50

Інформаційні радіожанри:

порівняльна характеристика

( на основі радіостанцій)

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………3

РОЗДІЛ І. ІНФОРМАЦІЙНІ РАДІОЖАНРИ: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА………………………………………………...6

1.1. Радіоповідомлення ………………………………………...6

1.2. Радіозвіт …………………………………………………...10

1.3. Радіоінтерв’ю ……………………………………………..11

1.4. Радіорепортаж …………………………………………….16

1.5. Радіовиступ ……………………………………………….19

1.6. Радіоогляд преси ………………………………………....21

РОЗДІЛ ІІ. ІНФОРМАЦІЙНІ РАДІОЖАНРИ: ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА……………………………………………….24

2.1. Спільні особливості інформаційних радіо жанрів…….24

2.2. Відмінні ознаки інформаційних радіожанрів ………...28

ВИСНОВКИ………………………………………………………….35

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………...39

ДОДАТКИ…………………………………………………………....41

ВСТУП

Актуальність теми. Успішне вирішення складних соціально-економічних, політико-ідеологічних, морально-психологічних проблем становлення Української дер­жави на принципах демократії, законності, свободи слова органічно по­в’язане з повноцінним інформаційним забезпеченням громадянського по­розуміння, злагоди, консолідації суспільства на засадах національної ідеї, україноцентризму, сутність якого визначається категоріями патріотизму, національного достоїнства, поваги громадян до України, цілеспря­мованою працею задля добробуту та всебічного розвитку всіх життєвих сфер, необхідністю розглядати всі політичні події у світі та в Україні крізь призму національних інтересів України, її духовних і культурних цінно­стей, потребою обстоювати гідність і рівноправність у світовому співтова­ристві. У природному зростанні впливу засобів масової інформації на про­цеси утвердження української держави специфічна роль належить радіо­мовленню, яке в епоху телебачення набуло нового дихання.

Водночас докорінна зміна інформаційної ситуації після розпаду комуністичної тоталітарної системи значно підвищує критерії вимог до підго­товки радіопередач. Адже серйозною проблемою у сфері функціонування радіомовлення, утвердження національного інформаційного простору та входження України у світовий інформаційний простір є ще низький інфор­маційний, публіцистичний, художньо-естетичний рівень багатьох програм радіомовлення, насамперед, приватного. Це призводить до експансії на український інформаційний простір чужої, часто антиукраїнської, радіопродукції, що негативно впливає на духовно-національне виховання укра­їнців.

Нині найважливішим, найнагальнішим завданням українських радіожурналістів є формування у людей державницького мислення як мислен­ня національно-гуманного, демократичного, громадянського, відповідаль­ного за особисту долю, долю родини, держави.

Святий обов’язок радіожурналістів – донести до всіх людей повний гуманістичний зміст української національної ідеї, всебічно розкрити, що незмінною її складовою сутністю є державна незалежність, самодостатня цінність особистості, добробут, високий рівень культури, розвинена самоповага, господарська дбайливість, чесність, порядність, патріотизм, взаємодопомога.

У зв’язку з цим, в загальній системі радіомовлення співіснують, взаємно доповнюючи одне одного, різні типи програм, які «умовно за визначальним критерієм методу відображення можна віднести до інформаційних, публіцистичних та художніх» [22; с. 17].

Межі між радіожанрами рухливі. Але основні особливості кожного жанру треба знати, щоб орієнтуватися у тому, що відбувається у цих межах і в їх примежових зонах. Добре знаючи межі, можна спостерігати й аналізувати процеси дифузії радіожанрів, які справляють серйозний вплив на їх зміст і форму. У процесах дифузії радіожанрів є як позитивні, так і негативні тенденції. Щоб їх уникнути, необхідно добре засвоїти особливості кожного різновиду радіожанрів.

Таким чином, знання особливостей кожного виду радіожанрів визначає актуальність даного дослідження.

Дана проблема достатньо розроблена. За останні роки вийшли з друку підручники і посібники, в яких розглянуто жанри радіожурналістики: «Теорія і методика журналістської творчості» В. Здоровеги, «Основи радіожурналістики і радіоменеджменту» О. Гояна, «Основи інформаційного радіомовлення» В. Миронченка, «Журналістика: основи професіональної комунікації» В. Карпенка, «Основи радіожурналістики», «Жанри радіожурналістики» і «Види радіомовлення» І. Пенчук; актуальні праці В.Іванова, О. Кузнецової, А. Москаленка, В.Олійника, О. Пономарева, Г.Почепцова, Б. Потятиника, А. Роскошного, О.Сербенської, В. Шкляра та інших авторів.

Об’єктом дослідження є інформаційні радіожанри.

Предметом дослідження є виявлення спільного та відмінного між різними видами інформаційних радіожанрів.

Мета роботи полягає у дослідженні та порівнянні різних видів інформаційних радіожанрів.

Поставлена у роботі мета конкретизується через вирішення таких завдань:

• визначити основні види інформаційних радіожанрів та дати кожному з них коротку характеристику;

• знайти спільне та відмінне між різними видами інформаційних радіожанрів (на основі радіостанцій).

