3. Географічні центри території:

а)за перетином середин­ної паралелі і середин­ного меридіана = 48°23' пн. ш., 31°10' сх. д. — поблизу селища Добровеличківка Кіровоградської області;

б)з урахуванням кон­фігурації території, гео­графічний центр площі = 49°02' пн. ш., 31°29' сх. д. — поблизу села Мар’янівка Полянського району Черкаської області

4. Положення в межах тектонічних структур = Більша частина в межах Євразійської літосферної плити. Крайній захід і південь належать до рухливого поясу літосфери, якому відповідають Кримські і Карпатські гори. Надра України багаті на різноманітні корисні копалини

5 Положення відносно основних форм рельєфу = займає південно-західну части­ну Східноєвропейської рівнини, тут переважають ни­зовини і височини (95 % площі), на крайньому заході і півдні розташовані гори

6 Положення щодо природних зон = у трьох природних зонах — міша­них лісів, лісостеповій, степовій із помірно континен­тальним кліматом, родючими ґрунтами, багатим тва­ринним і рослинним світом

7 Положення щодо морів і океанів = має широкий вихід до Чорного та Азовсько­го морів. = забезпечує розвиток зовнішніх зв’язків України, а й рибного промислу, санаторно-курортного господарства у прибережних районах = вихід у Світовий океан, а по Дунаю підтримує зв’язки з кра­їнами Центральної Європи

8 Положення щодо годинних поясів = у II го­динному поясі, діє східноєв­ропейський (київський) час. Нова доба починається в Україні на 2 години раніше, ніж у Лондоні

В = 17, № 29

Характеристика гідроенергетики України:

Гідроенергетика — виробляє електричну енергію за допомогою води на гідроелектростанціях.

ГЕС виробляють найдешевшу електроенергію та прості в експлуатації, але вимагають великих витрат на будівництво. їхнє розміщення залежить від річко­вого стоку, виробництво електроенергії має сезонний характер, зни­жуючись у зимовий період.

Каскад ГЕС на Дніпрі: Київська, Канівська, Дніпродзержинська, Дніпрогес та ін. Через рівнинний характер течії Дніпра та застаріле обладнайня вони недостатньо ефективні.

У Закарпатській області споруджена Теребле-Ріцька ГЕС, на річці Дністрі — Дністровська.

Гідроакумулятивні електро­станції (ГАЕС). В Україні збудовано кілька ГАЕС. Так, частиною Південноукраїнського енергокомплексу є Ташлицька ГАЕС.

В = 17, № 30

Картографічні проекції за видом допоміжної поверхні, яку використо­вують для перенесення зображення на площину карти; схематичні зо­браження:

За видом допоміжної поверхні розрізняють:1) циліндричні, 2)конічні та 3) азимутальні картографічні проекції.

1)Циліндрична = земну по­верхню переносять на уявний циліндр. Якщо його вісь збігається з ві­ссю Землі, то проекція називається нормальною, а якщо перпендику­лярна до неї — поперечною.

2)Конічна = допоміжна фігура використовується один або кілька конусів

3) Азимутальна = проектуєть­ся з певної точки на площину. Якщо допоміжна поверхня

дотична до полюса, то проекцію називають нормальною, а якщо до екватора, — поперечною.

В = 18, № 29

Характеристика морського транспорту України. Визначення понять «вели­кий і малий каботаж».

Морський транспорт = низька собівартість перевезень.

За при­значенням його поділяють на: 1) каботажний (перевезення між порта­ми однієї країни) і 2)далекого плавання (перевезення між портами різних країн).

1А)Малий каботаж — перевезення між портами однієї держави одно­го моря (наприклад Чорного).

1Б)Великий каботаж — перевезення між портами однієї держави різ­них морів (Чорного й Азовського).

Частка експортно-імпортних перевезень у ван­тажообігу морського транспорту перевищує 90 %.

Морські судна різних типів: пасажир­ські, вантажопасажирські, суховантажні, наливні, риболовні, комбі­новані, службові. Найбільші морські порти: Одеса, Іллічівськ, Південний, Керч, Маріу­поль, Феодосія, Ялта. Від 1978 р. по­ромна переправа Іллічівськ—Варна (435 км); Іллічівськ—Поті (Грузія), Керч—Тамань (Ро­сія), Євпаторія—Стамбул (Туреччина).

