В = 1, № 29

Ознаки, за якими класифікують географічні карти, приклади:

Географічні карти класифікують :

1)за масштабом :

А) великомасштабні (більший за 1:200000) = топографічні;

Б)середньомасштабні (від 1:200000 до 1:1000000 включ­но) = оглядово - топографічні

В)дрібномасштабні (менше ніж 1:1000000) = оглядові (наприклад стінні карти світу);

2)за змістом:

А)загально географічні = різнобічна географічна інформація про територію (на­приклад топографічні); Б)тематичні = для відображення особливостей окремих природних компонентів, галузей господар­ства (кліматичні, геоморфологічні, розміщення населення, галузе­ві економічні тощо);

3)за охопленням території :

А)карти світу і півкуль; Б)мате­риків та океанів;

В)окремих країн та їхніх частин, Г)адміністратив­них територій тощо;

4)за призначенням, залежно від сфери застосування:

А) навчальні, Б) науково-довідкові, В)туристичні,

Г)тех­нічні, Д)карти автомобільних шляхів тощо.

В = 1, № 30

Закономірності розподілу населення на території України можна поясни­ти таким чином:

Розподіл населення по території країни:

1)Густота населення:

Найбіль­ша його густота в східних (Донецька — 170 осіб/км2, Луганська — 87 осіб/км2) та західних областях (Львівська — 116 осіб/км2, Черні­вецька — 112 осіб/км2). Висока густота населення в Дніпропетровській (106 осіб/км2) області.

Найменша = в по­ліських (Чернігівська, Житомирська, Рівненська, Волинська) та сте­пових (Херсонська, Кіровоградська) областях. Середня густота насе­лення становить близько 76 осіб/км2.

2)Співвідношенням місь­ких та сільських жителів.

В Україні налічується 459 міст, селищ міського типу — 886 – міські жителі; понад 28 тис. сільських поселень (села, хуто­ри), — сільські жителі. Урбанізація - процес зростання кількості міст, збільшення частки місь­кого населення називають. Рівень урбанізації в Укра­їні становить 68,5 %. Найвищий рівень урбанізації спостерігаєть­ся в Донецькій (90 %), Луганській (86 %) та Дніпропетровській (83 %) областях.

У Тернопільській і Вінницькій областях сільське населення пере­важає над міським. Найвища густота сільського населення в Черні­вецькій, Івано-Франківській і Закарпатській областях.

В = 2, № 29 Аналіз особливостей розподілу опадів на території України:

Кількість опадів на рівнинній території України зменшується в напрямку з півночі й північного заходу на південь і південний схід. Це пов’язано з циклонічною діяльністю. Основна маса вологи надходить на територію України з повітрям з Атлантичного океану та Середземного моря. Вологі повітряні маси з Атлантичного океану пересуваються терито­рією України із заходу на схід і поступово втрачають вологу. Най­більша кількість опадів випадає в Карпатах (1000—2000 мм) і Крим­ських горах (600—1100 мм), найменша — на Азово-Чорноморському узбережжі (300—450 мм). На більшій частині території річні суми опадів змінюються від 650мм на заході до 400 мм на півдні та пів­денному сході.

В = 2, № 30

Трудові ресурси від економічно активного населення відрізняються таки­ми ознаками:

Трудові ресурси — це частина населення країни, що за своїм фі­зичним розвитком, розумовими здібностями і знаннями здатна працю­вати в народному господарстві = відносять насе­лення працездатного віку (чоловіки від 16 до 60 років, жінки від 16 до 55 років), працюючих пенсіонерів та підлітків.

Економічно активного населення = людей, які працю­ють у народному господарстві (зайняте населення), та тих, хто шукає роботу (безробітні).

Поняття «трудові ресурси» ширше, ніж поняття «економічно ак­тивне населення». Існує частка осіб, які є трудовими ресурсами, але з певних причин не працюють = навчаються після 16-ти років, а також домо­господарки, які не бажають працювати.

В = 3, № 29

Основні типи рельєфу України та закономірності їх поширення:

Геологічна будова земної кори, неотектонічні рухи, зміни кліматич­них умов зумовили утворення різних за походженням типів рельєфу.