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та бібліографії, що нараховує 24 найменування, та додатків.

Розділ і. Інформаційні радіожанри

1.1 Радіоповідомлення

До інформаційних радіожанрів проф. В. Лизанчук відносить радіоповідомлення, радіозвіт, радіоінтерв’ю, радіорепортаж, радіовиступ, радіоогляд преси [6; с. 234 – 371].

У даному розділі зупинимось на короткій характеристиці кожного з видів інформаційних радіожанрів (Див. Додаток 1).

Інформаційне радіоповідомлення несе у собі новину: інформує, повідомляє радіослухачів про важливу, соціально значущу подію в реальній дійсності. Радіоповідомлення прирівнюється до замітки у періодичній пресі. Тому цей радіожанр О. Гоян називає «інформаційним повідомленням (заміткою)» [1], А. Шерель – «радіоповідомленням (заміткою)» [18].

Серед найхарактерніших жанрових особливостей інформаційного радіоповідомлення проф. В. Лизанчук виділяє оперативність, подієвість, актуальність, достовірність, конкретність [6; с. 235 – 236]. Ці ознаки визначають особливості збору матеріалу, методику його опрацювання, зміст і жанрову форму радіоповідомлення.

Радіоповідомлення – це найоперативніший і найпростіший радіожанр, за допомогою якого інформують про різноманітні суспільно важливі та цікаві новини з метою задоволення пізнавальних потреб радіослухачів [6; с. 237].

Як зазначає В. Лизанчук, інформаційне радіоповідомлення має відповідати таким вимогам [6; с. 237 – 240]:

1. Будь-яке інформаційне радіоповідомлення повинно відзначатися новизною. «Повідомлення, які не збагачують наше уявлення про світ, не відповідають на животрепетні питання, інтересу не викликають» [5; с. 129]. Про новину треба інформувати в момент її зародження чи розвитку. На запитання «Коли?» радіоповідомлення повинно відповідати конкретно «Щойно», «Сьогодні», «Вчора» тощо. Якщо ж інформація про подію застаріла, то її не можна називати новиною, – наголошує В. Миронченко [9; с. 125].

2. Кожне висловлювання, ім’я, дата, назва, вік, адреса, цитата, наведені в інформаційному радіоповідомленні повинні бути точними, доказовими. Їх не можна ні перекручувати, ні прикрашати, тому усю інформацію потрібно ретельно перевіряти.

3. Інформаційне радіоповідомлення повинно бути об’єктивним. Об’єктивність базується на точному, правдивому викладі радіоповідомлення про подію, а не на тому, як бачить або хоче подати її упереджена чи зацікавлена особа.

4. Інформаційне повідомлення має бути збалансованим, тобто таким, у якому репортер розповідає про подію з урахуванням усіх фактів, що стосуються її, і розташовує ці факти у логічному співвідношенні один до одного.

5. Інформаційні повідомлення повинні задовольняти людський інтерес, сприяючи формуванню морально-психологічних, національно-духовних цінностей, здорових естетичних смаків, піднесенню інтелектуально-освітнього рівня. «Тому найкращий шлях зробити новини цікавими – не обезлюднювати їх, – підкреслює В. Я. Миронченко. – Розповідати про різні випадки та ситуації, в яких опиняються люди. Досить часто короткі розповіді про ці випадки є цікавими, дещо емоційними і до того ж мають гумористичне забарвлення» [9; с. 133].

6. Інформаційне повідомлення потрібно писати популярно, доступною мовою, якщо можливо, то уникати незрозумілих термінів, іноземних слів, або ж тлумачити їх. Природа інформаційного радіо жанру диктує лаконічний стиль.

Залежно від характеру новин, соціального, політичного, культурологічного значення факту, події явища, ступеня їх повчальності, обсягу інформації, способу викладу матеріалу, мовностилістичних засобів розрізняють такі різновиди інформаційних радіоповідомлень: хронікальне, розгорнуте, коментоване, полемічне [6; с. 241].

Наведемо приклад інформаційного повідомлення, що прозвучало на радіо «Промінь» 19 лютого 2013 року о 10:10:

• Україна розраховує на створення цього року зони вільної торгівлі з Європейським Союзом і з країнами Митного союзу. Про це в ефірі телеканалу ICTV заявив міністр закордонних справ Леонід Кожара. За його словами, торговельний оборот нашої держави з країнами Митного союзу нині становить близько 60 мільярдів доларів, з країнами ЄС – майже 40 мільярдів. Тож, на думку урядовця, Україна має використати цьогорічний шанс розвивати вільну торгівлю з обома міждержавними утвореннями – Митним і Європейським Союзами.

• Цього тижня парафіяни не побачать Папу Римського Бенедикта 16. Ці дні він проведе у роздумах та молитві у капличці своєї резиденції. Тим часом, кардинали активно готуються до конклаву. Хто саме стане наступним понтифіком – невідомо. Про намір залишити посаду Бенедикт 16 заявив минулого тижня. За його словами, він більше не має моральних та фізичних сил для належного виконання обов’язків. Нині первосвященикові 85 років. Його офіційне зречення від престолу заплановане на 28 лютого.

