Результативність виконання магістерської роботи

Випускники магістратури, які виявили схильність до науково-дослідницької діяльності, можуть отримати рекомендацію для вступу до аспірантури ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

Студент, який не захистив у затверджений строк дипломну магістерську роботу, має право на повторну атестацію в наступний термін роботи ДЕК протягом трьох років після закінчення університету. У випадку, коли захист дипломної магістерської роботи визнається незадовільним, ДЕК встановлює, чи може студент подавати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи він повинен підготувати дипломну магістерську роботу за новою темою.

Електронний варіант магістерської роботи

Електронний варіант роботи повинен бути повністю ідентичним за змістом роботі на паперовому носії.

Електронний варіант оформлюється одним файлом у форматі *.doc або *.rtf. Назвою файлу є прізвище автора, подане в транскрипції літерами латинського алфавіту, наприклад, Ivanchuk.doc.

Електронний варіант магістерської роботи передається деканатом на зберігання до архіву університету.

Подальше використання електронного варіанту магістерських робіт та створення електронної бази регламентується відповідним Положенням.

Вимоги до змісту та оформлення магістерської роботи Базова структура магістерської роботи за напрямом підготовки «Педагогічна освіта»

Магістерська робота виконується українською мовою кожним слухачем індивідуально.

Робота, представлена на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра за напрямом підготовки 0101 «Педагогічна освіта», містить:

Зміст. Зміст подається на початку роботи. Він відображає структуру магістерської роботи і являє собою систематизований за певною формою перелік її структурних частин з найменуваннями та номерами початкових сторінок кожної структурної частини. Зміст основної частини роботи визначається за результатами написання вступу (а саме: визначення мети й завдань роботи) і відображає склад та найменування розділів, підрозділів та пунктів роботи (якщо вони мають заголовки).

Вступ – надзвичайно важливий структурний підрозділ роботи, який забезпечує ознайомлення читача з проблематикою роботи, презентуючи її призначення й основну сутність, методологію і структуру, очікування від планованих результатів і може сприйматись як «технічне завдання» на роботу. Варто обґрунтувати необхідність розробки теми для підвищення ефективності педагогічної освіти. Далі характеризується ступінь розробленості проблеми, висновком із чого буде витікати формулювання теми магістерського дослідження.

Вступ має містити такі описані нижче обов’язкові компоненти.

Актуальність обраної теми роботи. Обґрунтування здійснюється відповідно до визначених потреб суспільства у сфері педагогічної освіти, завдань розвитку її теорії та вдосконалення практики. Актуальність обраного напряму дослідження підтверджується відповідними документами державного значення, державними програмами підготовки фахівців у вищій школі.

Стан і ступінь розробки проблеми в спеціальній літературі. Це не огляд літератури за темою роботи. Тут стисло відзначається, хто, коли і в яких напрямах досліджував проблему, які результати вже отримані; характеризуються основні джерела інформації з проблеми.

Мета роботи та завдання, які повинні бути вирішені для досягнення мети – один із центральних моментів вступу. Мета роботи полягає в розв’язанні визначеної проблеми і досягненні конкретного результату, на який спрямоване дане дослідження. Під час формулювання мети слід забезпечити взаємозв’язок між проблемою, предметом і об’єктом дослідження.

Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», «Аналіз…»тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Завдання роботи визначаються шляхом декомпозиції мети на окремі прості складові, які відображають етапи дослідження в їх логічній послідовності. При цьому доцільно врахувати, що доцільно виділяти три складові, що зумовлюють підцілі:

• перша полягає у вивченні об’єкта дослідження (аналіз ситуації, тобто що погано і чому це стало проблемою, огляд літератури з питання й досвіду розв’язання проблеми тощо);

• друга полягає у вивченні предмета як можливого шляху розв’язання проблеми, здійсненні необхідних досліджень і розробок, тобто в побудові концептуальної моделі майбутньої ситуації та засобів її реалізації;

• третя узагальнює попередні дві та відображає спосіб і засоби розв’язання проблеми, пропозиції та рекомендації, механізми їх практичного упровадження.

Набір завдань з реалізації мети обґрунтовує і визначає структуру роботи, яка відображається в структурному підрозділі «Зміст». Тому структура роботи не є випадковою, а випливає з логіки магістерського дослідження.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, який обрано для вивчення.

Предмет дослідження. Об’єкт і предмет дослідження співвідносяться як загальне й часткове: предмет дослідження міститься в межах об’єкта, тобто в об’єкті виділяється та його частина, яка обрана предметом дослідження.

Предмет дослідження – проблемний аспект, у якому розглядається об’єкт дослідження; певна сторона, властивість об’єкта дослідження, що безпосередньо опрацьовується в роботі.

Предмет дослідження визначає тему магістерської роботи, яка подається на титульному аркуші як її назва.

Методи дослідження, які передбачається застосовувати в роботі. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перелічувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Методи дослідження являють собою сукупність способів одержання, обробки й генерування нової інформації. У магістерській роботі, як у будь-якому науковому дослідженні, можуть бути застосовані загальнонаукові та спеціальні методи досліджень, базу яких складають системний аналіз, історичний і діалектичний методи, індукція й дедукція, аналіз і синтез, абстрагування, моделювання, прогнозування, експертиза, педагогічний експеримент та ін.

Дослідження автора можуть проводитися не тільки на основі збирання і обробки «кабінетної» (вторинної) інформації (тобто такої, що вже існує й описана в літературі як результати попередніх досліджень, зафіксована в конкретних документах) методами, наприклад, порівняння, узагальнення, класифікації, систематизації та формалізації інформації, групування, аналогій, компаративного аналізу, контент-аналізу, обробки статистичної інформації тощо.