Експортує кам’яне вугілля, нафтопродукти, марганцеві руди, хімічну сировину, цукор, здійснює міжнародний туризм.

В = 18, № 30

Поняття топографічної карти, як за її допомогою визначають висоту по­верхні:

А)Топографічні карти — загальногеографічні карти масш­табом від 1 : 200000 і більше), великий обсяг інформації про природні і суспіль­ні об’єкти місцевості (рельєф, гідрографічну сітку, характер рослин­ності, населені пункти тощо) = зображує порівняно невелику частину земної поверхні, практично наближену до площини. Спотворення на цих картах практично відсутні.

Б)На топографічній карті висотне положення точок на земній по­верхні визначається:

за горизонталями, які проведені через відповідну висоту перерізу залежно від масштабу карти та характеру рельєфу місцевості;

за додатковими абсолютними позначками у вигляді точок із над­писами їх абсолютних висот.

Якщо точка, висоту якої потрібно визначити, розташована на гори­зонталі, її абсолютна висота дорівнюватиме значенню цієї горизонта­лі.

Якщо ж точка перебуває між горизонталями, то до значення най­ближчої до неї горизонталі додають значення висоти цієї точки над горизонталлю (визначають приблизно).

В = 19, № 29

Характеристика нафтової промисловості України:

Нафтова промисловість = на власній та привізній сировині.

І)Дніпровсько-Донецькому, ІІ)Карпатському і ІІІ) Причорноморсько-Кримському нафтогазоносних регіонах.

І)Дніпровсько-Донецький регіон = 69 % видобутку нафти . Найбіль­ші родовища: Качанівське, Гнідинцівське, Сагайдацьке.

ІІ)Карпатський регіон є сильно виснаженим і поступово втрачає своє значення.

ІІІ) Причорноморсько-Кримський регіон = пер­спективний = тривають по­шуки нових родовищ нафти і природного газу, особливо на шельфі Чорного моря.

Значна її кількість завозиться з-за кордону, переважно з Росії.

На власній та привізній сировині в Україні розвивається нафтопе­реробна промисловість.

Найбільші нафтопереробні підприємства роз­міщені в Лисичанську, Кременчуку, Дрогобичі, Надвірній, Херсоні, Бердянську.

В = 19, № 30

Довести на конкретних прикладах, що рельєф України тісно пов'язаний

з її тектонічною будовою, можна таким чином:

Тісний зв’язок між тектонічними структурами і формами.

І)Східноєв­ропейській платформі в рельєфі відповідає Східноєвропейська рівнина.

ІІ)Середземноморський рухливий пояс у рельєфі виражений гірськими системами Карпат та Криму, міжгірними западинами та улоговина­ми морів.

І)У межах платформ

1)Українському щиту відповідають Придні­провська та Приазовська височини,

2)Дніпровсько-Донецькій запади­ні — Придніпровська низовина,

3)Причорноморській западині — При­чорноморська низовина,

4)Донецькій складчастій споруді — Донецька височина.

5) Скіфській платформі — рівнини Кримського півострова.

В = 20, № 29

Характеристика чинників розміщення кольорової металургії України:

Виробництво кольорових металів потребує:

1) великої кількості па­лива (важкі метали) та електроенергії (легкі метали), тому воно те­риторіально орієнтоване на паливно-енергетичний комплекс.

Біль­шість підприємств галузі зосереджені у двох районах — Донецькому та Придніпровському, які мають високий рівень забезпечення пали­вом та електроенергією.

2)сировинний = через низький вміст кольорових металів у рудах та великі витрати на їх збагачення часто видобуток і збагачення руд ведеться в районі видобутку, а виробни­цтво з них чистого металу й сплавів — в іншому районі. В Україні є значні ро­довища ртутних (Донецька область), поліметалевих (Закарпатська та Донецька області), титанових (Дніпропетровська та Житомирська об­ласті), нікелевих (Кіровоградська область) руд.

3) транспортний = Оскільки мінерально-сировинна база галузі є недостатньою, багато підприємств працюють на привізній сировині або переробляють брухт кольорових металів. При їхньому розміщенні враховуються енергетич­ний, споживчий та транспортний чинники.