• Прокуратура перевіряє інформацію про масове харчове отруєння учнів Зачепилівського ліцею на Харківщині. 15 лютого на заняттях були відсутні 12 учнів. П’ятеро з них, за словами батьків, почувалися зле, серед симптомів були болі в животі та нудота. Втім, батьки по допомогу до медиків не зверталися. Раніше низка регіональних ЗМІ повідомила про масове харчове отруєння у ліцеї. В Зачепилівській райдержадміністрації цю інформацію назвали «брехнею і наклепом». Тим не менш, Держсанепідслужба починає перевірку дотримання санітарних та епідемічних норм у навчальному закладі.

А за годину було доповнено новою інформацією:

• 10 Міжнародний хореографічний фестиваль-конкурс для дітей та юнацтва «Танцолімп» стартував у Берліні. У ньому беруть участь близько двох тисяч юнаків і дівчат із 40 країн. Україну представлятимуть четверо солісток зі столичного культурного центру «Кияночка». Як зазначив організатор фестивалю Олексій Безсмертний, для України це, на жаль, замала кількість учасників. І причина – не у відсутності талантів, а в неналежній фінансовій підтримці участі вітчизняних колективів у подібних мистецьких заходах.

• В Єревані біля будівлі ЦВК почалася акція протесту з вимогою «припинити фальсифікації» при підрахунку голосів на президентських виборах. За попередніми даними ЦВК, на виборах більшість голосів – майже 59 відсотків – набирає чинний Президент Вірменії Серж Саргсян. Відрив від найближчого суперника – лідера партії «Спадщина» Раффі Ованнисяна – більше 20 відсотків. Решта 5 кандидатів на президентську посаду набрали менше 3 відсотків голосів виборців, дехто навіть – менше 1 відсотка.

Такий різновид повідомлення дає можливість охопити велику кількість різноманітних суспільно значущих фактів; втягнути радіослухачів в оціночний процес; характеризується лаконічністю, інформаційною насиченістю, оперативністю.

1.2 Радіозвіт

До найбільш розповсюджених інформаційних жанрів належить радіозвіт. Об’єктом зображення у радіозвітах є різного роду засідання – наради, конференції, з’їзди, сесії, зустрічі, симпозіуми, дипломатичні прийоми тощо, під час яких обговорюють актуальні питання економічного, соціального, наукового, освітнього, культурного, політичного розвитку.

Автор радіозвіту не тільки інформує про що важливе говорили, скажімо на конференції, а й «має можливість проаналізувати, узагальнити висловлені думки, пропозиції, критичні зауваження, передати атмосферу події, охарактеризувати поведінку її учасників», – зауважує науковець В. Лизанчук [6; с. 264].

Метод журналіста, що готує радіозвіт, відрізняється хронологічною послідовністю та деталізацією розповіді. «Тут, в першу чергу, важливою є не динаміка розвитку подій, як така, а зміст суспільних ситуацій в їх «сценарному» перебігу», – вважає Ю. Шаповал [22; с. 22]. На думку дослідника, «часто звітові події є менш цікавими для репортера, бо характеризуються статичністю інформаційного поля, зосередженого не в діях людей, а в словесній взаємодії у вигляді виступів, обміну думками, аргументами тощо» [22; с. 22].

Призначення радіозвіту – максимально точно, інформаційно насичено, цікаво, повчально повідомляти про перебіг суспільно значущої події.

Радіозвіт – це жанр, що не лише повідомляє, але й аналізує, оцінює важливі суспільно-політичні події, для яких характерна дія, виражена у слові [6; с. 265].

Готуючи радіозвіт, журналіст повинен ознайомитися з певними документами: програмою заходу, проектами документів, прес-релізами, іншими письмовими джерелами. В. Здоровега зазначає, що «у разі відсутності документів і джерел треба зв’язатися з організаторами запланованого мітингу, віче, конференції, з’їзду, сесії, мітингу, саміту тощо» [3; с. 179].

Обираючи подію для радіозвіту, журналіст оцінює її, виявляє ставлення до неї, виконує важливу регулятивну функцію. При цьому дотримується вимоги – оперативно, правдиво, точно відтворювати подію, не допускати навіть найменших помилок. Радіожурналіст повинен з особливою достовірністю ставитися до виступів промовців, не має права вдаватися до вимислу чи домислу, згладжувати гострі кути, замовчувати критику, що звучала на конференції, зборах тощо.

За формою подачі, змістовим наповненням радіозвіти неоднорідні. Видова характеристика радіозвітів зумовлена творчим задумом автора й особливостями відображення дійсності. В. Здоровега розрізняє дві групи радіозвіту: інформаційний та аналітичний [3; с. 168]. У свою чергу інформаційні радіозвіти поділяються на короткі хронікальні, прямі інформаційні (загальні розгорнуті) радіозвіти та прямі радіотрансляції (наживо). Аналітичні радіозвіти поділяють на проблемні (важлива форма постановки актуальних питань з життя країни) та тематичні, де автор з великої розмови виділяє головну тему.

Через обмеженість обсягу роботи, приклад радіо звіту наведено у другому розділі дослідження.