Метеорологічні, гідрологічні і гідрохімічні умови острова Зміїний

Острів Зміїний – унікальний природний комплекс. Його основними особливостями є: географічне положення (близько 38 км від гирла ріки Дунай), унікальна геологічна будова, наявність великих районів із глибинами 25 - 37 метрів, різкий контраст прибережних і шельфових біотопів. Розміри острова досить невеликі: площа – 0,19 км², периметр – 2,48 км, найбільша довжина – близько 400 м.

За даними [Природні умови..., 1999], для району о. Зміїний характерний помірний тип клімату з перевагою циклонічної циркуляції помірних повітряних мас, значна мінливість усіх метеорологічних характеристик, коливання температури повітря по сезонах і нерівномірний розподіл опадів.

У зимовий період циклони приносять на Чорне море морське повітря з Атлантичного океану, обумовлюючи опади, підвищення температури повітря і шквалисті вітри.

Улітку переважає антициклонічний тип циркуляції повітряних мас, а кількість опадів, що випадають, піддано великої мінливості.

Протягом року переважають вітри північного і північно-східного напрямків. Для о. Зміїний характерні найбільш високі швидкості вітру в Чорному морі.

Температура повітря в районі о. Зміїний пов'язана до деякої міри з температурою води, а також з кількістю сонячного тепла, аккумулируемого морем у літні місяці. Найбільші середньомісячні температури (22,9°С) приходяться на липень-серпень, найменші (1,0°С) - на січень-лютий [Природні умови…,1999]... .

Циркуляція вод визначається вітром, струменем основної чорноморської течії і річковим стоком. Переважають течії зі швидкостями до 30 см/с; максимальні швидкості – 60 см/с [Природні умови..., 1999].

Температура води залежить від кількості сонячної радіації, притоку річкових вод, циркуляції вод і водообміну з відкритим морем.

Узимку вода охолоджується від поверхні до дна. Навесні відбувається швидке нагрівання поверхневого шару і виникнення термоклина на глибині близько12 - 14 м. Улітку поверхневий шар прогрівається до 22 - 24 °С, а глибина термоклина збільшується до 15 - 20 м. Восени спостерігається інтенсивне перемішування і вирівнювання температур у шарі до 30 м.

Гідрологічний режим акваторії, пов'язаною з о. Зміїним, визначається річковим стоком і водообміном з відкритою частиною моря. Середня багаторічна солоність поверхневого шару в районі складає 13,9‰ [Природні умови..., 1999]. Узимку унаслідок вертикальної конвекції солоність однорідна - близько 15‰. У весняний період повеней спостерігається найменша солоність завдяки стоку Дунаю. Восени відбувається рівномірне зростання і вирівнювання солоності. Узимку відзначаються максимальні її значення.

Основні фактори, що впливають на гідрохімію в районі о.Зміїний: річковий стік Дунаю, Дніпра і Дністра, водообмен з відкритим морем і атмосферні опади. Останнім часом, зросла також роль антропогенного впливу на морські екосистеми, що є однією з причин, наприклад, періодичного зниження змісту розчиненого кисню в придонних шарах води і виникнення заморних явищ.

За даними [Природні умови…,1999], вміст кисню в зимовий сезон у період з 1963 по 1985 р. знаходився в межах 10,6 ‑ 13,6 мг/л. У весняний період у пригирловому районі Дунаю середньобагаторічне значення розчиненого кисню становило у 1963 - 1985 р. 13,0 ‑ 13,7 мг/л. У літній період вміст кисню в поверхневих водах знижується в середньому до 8,0 мг/л; в осінній період характерне формування області з низьким вмістом кисню [Алекин, 1966].

Значення водневого показника в 1986 – 1997 р. для осіннього і весняного періодів були вище 8,0 од. pH; узимку розкид величин складав 8,2 - 8,5 од. pH; улітку - 7,6 ‑ 9,0 од. pH [Блатов, 1992].

Середньорічні концентрації кремнекислоти в поверхневому шарі вод в о. Зміїний, за період 1973 ‑ 1985 р. знаходилися на рівні 4,0 мг Si/л [Гідрометеорологія…,1992]. У 1986 ‑ 1997 р. зміст кремнекислоти узимку був у межах 0,9 - 2,4 мг Si/л [Блатов, 1992].

Середньорічний розподіл фосфатів у поверхневому шарі вод у районі о.Зміїний у період 1973 ‑ 1985 р. становив близько 0,095 мг P/л [Гідрометеорологія…,1992]. У сезонному розподілі фосфатів за той же період спостережень узимку концентрації фосфатів ледь перевищують 0,062 мг P/л, навесні досягають 0,095 мг P/л, восени підвищуються до 0,124 мг P/л. У 1986 ‑ 1997 р. вміст фосфатів узимку був у межах 0,029 ‑ 0,143 мг P/л; в інші періоди за винятком літа великий розкид значень; у літній період на рівні 0,152 мг P/л [Блатов, 1992].

Для сезонної динаміки неорганічних форм азоту характерний максимум у зимовий і мінімум у літній період, коли відбувається інтенсивне споживання біогенних елементів фітопланктоном [Гідрометеорологія..., 1992].

Різноманітність субстратів та інших абіотичних чинників у прибережних водах о. Зміїний створює можливість для формування донного іхтіоценозу, який відрізняється своїм видовим багатством [Заморов, Снигирев, 2008].

Антропогенний вплив на морську екосистему призводить до зміни структури біоценозів. В останні роки проведення берегоукріплювальних робіт, будівництво гідротехнічних споруд та збільшення промислового навантаження на біоту в приостровній акваторії вплинуло на донну їхтіофауну прибережних вод острова.

Тому в сучасних умовах при посиленні антропогенного пресу на прибережну морську екосистему необхідно вжити всіх можливих заходів по збереженню існуючих донних субстратів, що в значній мірі сприятиме збереженню видового складу і чисельності демерсальної (донної та придонної) іхтіофауни в районі о. Зміїний [Снигирев, Заморов, Абакумов, 2008].