4) екологічний чинник - кольорова металургія є сильним забруднювачем навколишнього се­редовища й головним джерелом надходження важких металів.

В = 20, № 30

Типи та форми рельєфу, пов'язані з діяльністю поверхневих вод, їх корот­ка характеристика:

Діяльність поверхневих вод призводить до формування

1)водно- ерозійного й 2) водно-акумулятивного типів рельєфу.

Водна ерозія — руйнування й перенесення гірських порід текучи­ми водами.

1)Водно-ерозійний тип рельєфу формується через руйнівну роботу водних постійних (річкових) і тимчасових потоків. Наслідком такої роботи є утворення річкових долин, каньйонів, балок, ярів.

2)Водночас відбувається водна акумуляція — нагромадження від­кладів, унаслідок якої виникають водно-акумулятивні форми: широ­кі заплави й тераси в долинах річок, дельти в гирлах Дунаю та Дні­пра, делювіальні шлейфи в нижній частині схилів.

Водно-ерозійний і водно-акумулятивний типи рельєфу є найпоши­ренішими в Україні, що обумовлено особливостями клімату та поши­ренням лесових порід, що легко руйнуються тимчасовими та постій­ними водотоками.

В = 21, № 29

Види зовнішніх економічних зв'язків, характеристика структури експорту

України;

Основними видами зовнішньоекономічних зв’язків є:

1)зовнішня торгівля товарами, 2)кредитно-фінансові відносини, 3)науково-технічні зв’язки,

4)надання послуг та 5)міжнародний туризм.

Експорт =

1)чорні метали, прокат, труби = 44 % валютних надходжень від експорту,

2)продукція хімічної (азотні добрива, продукти неорганічної хімії),

3) мінеральні продук­ти (залізна і марганцева руда, концентрати, вугілля, цемент і будівель­ні матеріали, сіль тощо),

4)сільськогосподарські та продовольчі товари (цукор і вироби з нього, зерно, олія, м’ясо, молоко і молокопродукти та ін.).

5)машини, устаткування і транспортні засоби = менше ніж 13 % від обсягу.

Найбільше това­рів Україна експортує до Росії, Китаю, Туреччини, Німеччини, Італії, Білорусі, США.

В = 21, № 30

Характеристика розподілу сонячної радіації по території України, пояснення закономірностей такого розподілу:

Величина сонячної радіа­ції. залежить від широти місцевості, якою зумовлений кут падіння сонячних променів і тривалість дня, що, у свою чер­гу, зумовлюють інтенсивність сонячного сяйва, показники сумар­ної сонячної радіації, і значною мірою показники середньої темпе­ратури за рік.

Узимку (22 грудня) опівдні на півночі висота Сонця становить 15°, а на півдні — 23°,

влітку (22 червня) — відповідно 60° і 68°.

Середня річна кількість годин сонячного сяйва в Україні зрос­тає з північного заходу на південний схід і південь від 1700 до 2400. Найменші його показники спостерігаються на півночі України (1720— 1800 год). Найбільше годин сонячного сяйва на узбережжях Чорного й Азовського морів (2300—2400 год), на південних схилах Кримських гір (більш ніж 2400 год).

Від кількості годин сонячного сяйва залежить інтенсивність соняч­ної радіації, що надходить на земну поверхню. Загальна кількість со­нячної енергії (пряма і розсіяна), яка досягає земної поверхні, нази­вається сумарною сонячною радіацією.

На території України сумарна сонячна радіація зростає з північного заходу (до 4190 МДж/м2) на південний схід (близько 5200 МДж/м2). Біль­шу частину сонячної енергії Україна отримує з травня по вересень.

В = 22, № 29

Галузі харчової промисловості України, характеристика однієї з них:

А)Харчова промисловість - складний комплекс : борошномельно-круп’яна, макаронно- хлібопекарська, кондитерська, цукрова, маслосироробна, молочна, м’ясна, олійно-жирова, плодоовочеконсервна, рибна, виноробна, пи­воварна, тютюнова, соляна, спиртова.

Б)Олійно-жирова промисловість = 90 % усієї олії виробляють із насіння соняшнику. Основні підприємства у тих об­ластях, де вирощують олійні культури = значні си­ровинні витрати = на виробництво 1 т олії потрібно від 3 до 8 т насіння олійних культур.

