого головного чиновника стверджує, що усі щасливі. Як трактує поняття щастя влада? Які доданки цього ‹‹щастя››?
Бути як усе; не мислити, а отже, не страждати; не взяти близько до серця чужі проблеми, зберігаючи власний спокій; розважатися як можна бездумней, витісняючи з голови питання, що мучать; переживати гострі відчуття, оскільки тільки вони дають можливість цим людям відчути течію життя і так далі
Як називається політичний режим, який характеризується повним контролем над усіма сферами життя суспільства? На чому він грунтується?
Тоталітарний, або авторитарний, режим заснований на страху громадян і на диктаті правлячих кругів.
У романі виникає з перших сторінок тема протесту проти небажаного майбутнього, тема заперечення суспільства, де людина є придатком машини, де нівелюється особа. У романі звучать гіркі слова: ‹‹Ми живемо в століття, коли люди вже не представляють цінності. Людина у наш час − як паперова серветка: в неї сякають, бгають, викидають, беруть нову, сякають, бгають, викидають.. Люди не мають свою особу››. І Бредбері у своїй тривозі про майбутнє не самотній. Назвіть твори, де зображаються небезпечні наслідки, пов'язані з експериментуванням над людьми заради поліпшення їх життя. Згадаєте твори інших авторів, створені в цьому жанрі.
Учні називають твори Е. Замятина ‹‹Ми››, Дж. Свифта ‹‹Подорожі Гулливера››, Г. Уэллса ‹‹Людина-невидимка››, Дж. Орвелла ‹‹1984››, «Скотний двір» і говорять про те, що усі ці твори написані в жанрі «антиутопії», їх об'єднує тема обов'язковості «загального щастя» і страху перед особою.
Таким чином, тоталітарна держава, держава сили, само чогось боїться, від чогось постійно захищається. Чому ж мисляча особа − головна перешкода «загальному щастю»?
Відповіді учнів, засновані на прикладах з тексту роману
Проте згадаємо заголовок роману. Людині, що не розкрила навіть першу сторінку, такий заголовок нічого не скаже. Так що ж це за особлива температура?
А навіщо спалюють книги в щасливій державі майбутнього?
Чим гордиться Монтэг на початку роману?
Чи усі книги знищують? Чому ні? Як і де визначено, яка книга є небезпечною, а яка немає?
Які друкарські видання не викликають побоювання у влади і чому?
Комікси, еротичні журнали, короткі перекази класики. «Книги− підсолоджені помиї, журнали − ванільний сироп». Вони не будять думки, не примушують працювати серце і голову.
Як ви думаєте, чому небезпечними є книги, а не телевізор, який дивляться тисячі людей? Чому державі вигідно, щоб людину з чотирьох сторін оточували стіни телевізорів? Що говорять про цей Битти і Фабер?
Відповіді учнів
А тепер послухайте, що говорить про це сам Рэй Брэдбери, класик світової літератури, що нині є здоровим.
Вчиться пропонується подивитися відеофрагмент з інтерв'ю, узятого у письменника. Брэдбери говорить про те, що він в рідкісних випадках дивиться телевізор, який найчастіше нав'язує свою оцінку подій, в його будинку немає комп'ютера, він продовжує «стукати свої романи на машинці», що пише.
Удома ви думали над питанням про роль книги, комп'ютера і телебачення у вашому житті. До яких висновків ви прийшли?
Автори робіт на тему «Книга, телевізор або комп'ютер»? розійшлися в думках. Були висловлені досить цікаві, часто взаємовиключні судження про роль засобів масової інформації, про суперважливе значення інформаційних технологій в нашому житті. Але було відрадним те, що більшість учнів вважають книгу основним засобом передачі досвіду попередніх поколінь наступним і не мислять життя без неї.
Учитель підводить підсумок
Кларисса говорила: «Я рідко дивлюся телевізор, тому у мене залишається час для навіжених думок». І ви у своїх роботах, якщо, звичайно, вони були щирими, показали перевагу книги над телевізором, її неоціниму роль в духовному становленні людини.
