4.3. Визначення нормативних навантажень опори за умов нормального режиму:

При разрахунках враховуються горизонтальні та вертикальні навантаження.

Горизонтальні сили від тиску вітру на провід:

а) без ожеледі:

P_H = P₄ ^. l _віт = 3,723 ^. 51,7 = 192,48 Н

б) з ожеледдю:

Р_ож = P₅ ^. l _віт = 5,09 ^. 51,7 = 263,15 Н

Горизонтальні сили від тиску вітру на конструкцію опори:

а) проводи вільні від ожеледі:

Q_H = C’_x q S = 0,7 ^. 450 ^. 2,684 = 845,46 Н

де C’_x = 0,7 - аеродинамічний коефіцієнт для циліндричних елементів;

S – площа проекції конструкції опори, м²;

де d₁ = (0.18-0.24) - діаметр стояка у верхньому перерізі, м; d₁ = 0,2 м

h = 11–висота опори над рівнем землі (відстань від вершини стояка до землі), м ( рис.1);

0,008 – коефіцієнт, що враховує збільшення діаметра колоди на 8 мм на 1 м довжини;

б) проводи покриті ожеледдю:

Q_ОЖ = 0,25 Q_H = 0,25 ^. 845,46 = 211,36 Н

де 0,25 – коефіцієнт поєднання.

Вертикальні сили:

а) від маси проводу без ожеледі:

_{G1 = P1}^._{lваг = 1,893} ^. _{58,75 = 111,2 Н}

б) від маси ожеледі на проводі:

_{G2 = P2}^._{lваг = 19,8} ^. _{58,75 = 1163,25 Н}

в) від маси гірлянд ізоляторів:

_{G3 = 150 Н}

4.4. Попередній розрахунок опори

Мета попереднього розрахунку полягає у визначенні розмірів опори у першому наближенні. Припустимо, що нога опори виконана з однієї цілої колоди,тоді згинальні моменти при іі основі знаходяться наступним чином:

а) від тиску вітру на проводи, вільні від ожеледі:

M₁ = n^.P_H^.h_R = 3 ^. 192,48 ^. 9,6 = 5543,4 Нм

де п = 3 – число проводів;

h_R – відстань від землі до точки прикладення рівнодіючої зосереджених сил, м;

h₂ = 2,1 – відстань від траверси до найвищого проводу, м;

б) від тиску вітру на проводи, покриті ожеледдю:

M₁ = n^. Р_ож^.h_R = 3 ^. 263,15 ^. 9,6 = 7579 Нм

в) від тиску вітру на конструкцію опори за відсутністю ожеледі на проводах:

г) те ж саме, якщо на проводах є ожеледь:

Сумарний момент:

М = 1,25( М₁ +М₂ ) = 1,25( 5543,4 + 4647,5 ) = 12738,6 Нм

М “ = 1,25( М_1ОЖ +М_2ОЖ ) = 1,25( 7579 + 1162,5 ) = 10927 Нм

Коефіцієнт 1,25 враховує збільшення згинального моменту від вертикальних під час

деформації опори.

Обирається найбільшій сумарний момент: М = 12738,6 Нм

Діаметр опори на рівні землі:

де – допущенне напруження сосни на згинання занормального режиму

роботи.

Діаметр стояка у відрубі, м:

_{d1 = d2 – 0,008}^._{h = 0,21} ^. _0,008 ^. _{11 = 0,122 м}

Діаметр пасинка у відрубі dп вважається рівним діаметрові стояка на рівні верхнього

стину пасинка.

d_п = d₂ – 0,008^.l’_п = 0,21 ^. 0,008 ^.4 = 0,178 м

де l’_п = ( 6,5 – 2,5 ) = 4 – відстань від землі землі до верхнього стину пасинка, м

_{Отриманні значення округлюємо до найблищої більшої величини із стандартного}

_ряду:

_{d1 = 0,14 м dп = 0,18 м}

Розрахунковий згинальний момент траверси:

M_T = 1,1 ( G1 + G2 + G3 ). b = 1,1 ( 111,2 + 1163,25 + 150 ) = 1998 Нм

де 1,1 - коефіцієнт,що враховує збільшення згинального моменту відваги консольного

кінця траверси;

b =1,275 - відстань від ізолятора до осі опори, м ( рис. 1 );

Діаметр траверси у небезпечному перерізі:

Після округлення приймається d_T = 0,14 м