Найбільше підприємств у Дніпропетров­ській, Донецькій, Луганській та Кіровоградській областях.

Відходи виробництва, особливо ма­куха, використовуються у тваринництві.

В = 22, № 30

Характеристика природи Азовського моря:

1)Азовське море є внутрішнім морем басейну Атлантичного океану. Во­но омиває південно-східні береги України. Це одне з найменших і наймілкіших морів у світі.

Площа - 39 тис. км2, серед­ня глибина 7,4 м, максимальна — 14 м. Із Чорним морем воно з’єднане вузькою (5—7 км) і мілкою (5—13 км) Керченською протокою. Довжина берегової лінії — близько 2700 км, із них більше половини належить Україні, а решта — Росії.

Для берегової лінії на півночі характерні коси: Бердянська, Обитічна, Бирючий острів та ін.;

затоки: Таганрозька] Бердянська, Обитічна, а також лимани — Молочний, Утлюцький.

На заході коса Арабатська Стрілка (довжина понад 100 км, ширина 3—5 км відокремлює від Азовського моря солону затоку Сиваш.

2)Азовське море в помірному поясі, його клімату, н відміну від Чорного, властиві континентальні особливості. Середи; температура повітря у прибережній смузі узимку коливається від - до -6 °С, улітку +22...+24 °С. Температура поверхневого шару воді влітку від +25...+30 °С і вище, узимку — до 0...+3 °С. Середня річна кількість опадів зменшується із заходу на схід від 500 до 340 мм,

3)со­лоність води становить 13,8 %о, зменшуючись у напрямку гирла Дону до 8 %о і менше. Повністю море замерзає лише в суворі зими.

4)У море впадає Дон і Кубань, а в межах України — невеликі річ­ки Кальміус, Берда, Обитічна.

Солоність води у морі за останні десятиліття збільшується, оскіль­ки скоротився річковий стік головних річок (унаслідок їхнього регу­лювання водоймищами, забору з річок води на зрошення полів тощо). Рівень води в Азовському морі підтримується за рахунок надходження більш солоних вод із Чорного моря. Солоність води в Азовському морі зараз досягла в середньому 13,8 %о і продовжує зростати, що згубно позначається на прісноводних видах органічного світу. У Сиваші со­лоність води сягає 250 %о.

5)Рослинний і тваринний світ Азовського моря є досить однома­нітним. Хоча зовсім недавно воно було найпродуктивнішим у світі. Тепер налічується лише 79 видів риб, із яких промислове значення мають тюлька, хамса, бички, оселедець. Цінні риби — осетрові, ке­фаль, камбала — втрачають промислове значення.

6)Крім біологічних ресурсів моря, людина освоює й мінеральні. Від­крито родовища залізних руд, поклади нафти і газу. Із ропи Сиваша природним шляхом (випарювання в садках) одержують кухонну сіль.

В = 23, № 29

Методи географічних досліджень, їх характеристика:

Методи дослідження — прийо­ми та способи пізнання об’єктів і явищ.

1) Описовий - метод географічних експедицій і спостережень, під час яких описували нові землі або яке-небудь природне явище,

Дистанцій­ні методи - способи географічних досліджень об’єктів на відстані (до яких із тих або інших причин дістатися неможливо).

2) аерофотозйомка, космічні знімки = вивчають будову земної кори, шукають корисні копалини, спостерігають за переміщенням циклонів,

3)географічні інформаційні системи (ГІС), складають електронні карти й атласи.

5) моделювання та прогнозування географічних процесів і явищ, а також їх наслідків комп’ютерними програмами

6)фі­зичні, хімічні, біологічні методи дослідження.

геофізичні методи використовуються під час вивчення земної кори і мантії,

геохімічні — у ході дослідження рухів хімічних речовин у природних комплексах,

біогеографічними методами визначають райони поширення рослин і тварин та умови їхнього життя.

7)географічного порівняння (коли порівнюють геогра­фічні об’єкти шляхом їх зіставлення та встановлення в них подібних і відмінних ознак) проводять природно- та економіко-географічне районування, типологію і класифікацію об’єктів тощо.