Магістрантом також можуть бути проведені поглиблені, зокрема «польові», дослідження з метою безпосереднього отримання первинної інформації з проблеми. При цьому можуть використовуватися такі методи, як анкетування, опитування, інтерв’ю, співбесіди, спостереження, експеримент тощо.

У такому разі у відповідному підрозділі основної частини бажано навести методику використання застосованого методу дослідження, а в додатках – відповідні допоміжні дані.

Практична новизна отриманих результатів. Наводяться відомості про реалізацію, можливість практичного застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання.

Основна частина роботи. Складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів (якщо в цьому є необхідність). Кожний розділ починають з нової сторінки. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

У розділах основної частини подають: огляд літератури за темою (назва даного змістового блоку може варіюватися залежно від предмету й цілей дослідження), аналіз ситуації за проблемою, опис здійснених досліджень і розробок та застосованих при цьому методик, відомості про локальні результати досліджень і розробок, опис шляхів розв’язання проблеми, пропозиції та рекомендації, узагальнення результатів дослідження.

У початкових частинах роботи, що мають аналітично-дослідницький характер, описуються дослідження автора з вивчення історичних джерел виникнення проблеми, причин її існування, опису існуючої ситуації, аналізу можливих негативних наслідків від того, що проблема не вирішена. Опис досвіду розв’язання аналогічних проблем в Україні та за кордоном. Для цього застосовується вивчення вітчизняних та закордонних літературних джерел, огляд науково-методичної літератури, законодавчих та нормативних актів, результатів попередніх досліджень, статистичної та іншої інформації.

Аналіз літератури з проблеми повинен бути не описовим і констатуючим, а критичним, орієнтованим на характеристику існуючого досвіду та з’ясування невирішених питань, на пошук шляхів розв’язання проблеми і повинен презентувати власну позицію автора стосовно позиції інших дослідників. Обов’язковим є посилання на використану літературу згідно з існуючими правилами для запобігання плагіату. У разі виявлення випадків плагіату робота не допускається до захисту, тому що вона не може бути оцінена позитивно.

У частинах роботи, що мають проектно-результатний характер, на підставі проведеного аналізу і виконаних досліджень описуються розробки (систематизуються аргументи й факти, будуються моделі, схеми, здійснюються розрахунки), формулюються і описуються напрями розв’язання проблеми, обґрунтовуються пропозиції та рекомендації і подається їх зміст.

Треба приділяти увагу логічному взаємозв’язку розділів і підрозділів основної частини, зокрема, використанню результатів аналізу і досліджень у розробках і пропозиціях. Виклад матеріалу підпорядковують провідній ідеї, визначеній автором, яка випливає з предмету дослідження та цілей роботи. Треба прагнути до того, щоб кожний розділ являв собою закінчену частину дослідження обраної проблеми. Бажано, якщо можна, рівномірно розподілити основний матеріал за розділами і підрозділами основної частини роботи. Остаточна структура основної частини роботи значною мірою залежить від її специфіки і може відрізнятися від даних рекомендацій.

Висновки. Призначення даної структурної частини роботи – дати незалежному читачу або члену державної екзаменаційної комісії, які не мають змоги повністю ознайомитися з роботою, уявлення щодо результативності та практичної корисності роботи та можливість оцінити ступінь досягнення мети і завдань роботи, що поставлені й відображені у вступі.

У цій структурній частині не слід наводити ніяких додаткових міркувань, а потрібно зробити наголос на досягненнях роботи з урахуванням висунутої мети та завдань, ступінь реалізації яких і оцінюється. Тут стисло за нумерованими пунктами подають найважливіші висновки, отримані результати роботи та її практичної апробації, невирішені питання, можливості й перспективи практичного упровадження й поширення сфери використання отриманих наукових, методичних, навчально-методичних та практичних результатів. Для дотримання бажаного стилю висновків корисно застосовувати в пунктах висновків такі слова та вислови: проаналізовано…, встановлено…, виявлено…, що дозволило…, доведено, показано, досліджено, розроблено, отримано, запропоновано, розроблено, рекомендовано, вважається за доцільне... і т. п.

Посилання на інших авторів, їх цитування, а також наведення загальновідомих істин у висновках не допускаються.

Рекомендується, щоб обсяг висновків становив не більше, як 5 відсотків обсягу основної частини магістерської роботи.

Додатки. За необхідності в додатки доцільно включити допоміжний матеріал, корисний для повного сприйняття роботи: матеріали анкетування чи опитувань, таблиці допоміжних цифрових даних, громіздкі розрахунки, схеми та алгоритми, інструкції та методики, ілюстрації допоміжного характеру, дидактичний матеріал, який використовувався на різних етапах експерименту, розробки занять тощо.

Вкінці до роботи додаються:

• Рецензія (додаток Е);

• Відгук наукового керівника (додаток Д).

Структура магістерської роботи:

Титульний аркуш (додаток Б)	1 стор.	Обсяг не менше 100 сторінок
Зміст	1 – 2 стор.
Вступ	4 – 6 стор.
Основна частина: 2 рівновеликих розділи, кожен з яких складається з 2 – 4 підрозділів. Кожен розділ завершується висновками (виносяться до змісту)	Не менше 85 стор.
Висновки	4 – 6 стор.
Список використаних джерел, що згадуються в тексті (посилання, цитування)	Не менше 75 джерел	Обсяг не обмежений
Додатки	Не регламентуються
Рецензія (додаток Е)	1-2 стор.
Відгук наукового керівника (додаток Д)	1-2 стор.