
- •Кафедра водовідведення, теплогазопостачання і вентиляції
- •Методичні вказівки до виконання курсового проекту "Підготовка води для теплогенеруючої установки” студентами спеціальності 6.092100 "Теплогазопостачання і вентиляція” (Частина 1)
- •1. Загальні положення
- •2. Водно-хімічний режим котлів
- •2.1. Вимоги до якості живлячої води парових котлів
- •2.2. Вимоги до якості живлячої води водогрійних котлів
- •2.3. Водно-хімічний режим котлів низького тиску, комунальних установок і котлів-утилізаторів
- •2.4. Водно-хімічний режим теплових мереж
- •3. Методи й схеми обробки води
- •3.1. Для парових котлів.
- •3.2. Для закритих систем теплопостачання.
- •3.3. Для відкритих систем теплопостачання.
- •3.4. Для гарячого водопостачання.
- •4. Добір схеми підготовки води
- •4.1. Показники якості води після окремих методів її обробки
- •4.1.3. Вапнування з коагуляцією в просвітлювачах, фільтрування на механічних фільтрах (коагулянт FeSo4).
- •4.1.6. Паралельне н-Na-катіонування
- •Література
- •Додатки
4.1. Показники якості води після окремих методів її обробки
Якість обробленої води залежить від методу обробки, якому піддавалась вода. Якщо вода очищується послідовно певною комбінацією методів, то показники якості також визначаються також послідовно, причому показники якості кінцеві для одного методу є початковими для наступного. Наприклад, для схеми послідовного Н-Na-катіонування спочатку визначають показники якості води після Н-катіонітового фільтра і приймають їх як початкові для Na-катіонування.
Показники якості води наведені для основних окремих методів обробки, які застосовують під час водопідготовки.
4.1.1. Коагуляція – прояснення в просвітлювачах, фільтрування на механічних фільтрах (для води з Тк ≥ Dк + 0,5).
Технологічні показники якості обробленої води:
прозорість – 30 см і більше по шрифту;
концентрація завислих речовин після просвітлювача – не більше 10 мг/л, після механічних фільтрів – не більше 2 мг/л;
залишкова окислюваність – близько 50% початкової;
залишкова концентрація алюмінію – 50-150 (не більше 300 мкг/л) у перерахунку на Al;
залишкова концентрація заліза – 100-150 мкг/л при хлоруванні до 100 мкг/л (у перерахунку на Fe).
Інші показники розраховують за формулами
Тков = Тк - Dк; (SO42-)ов = (SO42-)поч. + Dк; Тнков = Тнк + Dк; (СО2)ов = (СО2)поч. + 44·Dк, |
(6) (7) (8) (9) |
де Тков , Тнков – відповідно твердість карбонатна і некарбонатна обробленої води, мг-екв/ л; (SO42-)ов – концентрація сульфатів в обробленій воді, мг-екв/л; (СО2)ов – вміст вільної вуглекислоти в обробленій воді, мг/л; Dк – доза коагулянту, мг-екв/л; Тк, Тнк –відповідно початкова карбонатна і не карбонатна твердість води, мг-екв/л; (SO42-)поч. – початкова концентрація сульфатів, мг-екв/л; (СО2)поч. – початкова концентрація вільної вуглекислоти, мг/л.
4.1.2. Коагуляція в просвітлювачах із підлужненням вапном, фільтрування на механічних фільтрах (для води з Тк ≤ Dк + 0,5).
Результати прояснення будуть такими ж, що й у попередній схемі (див. п. 4.1.1), склад обробленої води визначається так:
(Тзаг)ов = Тзаг + Dк; Sов = Sпоч + α· Dк; (SO42-)ов = (SO42-)поч. + Dк; (Cl¯)ов = (Cl¯)поч. + Dк, |
(10) (11) (12) (13) |
де (Тзаг)ов – загальна твердість обробленої води, мг-екв/л; Тзаг – початкова загальна твердість води, мг-екв/л; Sов – сухий залишок обробленої води, мг/л; Sпоч – сухий залишок води, яка подається на обробку, мг/л; α – коефіцієнт, який враховує вид коагулянту, α = 68,07 для сірчанокислого заліза або алюмінію, α = 55,5 для хлорного заліза; (SO42-)ов – концентрація сульфатів в обробленій воді, мг-екв/л, визначається, якщо в якості коагулянту використовували сульфат заліза або алюмінію; (SO42-)поч. – початкова концентрація сульфатів, мг-екв/л; (Cl¯)ов – концентрація хлоридів в обробленій воді, визначається, якщо в якості коагулянту застосовують хлорне залізо, мг-екв/л; (Cl¯)поч. – початкова концентрація хлоридів, мг-екв/л; Dк – доза коагулянту, мг-екв/л.