8)картографічний метод — зображення природних процесів і явищ за допомогою умовних знаків.

9)палеогеографічний ме­тод = про природу давніх епох на основі вивчення гірських порід, форм рельєфу, викопних решток рослин, тварин, а також ґрунтів.

В = 23, № 30

Чинники розміщення підприємств машинобудування:

Чинники: сировинний, споживчий, транспортний, кваліфіковані трудові ресурси та чинник науково-технічного прогресу.

1)Сировинний = важке машинобудування тісно пов’язане з використанням металу.

2) Споживчий = великогабаритні, об’ємні, часто з великою вагою машини = виробництво сільськогосподарських машин, устаткування для легкої, харчової, хімічної промисловості, а також металургійного комплексу, нафто -, газовидобувної та вугільної промисловості; морське і річкове суднобудування в морських та річкових портах.

3) Трудомісткість, високий рівень кваліфікації робітників та інженерно - технічних працівників.

4) В центрах науково - дослідних і конструкторських баз = складність виробництва машин = розміщуються галузі точного наукомісткого машинобудування, літакобудування, приладобудування, електронного, електротехнічного м/б.

5)Транспортний = перевезення машин та їхніх деталей здійснюється на ве­ликі відстані та в різних напрямках, машинобудівні заводи розміщу­ються поблизу великих транспортних магістралей.

В = 24, № 29

Одиниці фізико-географічного районування території України, їхні приклади:

Фізико-географічне районування — це виділення та описання ве­ликих територій, яким притаманні певні спільні риси природи.

Оди­ниці фізико-географічного районування: 1)фізико-географічні країни,2)зони і підзони, 3)краї (провінції), 4)області.

І)Східноєвропейська рів­нинна фізико-географічна країна - понад 9/ 10 площі України належить до південно-західної частини:

Виділяють три природні зони — мішаних лі­сів, Лісостепу та Степу;

У межах зони Степу виділяють три підзони: північно-, середньо- та сухостепову, які, у свою чергу, поділяються на краї та області

У межах Лісостепу, наприклад, виділяють такі фізико-географічні краї (провінції): Західноукраїнський, Дністровсько - Дніпровський, Лівобережно-Дніпровський, Середньоросійський

ІІ) Альпійсько-Карпатська гірська фізико-географічна країна = Українські Карпати.

ІІІ) Кримсько-Кавказька фізико - географічна країна - Крим­ські гори є крайньою західною частиною.

В = 24, № 30

Сільськогосподарські зони і райони України, характеристика однієї із зон:

А)В Україні виділяють три зони сільськогосподарської спеціаліза­ції — Поліську, Лісостепову, Степову, та сільськогосподарські райо­ни Карпат, Кримських гір та приміських територій.

Б)У Степовій сільськогосподарській зоні = близько 48 % орних земель України.

Зерновими культурами зайнято більше ніж по­ловина посівних площ = близько 55 % від загального валового збору зерна. Вирощують озиму пшеницю, кукурудзу, ярий і озимий ячмінь, просо, горох, рис.

Основною технічною культурою є соняшник, у північній частині вирощують цукрові буряки, льон - кудряш. Є великі площі овочевих (томат, баклажан, солодкий перець) і баштанних культур (диня, ка­вун). Важливе значення мають садівництво та виноградарство.

Тваринництво = скотарство (на півно­чі — молочно-м’ясне, південніше — м’ясо-молочне, м’ясне), свинарство, птахівництво. На півдні розвинуте вівчарство.

В = 25, № 29

Поняття водного балансу і водних ресурсів, забезпечення України водни­ми ресурсами:

Водний баланс = співвідношення надходження і витрат води з урахуванням змін її запасів за вибраний інтервал часу для пев­ного об’єкта.

При обчисленні водного балансу враховують атмосферні опади, конденсацію вологи, горизонтальне перенесення і відкладення снігу, поверхневий і підземний приплив, випаровування, поверхневий і підземний стік, зміну запасів вологи у ґрунті та ін.

Водні ресурси — це запаси вод, які можуть бути використані в гос­подарстві і для потреб населення. Водні ресурси України складаються з поверхневих, підземних та морських вод.

Формування водних ресурсів відбувається за рахунок атмосфер­них опадів і транзитних вод.

