Кримінальна відповідальність передбачена за (відповідно до Кримінального кодексу України)

Знищення або пошкодження лісових масивів (ст.. 245)

Незаконну порубку лісу

(ст.. 246)

Порушення законодавства про захист рослин

(ст.. 247)

4. Водне законодавство України

Водне законодавство є складовою природоресурсового законодавства і входить як самостійна галузь до комплексної галузі — екологічного законодавства України. Усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси (обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території) забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу.

Основним законодавчим актом, джерелом водного законодавства є Водний кодекс України від 6 червня 1995 р. Він складається із 112 статей, розміщених в 23 главах, які об'єднуються в шість розділів. Крім загального розділу, у Водному кодексі України виділено розділи, які регулюють державне управління і контроль у галузі використання, охорони вод і відтворення водних ресурсів (розд. 2), охорони вод (розд. 4), порядок розгляду спорів з цих питань, юридичної відповідальності та міжнародних відносин у цій галузі (розд. 5, 6).

Водним законодавством встановлено, що всі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд, до якого належать три групи вод: поверхневі води, які поділяють на природні водойми (озера), водогони (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; підземні води та джерела; внутрішні морські води та територіальне море.

Води (водні об'єкти) є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування. Це право народу здійснюється через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим та місцеві ради, компетенція яких з питань водних ресурсів регулюється законодавством. Усі водні об'єкти поділяються на об'єкти загальнодержавного і місцевого значення, що визначає особливості їх використання та охорони. Серед об'єктів загальнодержавного значення виокремлюють чотири групи: внутрішні морські води та територіальне море; підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; поверхневі води (водосховища, річки, канали), що розташовані і використовуються на території більш ніж однієї області, а також притоки всіх порядків; водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.

контроль за охороною і використанням вод та відтворенням водних ресурсів, законодавством передбачено систему спеціально уповноважених органів, до якої входять Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державний комітет України з водного господарства, Державний Комітет України з геології і використання надр та їх органи на місцях.

Схема. Адміністративна відповідальність за порушення вимог водного законодавства

Адміністративна відповідальність встановлюється за (відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення)

Порушення права державної власності на води (ст.. 48)

Порушення правил охорони водних ресурсів (ст.. 59)

Порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення (ст.. 59-1)

Порушення правил водокористування (ст.. 60)

Пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації (ст.. 61)

Невиконання обов’єязків по реєстрації в суднових документах операцій з шкідливими речовинами і сумішами (ст.. 62)

Експлуатацію на водних об’єктах водозабірних споруд, не забезпечених рибозахисним обладнанням

(86-1)

Порушення правил, що забезпечують безпеку експлуатації суден на внутрішніх водних шляхах

(ст.. 116-20