1)ерозійно-акумулятивний = в результаті процесів водної ерозії та акумуляції = утворення лощин, ярів, балок, річкових долин;

2)Денудаційний тип = в результаті руйнування гірських порід під дією води, льоду, вітру (До­нецький кряж, Приазовська височина, у горах тощо).

3)Гравітаційний рельєф = під впливом сили тяжіння на крутих схилах — берегах морів, водосховищ. У горах під дією граві­тації виникають обвально - осипні шлейфи. Зсуви на крутих схилах річкових долин.

4)Карстовий тип = де поширені розчинні у воді гірські породи — вапняки, крейда, кам’яна сіль, гіпс. Утворю­ються лійки, провали, печери. Багато карстових печер у Кримських горах, на Тернопільщині.

5)Льодовиковий та водно-льодовиковий тип рельєфу = робота давнього льодовика = на Поліссі (моренно-зандрові рівнини), у Карпатах (кари, цирки).

6) Морські абразивні (обвали, розмивання) та морські акумулятивні (пляжі, коси) форми ре­льєфу =

на узбережжях морів.

7) Техногенний тип рельє­фу = унаслідок господарської діяльності = кар'єри, терикони, вали, тераси.

В = 3, № 30

Схема галузевої структури господарства України:

Галузева структура :

І Виробнича сфера = 1)промисловість, 2)сільське господарство,3)транспорт і зв'язок,

4) торгівля, громадське господарство

ІІ Невиробнича сфера = 1) охорона здоров'я, фізкультура 2)освіта, наука, культура, мистецтво

3) фінансування, кредитування 4 апарат державного управління

В = 4, № 29 Характеристика озер України за походженням їхніх улоговин і їхні приклади:

Озера утворюються в природних улоговинах = типи озер:

1)заплавні = утворюються в старицях і притерасових зниженнях за­плав = в заплавах басейнів Дніпра, Десни, Дунаю, Сіверського Дінця та ін.);

2)лиманні = утворилися при затопленні морем долин рівнинних річок унаслідок опускання прибережних частин суходолу = на Чорноморському узбережжі: Сасик (Кундук), Куяльник тощо);

3)залишкові = це колишні морські затоки, що відокремилися внаслі­док підняття узбережжя, часто солоні: Донузлав, Сасик (Крим­ський півострів));

4)карстові = утворилися внаслідок карстових процесів у вапня­ках, крейдових та солевих відкладах: Шацькі озера на Поліссі, Слов’янські в Донбасі та ін.);

5)льодовикові = утворилися в льодовикових карах, цирках; таких озер багато в Карпатах;

6)загатні = утворюються, коли невелика притока відокремлюється від головної річки відкладами: Кагул, Ялпуг та інші річки в ба­сейні Дунаю, або в разі перегородження гірської річки завалами, зсувами: Синевир);

7)вулканічні = утворилися в кратерах згаслих вулканів: Синє, Ворочанські озера та інші озера Закарпаття).

В = 4, № 30

Чинники розміщення підприємств харчової промисловості України, при­клади:

Головні чинники :1)сировинний 2)споживчий.

1)До сировини = галузі, які використовують малотранспортабельну швидкопсувну сировину або споживають значну кіль­кість сировини = цукрова (Лісостеп), олійно-жирова (Степ, південь Лісостепу), плодоовочева (Крим, Закарпаття, Степ), рибна (примор­ські міста).

2)На Споживача = галузі, продукція яких малотранспортабельна і має дуже обмежені терміни зберігання, наприклад: хлібо­пекарська, кондитерська, молочна, пивоварна.

3) На сировину, так і на споживача : м’ясна, борошномельно-круп’яна, тю­тюнова, виноробна.

В = 5, № 29

Види альтернативних джерел енергії та перспективи їх використання в Україні:

Види використання відновлюваної енергії — 1)сонячна, 2)вітрова, 3)геотермальна, 4)хвиль, 5)біогазу, 6)припливів і відпливів тощо.

Україна має можливості використання сонячної, вітрової, геотер­мальної енергії, енергії біомаси.

1) У Криму працюють кілька десят­ків невеликих геліостанцій,

2) вітроелектричні станції (АР Крим, Приазов’я, Передкарпаття).

3)Від 1991 р. в Україні працює геотермальна електростанція, що забезпечує теплопостачання сели­ща Янтарне в Криму. На геотермальні ресурси багаті Закарпаття, Донбас, територія Києва.