Розподіл елементів водного балансу (опадів, поверхневого і підземного стоку, випарову­вання) по території країни неоднаковий.

Україна належить до територій із низькою водозабезпеченістю за сумарним річковим і місцевим стоком. На

одного жителя в Україні припадає лише 1 тис. м3 на рік (у Європі — 4,6 тис. м3, у світі — 8,2 тис. м3, у Канаді — 99 тис. м3). Найкраще забезпечені водними ресурсами західні регіони країни: у середньому на одного жителя водозабезпеченість на заході майже в 7 разів вища, ніж на півдні, і в 3 рази вища, ніж на сході України.

В = 25, № 30

Галузі спеціалізації Придніпровського району, пояснення причин такої спе­ціалізації:

Провідною галуззю господарства Придніпровського економічного району є промисловість.

І) Галузі спеціалізації: чорна металургія, маши­нобудування та металообробка, хімічна промисловість та електроенер­гетика.

У районі працюють потужні ТЕС, ГЕС та АЕС.

Чорна металургія = сировин­на база(залізних та марганцевих руд), близькістю паливних ресурсів Донбасу, джерел дешевої електроенергії.

Провідну роль відіграє важ­ке машинобудування, яке є металомістким та використовує продук­цію підприємств чорної металургії.

Спеціалізація підприємств хімічної промисловості пов’язана знач­ною мірою з металургією (виробництва азотних добрив) та зорієнто­вано на водні і трудові ресурси (лакофарбова, шинна).

У Придніпровському районі розвинена будівельна індустрія, роз­виткові якої сприяє потужна сировинна база.

ІІ)Природні умови району сприяють розвитку сільського господарства.

Рослинництво переважає над тваринництвом.

У рослинництві переважа­ють зернові (близько 50 % посівних площ - озима пшениця).

Провідні технічні культури: соняшник, цукрові буряки. Поблизу великих міст розміщене приміське господарство. Про­відну роль у тваринництві відіграє молочно-м’ясне скотарство.

В = 26, № 29

Типи живлення річок; тип живлення, який переважає на річках України:

Залежно від клімату (меншою мірою — від рельєфу та складу гір­ських порід) річки відрізняються за характером живлення.

Головним джерелом живлення річок України є атмосферні опади. Річки Украї­ни мають переважно мішане живлення — талими сніговими, дощови­ми та підземними водами.

Частка снігового живлення рі­чок становить 60 %, підземного — 30 %, дощового — 10 %.

Частка снігового живлення в межах рівнинної частини України зростає на південний схід та південь у міру зростання континентальності клімату.

Частка дощового живлення найбільша для гірських річок. Вода після дощів досить швидко стікає до русел, не встигаю­чи проникнути в ґрунт або випаруватися.

Частка підземного живлен­ня більша для річок, які протікають серед пухких гірських порід (на­приклад пісків; це характерно для річок Полісся), або серед масивів, що мають багато карстових порожнин (у Кримських горах).

В = 26, № 30

Основні групи продукції промисловості будівельних матеріалів і чинники її розміщення:

Промисловість будівельних матеріалів — група галузей промисловості, які виробляють матеріали і вироби, що використовуються при спорудженні та ремонті будинків та споруд.

Галузі: цементна, виробництво бетонних і залізобетонних конструкцій, будівельного скла, цегельне виробництво, виробництво покрівельних стінових й оздоблювальних матері­алів.

Чинники —1) сировинний 2)споживчий.

1)На сировину = підприємства з видобутку й первинної обробки піску, щебеню, гравію, виробництва цементу, вапна, гіпсу та стінових матеріалів.

2)На споживача = виробництво залізобетонних конструк­цій, будівельного і віконного скла, шиферу тощо (тобто виробництво крихких, незручних у транспортуванні товарів).

Найбільша концентрація підприємств будівельної промисловості у великих міс­тах та промислових зонах.

В = 27, № 29

Способи зображення об'єктів, явищ і процесів на географічних картах, ха­рактеристика одного з них:

А)Для відображення різних географічних об’єктів, явищ і процесів на картах застосовують умовні позначення.

Вони можуть бути вира­жені в масштабі, а можуть бути і позамасштабними.