А з фундаменту постіндустріального суспільства майбутнього, намальованого Бредбері, був вийнятий наріжний камінь - книга, і усе пішло наперекосяк.
Чому ж люди перестали читати? Як цього добилася держава?
Звучать сторінки роману, де говориться про виховання в школі, в сім'ях, про інтелектуальний стандарт і так далі. Підводяться підсумки сказаного : держава починає виховувати слухняного громадянина з дитинства. «Гвинтиками» легше управляти, вони взаємозамінні, не представляють особливої цінності і не небезпечні для держави.
Згадайте, з чого починається роман. Прочитайте перші рядки.
У книзі О. Гончаря «Собор"»є таке напрочуд точне ділення людей на 2 категорії, воно чітко відбиває людську суть. Герой вказаного роману стверджує, що є люди –«руйначі» і є люди –«будівничі». Монтэг на початку твору −«руйнач». І раптом (чи не водночас?) він перетворюється на творця, в «будівничого». З чого починається духовне одужання Монтега?
Він зустрічає оригінально мислячу Клариссу, заздрить її умінню знаходити незвичайне в звичайному, уражений вірністю своїх «жертв» книгам. Потім сам рятує книги від вогню.
Для чого? Адже він знає, що це небезпечно і каране. Прочитайте уривок з його розмови з Фабером, з Міллі.
Рятує душу. Шукає відповіді на питання, які його мучать. У нього, як говорить він сам, «пожежа в душі, який не загасити».
Коли був написаний роман Бредбері? Як ви думаєте, про наскільки далеке майбутнє писав фантаст?
Пройшло вже півстоліття. Наступило нове століття. Найстрашніше в цій книзі те, на мій погляд, що це майбутнє вже дуже впізнанне, риси тієї далекої держави, на жаль, проступають в нашому житті. Найжахливіше і дивне те, що великий фантаст і придумує Бредбері нічого не вигадав. Усе вже було або є зараз. Пожежники палять книги? Ну і що? Ми про це знаємо з історії. Чи не так? Розкажіть про це.
Розповідь про вогнища з книг у фашистській Німеччині, відеоматеріал про спалювання книг на площі Берліна.
Бредбері пише, що в постіндустріальному майбутньому книги будуть на кшталт жуйки, що телебачення перетвориться на суцільне мильне шоу.
Але, на жаль, майбутнє «по Бредбері» вже наступило. Ось до вашої уваги виставка з сучасних низькопробних молодіжних журналів, ось книги, які заполонили прилавки, ось «золоті твори», які нав'язують школярам стандарт мислення, ось хрестоматії, де Толстой переказаний на 3-4 сторінках. Чим не «держава майбутнього», такого, що піклується про шаблон, про нівеляцію особи? І найлегше почати це робити в школі, де мізки підлітків ще - легкоплавкий матеріал.
Давайте подумаємо, які передачі дивиться Міллі. Ви можете згадати назви конкурсів, нескінченних серіалів, розважальних шоу? Швидше за все, немає, тому що їх незліченна множина. На минулому уроці я просила передач, що бажають зробити деякий зріз, на нашому телебаченні. Отже, ваш аналіз того, яку духовну їжу ми споживаємо, включаючи блакитний екран.
((Тут необхідно відмітити, що учнем було дано незвичайне завдання: проаналізувати програму трьох будь-яких телевізійних каналів за три дні тижні, вибрані довільно, і дати коротке резюме.
Відразу хочу відмітити, що ліцеїстами була виконана велика аналітична робота, багато хто навіть склав графіки і діаграми частотності різних передач на різних каналах. Висновок був невтішним. Більшість учнів з тривогою говорили про те, що нам показують в основному розважальні передачі і численні серіали. У програмі практично немає місця учбовим, пізнавальним, дитячим передачам. На екрані багато насильства, еротики, низькопробних шоу, багато «мила»).
