12.Основні закони спілкування.

" Закони спілкування" - найзагальніші нежорсткі тенденції, які наявні у всіх типах групового і масового спілкування. Комунікативні закони пов'язані із закономірностями процесу комунікації, психологічними особливостями учасників спілкування, їх соціальними ролями.

1.Закон дзеркального розвитку спілкування. Цей закон легко спостерігаємо в спілкуванні. Суть його може бути сформульована так: співбесідник у процесі комунікації імітує стиль спілкування свого співбесідника. Це робиться людиною автоматично, практично без контролю свідомості. Дія закону віддзеркалення починається тоді, коли хтось із учасників спілкування відхиляється від його норм. У разі зародження конфлікту дію цього закону можна нейтралізувати: якщо хтось починає кричати, а йому демонстративно відповідають тихо й повільно, то співбесідник обов’язково (за законом віддзеркалення) стане говорити тихіше. Цей закон є найважливішим принципом безконфліктного спілкування. 2. Закон залежності результату спілкування від комунікативних зусиль. Одним словом, чим більше комунікативних зусиль витрачено, тим вища ефективність спілкування. Щоб досягти комунікативного успіху, необхідно застосовувати весь арсенал вербальних і невербальних засобів, дотримуватися законів, правил спілкування, норм етикету тощо. 3. Закон прогресуючого зростання нетерпіння слухачів. Чим довше говорить оратор, тим більшу неувагу і нетерпіння проявляють слухачі. За даними дослідників, друга половина промови завжди видається приблизно вдвічі довшою від першої, а останні 10 хв. – утричі довшими за перші десять. Саме тому ефективне мовлення повинно бути коротким і тривати не довше ніж 10 хв. 4. Закон падіння інтелекту аудиторії зі збільшенням її розмірів. Чим більше людей вас слухає, тим нижче середній інтелект аудиторії. Іноді це явище називають ефектом натовпу: коли слухачів багато, вони починають гірше «міркувати», хоча особистий інтелект кожної окремої людини при цьому звичайно зберігається. В натовпі посилюються емоційні реакції й послаблюється інтелектуальна діяльність, знижується критичність сприйняття, людина стає довірливішою і легше піддається впливу оточення. 5. Закон первинного відторгнення нової ідеї. Нова, незвична ідея, повідомлена співбесіднику, в перший момент ним відкидається. Іншими словами, якщо людина раптом одержує інформацію, яка суперечить думці або уявленню, що склалося у неї на даний момент, то перша думка, яка приходить йому в голову – що ця інформація помилкова.  6. Закон ритму спілкування. Цей закон відображає співвідношення розмови та мовчання в людському спілкуванні. Це значить, що кожній людині необхідно в день певний час говорити і певний час мовчати. У кількісному вияві це становить приблизно 1: 23. Отже, людина говорить менше, ніж мовчить. Звичний ритм спілкування слід витримувати, інакше з’являється психологічний неспокій, можливі стреси, погіршення настрою та загального стану здоров’я. 7. Закон мовленнєвого самовпливу: словесне втілення ідеї або емоції формує цю ідею або емоцію в мовця. Як свідчить практика, словесне втілення певної думки дає змогу людині впевнитися в ній, остаточно утвердити її для себе. 8. Закон притягування критики. Чим більше Ви виділяєтесь з тих, хто оточує вас, тим більше про вас лихословлять, і тим більше людей критикує ваші дії. 9. Закон довіри до простих слів. Чим простіші ваші думки і слова, тим краще вас розуміють та більше вірять. Ідеться про апеляцію до вічних і простих істин