Масштабні (або контурні) умовні знаки передають дійсні розміри об’єктів, які вира­жаються в масштабі карти. Такими знаками є контури лісу, луків, болота, озера тощо.

Позамасштабними умовними знаками позначають об’єкти, які не можна показати в масштабі карти. Наприклад, заво­ди, аеродроми, пам’ятники, колодязі, окремі дерева, населені пункти (їх показують кружечками-пунсонами).

Для відображення об’єктів, явищ та процесів на карті існують різні способи картографічного зображення: 1)значків, 2)лінійних знаків,3) якісного фону, 4)ареалів,5) ізоліній, 6)знаків руху, 7)картограм, картодіаграм тощо.

Б)Способом якісного фону показують поділ території на однакові в якісному відношенні частини. Усі частини зафарбовують різними кольорами. Цей спосіб передає явища, які мають на земній поверх­ні суцільне поширення. Цим способом зображують, наприклад, гео­логічну будову території, ґрунти, природні зони, держави, одиниці адміністративно-територіального устрою тощо.

В = 27, № 30

Підприємства соціальної сфери і чинники їх розміщення:

Соціальна сфера — сукупність підприємств і установ виробничої сфери і сфери послуг, що обслуговують населення, надаючи різнома­нітні матеріальні та духовні послуги.

І)Перша задоволь­няє духовні та фізичні потреби населення й охоплює освіту, культуру, охорону здоров’я та фізичну культуру, туризм і відпочинок.

ІІ)До дру­гої групи підприємств і установ відносять житлово-комунальне госпо­дарство, побутове обслуговування, пасажирський транспорт, зв’язок, торгівлю і громадське харчування тощо.

Оскільки галузі соціальної сфери обслуговують населення, голов­ним чинником їх розміщення є споживчий. Установи рекреаційного комплексу (санаторно-курортні та туристичні) розміщуються в райо­нах із багатими рекреаційними ресурсами.

В = 28, № 29

Схема галузевої структури легкої промисловості та її пояснення:

Легка промисловість — це сукупність галузей, що спеціалізу­ються на виробництві товарів народного споживання (тканини, взут­тя, трикотаж, одяг, галантерея).

Основними галузями є :

1)текстильна (бавовняна, шерстяна, шовкова, лляна, трикотажна),

2)шкіряно-взуттєва,

3)швейна,

4)хутрова.

У структу­рі легкої промисловості за кількістю зайнятих першість належіть швейній промисловості.

В = 28, № 30

Характеристика картографічних проекцій залежно від характеру і розмі­рів їх спотворень:

Картографічні спотворення — це порушення геометричних власти­востей об’єктів земної поверхні (довжини ліній, кутів, форм і площ) при їх зображенні на карті.

За характером спотворень картографічні проекції поділяють на 1)рів­новеликі, 2)рівнокутні і 3)довільні.

1)У рівновеликих проекціях дуже сильно спотворюються кути і фор­ми, але масштаби площ всюди однакові = для визначення площ земель­них угідь, лісів, держав.

2)Рівнокутні проекції зберігають без спотворень кути і форми малих об’єктів, але дуже спотворюють площі = для прокладання маршрутів суден, літаків тощо. Зручність їх у тому, що лінія, яка перетинає всі меридіани під одним кутом, зображуєть­ся на них прямою.

3)У довільних проекціях є всі види спотворень, але вони незначні. Серед них виділяється група рівнопроміжних проекцій, які зберіга­ють основний масштаб за одним з основних напрямків (уздовж мери­діанів або паралелей).

Про характер і ступінь спотворень на карті можна скласти уяв­лення, порівнюючи картографічну сітку з градусною сіткою глобу­са.

Якщо на картах форма й розмір клітинок між сусідніми парале­лями та відрізками меридіанів неоднакові — це ознака спотворення форм і площ.

На спотворення довжин ліній і неоднаковий масштаб у різних частинах карти вказують різні величини відрізків мериді­анів між паралелями.

Отже, як правило, на дрібномасштабних картах є тільки окре­мі точки або лінії, де немає спотворень (лінії нульових спотворень). Масштаб, зазначений на карті, є середнім, тому за його допомогою не можна точно визначити відстань.

