- •Тема 4. Основні інститути та джерела природоресурсового законодавства і права україни
- •Кримінальна відповідальність встановлені за
- •Адміністративно-правова відповідальність за порушення земельного законодавства
- •2. Надрове (гірниче) законодавство України
- •Адміністративна відповідальність, встановлена за (відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення)
- •Кримінальна відповідальність, встановлена за (відповідно до Кримінального Кодексу України)
- •3. Лісове законодавство України
- •Кримінальна відповідальність передбачена за (відповідно до Кримінального кодексу України)
- •4. Водне законодавство України
- •Адміністративна відповідальність встановлюється за (відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення)
- •Кримінальна відповідальність встановлюється за (відповідно до Кримінального кодексу україни) Схема. Кримінальна відповідальність за порушення вимог водного законодавства
- •5. Законодавство про охорону атмосферного повітря (атмосферне законодавство) України
- •Адміністративна відповідальність передбачена за (відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення)
- •Кримінальна відповідальність передбачена за (відповідно до Кримінального кодексу України)
- •6. Законодавство України про тваринний світ (фауністичне законодавство України)
- •Кримінальна відповідальність встановлена за (відповідно до Кримінального кодексу України)
- •Адміністративна відповідальність встановлена за (відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення)
- •7. Законодавство України про рослинний світ
Кримінальна відповідальність встановлені за
Забруднення або
псування земель (ст..239 Кримінального
кодексу України)
Без господарське
використання земель (ст.. 254 Кримінального
кодексу України)
Схема. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
Адміністративно-правова відповідальність за порушення земельного законодавства
Псування
і забруднення сільськогосподарських
та інших земель (ст.. 52)
Порушення
права використання земель (ст..53)
Самовільне
зайняття земельної ділянки (ст.. 53-1)
Приховування
або перекручування даних Державного
земельного кадастру (ст.. 53-2)
Несвоєчасне
повернення тимчасово зайнятих земель
або не приведення їх у стан, придатний
для використання за призначенням (ст..
54)
)
Самовільне
відхилення від проектів
внутрішньогосподарського землеустрою
(ст.. 55)
Знищення
межових знаків (ст.. 56)
Незаконне
використання земель державного лісового
фонду (ст..63)
Пошкодження
сінокосів і пасовищ угідь на землях
державного лісового фонду (ст..69)
Знищення
або пошкодження лісо осушувальних
канав, дренажних систем і шляхів на
землях державного лісового фонду (ст..
74)
Правове регулювання здійснення в Україні земельної реформи та приватизації землі визначено як у Земельному кодексі України, так і в інших нормативно-правових актах. Зокрема, в постанові Верховної Ради України від 18 грудня 1990 р. "Про земельну реформу" зазначено, що починаючи з 15 березня 1991 р. всі землі України оголошуються об'єктом земельної реформи, а також повноважень місцевих рад та Кабінету Міністрів України. З метою прискорення земельної реформи (ураховуючи введення колективної і приватної власності на землю) Верховна Рада України прийняла постанову від 13 березня 1992 р. "Про прискорення земельної реформи і приватизації землі".
2. Надрове (гірниче) законодавство України
Законодавство України про надра є складовою природоресурсового законодавства і входить як галузь (підгалузь) до комплексної галузі — екологічного законодавства.
Основним кодифікованим джерелом законодавства про надра є Кодекс України про надра від 27 липня 1994 р., завданням якого є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального комплексного використання надр, їх охорони, гарантування безпеки людей при користуванні надрами, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб.
Кодекс України про надра складається з дев'яти розділів, у яких міститься 69 статей. Деякі розділи поділяються на глави (їх налічується шість). В окремих главах загального розділу Кодексу встановлюються вимоги щодо надання надр у користування, права та обов'язки користувачів надр, плата за користування надрами.
Вимоги щодо геологічного вивчення надр передбачаються в другому розділі Кодексу, а державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин, а також ділянок надр регулюється в третьому розділі. Особливості користування, будівництво та введення в експлуатацію гірничовидобувних об'єктів, користування надрами для розробки родовищ корисних копалин встановлюються в четвертому і п'ятому розділах цього законодавчого акта.
Питання охорони надр, державного контролю і нагляду за веденням робіт з їх геологічного вивчення, використання та охорони, а також спори з питань користування надрами, юридичної відповідальності та міжнародних відносин у цій галузі врегульовано в Кодексі України про надра в окремих розділах і главах.
Особливістю правовідносин щодо охорони і використання надр є право виключної власності народу України і надання їх тільки у користування. Це право здійснюється через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим та місцеві ради. Законодавством встановлено, що державний фонд надр включає всі ділянки надр, які використовуються і не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.
Державне управління в галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державний комітет України з нагляду за охороною праці, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, інші державні органи, місцеві ради та органи виконавчої влади на місцях.
Схема. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про надра