Вам не здається, що вираження «майбутнє по Бредбері настає»- страшно? Тому що воно дійсно наступає на нас, розплющуючи і спотворюючи наші душі. Масова культура йде вшир, не зачіпаючи глибини, не обтяжуючи людей питаннями і проблемами. Одна учениця, ваша ровесниця, якось сказала мені, що її папа був украй невдоволений тим, що вона почала багато читати. Він вважає, що книги заважають жити.
Я спочатку подумки заперечувала цьому папі, а потім я зрозуміла його «правоту»: книги дійсно заважають жити легко і бездумно. Вони примушують замислюватися над моральними, етичними питаннями, а це заважає хапати, хапати, рвати, відштовхувати руку того, що просить. Це заважає кар'єрі, досягненню успіху в справах.
І, проте, ми повинні пам'ятати, що відродження Монтэга почалося з книги. Згадайте, яка книга перевернула його душу? Чому він прагне врятувати саме її?
Він врятував Біблію, зокрема, Книгу Екклезиаста, де сконденсована мудрість віків : «рід проходить, і рід приходить, а земля перебуває навіки», «криве не може зробитися прямим», «час народжуватися і час помирати; час насаджувати і час виривати посаджене», «час розкидати камені і час збирати камені». Герой книги, як і мудрець Екклезиаст, упевнений, що усе повернеться на круги своя.
З книги почалося одужання Монтэга, його ренесанс, але з книгою до його життя увійшло страждання. Давайте згадаємо, що йому довелося пережити після того, як він заховав у себе книги?
Учні за допомогою тексту відповідають на питання: підозра, недовіра, зрада дружини, відмова сусідів від спілкування з ним, підпал його будинку, переслідування, втеча героя і т. д.
Монтэг потрапляє за місто до особливих людей. Хто вони? Навіщо вони там? Чим займаються? Що їх об'єднує?
Учні вичитують і аналізують уривки з фінальних сцен роману
Демонструються кадри з однойменного кінофільму.
Навіщо вони запам'ятовують книги? Чи вірять вони, що прийде час, і їх знання знадобляться нащадкам?
Читають слова одного з людей-книг про його віру в розум людства.
А яку книгу ви б вивчили напам'ять, щоб передати нащадкам? Яку книгу для збереження пам'яті людства ви б запам'ятали? Роздуми із цього приводу і стануть вашим домашнім завданням.
Отже, урок добігає кінця, а ми ще не визначили його тему. Попрошу вас висловитися із цього приводу.
Хлопці формулюють тему уроку, визначають його основну ідею. Робота дуже цікава, оскільки кожен дає своє бачення того, що осягнув на уроці, що йому здалося особливо важливим.
А тепер я пропоную подивитися на дошку, де записана тема уроку, сформульованого мною, : «Врятуйте наші душі! SOS»!.
Морякам цей заклик допомагає. Усі кораблі, що пливуть поруч, зобов'язані відгукнутися на заклик тих, що терплять лихо.
А тепер давайте вслухаємося в буквальний сенс сигналу про допомогу. Йдеться про порятунок душ. Хто допоможе людині врятувати його душу? Та ніхто. Окрім нього самого. Тому що порятунок душі − це праця! І кожен повинен цю роботу виконати один, самостійно. Не потрібно чекати, коли в країні буде порядок, не потрібно чекати, коли бути моральним стане вигідно. Сьогодні і завжди кожен сам виходить на війну з вульгарністю, примітивністю, бездуховністю, роз'єднаністю між людьми, з підлістю. І якщо кожна людина бій з самим собою виграє, дивишся, і майбутнє буде світлим і прекрасним, а не таким, від якого застерігав нас великий американський гуманіст Рей Бредбері.
Хочеться закінчити урок, звернувшись до самого початку роману. Давайте ще раз прочитаємо епіграф: «Якщо тобі дали лінійований папір, пиши упоперек»!
Як ви розумієте ці слова з урахуванням усього сказаного на уроці?
Відповіді учнів.
Урок закінчений. Спасибі за працю розуму і серця!