В = 29, № 29

Схема галузевої структури сільського господарства, її пояснення:

У структурі сільськогосподарського виробництва виокремлюють дві основні галузі —

1)рослинництво і 2)тваринництво.

Співвідношення між ними: рослин­ництво за обсягами виробництва продукції = близько 63 %.

Рослинництво включає такі основні галузі:

1)рільництво (виро­щування переважно однорічних культур), 2)плодівництво та 3)луків­ництво.

1)Рільництво займається вирощуванням зернових, техніч­них, овоче-баштанних, кормових культур, картоплі. Провідними культурами рільництва є зернові та технічні.

Зернове господарство спеціалізується на вирощуванні пшениці, жита, ячменю, гречки, проса, кукурудзи, рису та ін.

Найпродуктивнішими галузями тваринництва України є скотар­ство, свинарство і птахівництво.

В = 29, № 30

Типи боліт, наявні на території України, райони їх поширення:

Болота = надмірно зволожені ділянки місцевості із ша­ром торфу понад ЗО см, багнистим дном, зарослим вологолюбною рос­линністю.

Причинами заболочення є сукупний вплив низки природ­них чинників:

1)надмірного зволоження, 2)низинного рельєфу, 3)близьке до земної поверхні залягання ґрунтових вод.

За умовами живлення болота поділяються на такі типи:

І)низинні (живляться підземними водами);

ІІ)верхові (живляться атмосферними опадами);

ІІІ)перехідні (живляться як підземними водами, так і атмосферними опадами).

Середня заболоченість України складає 1,7 %. Найбільший відсо­ток заболоченості на Поліській низовині (5 %) та заплавах і дельтах річок. 90 % боліт України є низинними, що розташовані на заплавах річкових долин.

В = 30, № 29

План, за яким вивчають економічні райони, галузі спеціалізації економіч­ного району, на території якого ви проживаєте:

А)План характеристики економічного району.

1Склад території.

2Економіко-географічне положення.

3Природні умови і ресурси.

4Населення.

5Особливості господарства.

6Найбільші центри.

7Проблеми та перспективи розвитку.

8Галузі спеціалізації

Б) Столичний: м/б, лісова, деревообробна, целюлозо-паперова, легка, харчова промисловість, виробництво будматеріалів. С/г: картопля, льон-довгунець, зернові, хміль.

В = 30, № 30

Учені, які вивчали територію України в кінці XIX та на початку XX ст., при­клади їх внеску у вивчення території нашої держави:

На кінець XIX — початок XX ст. припадає становлення україн­ської географії. Воно пов’язане, передусім, з іменами П. Тутковського, С. Рудницького і В. Кубійовича.

Павло Тутковський є засновником українського географічного крає­знавства. Він активно працював у галузі геології та досліджував природу Волині, Полісся, Поділля, Придніпров’я. П. Тутковський є автором низ­ки наукових праць із

фізичної географії та краєзнавства України. Серед найбільш відомих праць — «Природна районізація України», «Краєви­ди України». Учений заснував у Житомирі Волинський музей, у Киє­ві — Геологічний музей.

Степан Рудницький зробив вагомий внесок у фізичну географію, по­літичну географію та картографію. Учений був організатором і першим директором Українського інституту географії та картографії в Харко­ві, першим комплексно описав територію України. Праці та карти, створені ним, видавалися різними мовами. У багатьох працях С. Руд­ницький обґрунтував необхідність створення незалежної Української держави. Учений сприяв навчанню географії у школах: склав першу настінну карту України, видав низку підручників.

Володимир Кубійович здійснював свою наукову діяльність здебіль­шого за межами України (у Польщі, Німеччині та Франції). Він є ав­тором таких праць, як «Атлас України і суміжних країв», «Географія України і суміжних земель», що вийшли у 1930-х рр., багато років поспіль очолював Наукове товариство ім. Шевченка у Європі, був ре­дактором багатотомної «Енциклопедії Українознавства», до якої напи­сав статті про природу, населення й господарство України.

Володимир Вернадський є основоположником наукової галузі гео­хімії та вчення про біосферу. Він був одним із перших президентів Академії наук України.

Борис Срезнєвський (1857—1934 рр.) був од­ним з організаторів метеорологічної служби в Україні.

Георгій Висоцький — ґрунтознавець і вчений у галузі лісівництва.

84