4)Енергію біомаси одержують із рослинних чи тваринних жирів. Із ріпакової, соєвої, соняшникової олії можна

виробляти біодизельне паливо. Урожаї ріпаку нині успішно збирають у Вінницькій, Тернопільській, Херсонській, Одеській областях. Про­те олію з ріпаку як дизпаливо майже не використовують.

Отже, частка електроенергії, що виробляється альтернативними джерелами в Україні, поки що залишається дуже незначною.

В = 5, № 30

Схеми висотної поясності Кримських гір і Карпат:

Високогір’я: полонини 1)/альпійське

2)субальпійське^	1200—1500 м
Середньогір’я =	(ялинові ліси) 900—1200 м
Низькогір’я	(бук, смерека, ялиця біла) 400—700 м

Передгір’я (бук,дуб, ялиця)

Схема висотної поясності Карпат

Схема висотної поясності Кримських гір

Яйла (альпійські луки) 1000—1300 м

Сосново- букові ліси /	Середньогір’я		(бук кримський) 800—900 м
		Широколистяні ліси		Низькогір’я	(кримська сосна, дуб)
					300—600 м
		Лісостеп		Передгір’я	(дубово-ялицеві ліси)

В = 6, № 29

Характеристика національного складу населення України:

На території України = понад 130 націо­нальностей і народностей.

1)Українці — корінне населення = близько 78 %. Українці проживають у всіх областях, а їхня питома вага найбіль­ша в Центральній Наддніпрянщині і західних областях (90—96 %). Найменше українців — у Донбасі, Одеській області (близько 55 %) і АР Крим (лише 26 %).

В Україні інших національностей (22 %),

2)Росіяни = 17 % = друге місце. Найбільша частка росіян в Автономній Республіці Крим, Луганській, Донецькій, Харківській і Запорізькій областях.

3)Білоруси (0,6 %) = найбільше в селах на Поліссі, промислових районах Донбасу та Придніпров'я.

4)Молдавани (0,5 %) = в основному, в Одесь­кій і Чернівецькій областях,

5)кримські татари (0,5 %) = корінні жителі = АР Крим

Поляки — у західних, Житомирській, Київській, Донецькій областях.

Словаки й угорці — у Закарпатській, румуни — у Чернівецькій області.

Болгари проживають у Донецькій (Приазов’я) та Одеській областях,

Греки — у Донецькій та Чернігів­ській областях,

Гагаузи — в Одеській області, караїми — у Криму,

Особливо багатонаціональним є склад населення великих міст і ве­ликих промислових районів, що зумовлено міграцією до них спеціаліс­тів різних галузей господарства з усіх республік колишнього СРСР, прикордонні райони.

В = 6, № 30

Види водних ресурсів України, їхні приклади:

Водні ресурси — це запаси вод, які можуть бути використані в гос­подарстві та для потреб населення. В Україні водні ресурси представ­лені різними видами: 1)поверхневих та 2)підземних вод.

1)До поверхневих вод належать річки, озера, лимани, болота, водо­сховища, канали.

А)Провідна роль належить річкам = річки басейнів Дніпра, Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Сіверського Дінця.

Б) Озера, лимани, водосховища. Найглибшим в Україні є озеро Світязь (58,4 м), найбільшими за площею водного дзеркала — Сасик (Кундук) (210 км2), із прісноводних озер — Ялпуг (149 км2).

Найбільші водосховища створено на Дніпрі: Київське, Канів­ське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське (Запоріжжя) та Каховське; на Дністрі — Дністровське, на Сіверському Дінці — Печенізьке, на Осколі — Червонооскільське та ін.

2) Великі артезіанські басейни ( у межах плит платформ): Дніпровсько-Донецький, Волино-Подільський, Причорноморський.

Найкраще вод­ними ресурсами забезпечені західні і північні області України. На одного жителя України припадає близько 1,1 тис. м3 місцевого річкового стоку та 0,15 тис. м3 підземних вод, що набагато менше, ніж у Європі.

В = 7, № 29

Визначення поняття «міграція населення» та характеристика її видів на території України:

Міграції — це переміщення людей, пов’язані зі зміною місця про­живання як у межах однієї країни, так і з виїздом до іншої країни.

І)Внутрішні міграції — це переміщення населення в межах країни, між її регіонами.