Методичні вказівки до виконання розділів курсового проекту

Вступ

Обґрунтовують актуальність теми курсового проекту.

1. Технічна пропозиція

Технічне завдання на курсове проектування вміщує ескіз моделі одягу. Але, з метою удосконалення конструктивно – композиційного рішення необхідно проаналізувати велика відповідну інформації, яку можна знайти як в журналах мод та каталогах готової продукції, так і в телевізійних програмах та Інтернеті. Результатом стає колаж (в електронному вигляді), який підтверджує або дозволить удосконалити зовнішню форму та конструктивно – композиційну побудову запропонованого ескізу.

2. Ескізний проект

Головна мета ескізного проектування – створення художньо – виразного одягу. Але при цьому необхідно розкрити, як образ людини, так і принцип побудови швейного виробу.

Рекомендується малювати ескіз за допомогою комп'ютерної графіки, але з урахуванням специфіки ескізів одягу, чому навчають окремі дисципліни, наприклад, “Малюнок і основи композиції”.

3. Технічний проект

3.1. Технічний ескіз

Побудова технічного ескізу відбувається на абрисі фігури людини в ручному режимі або в САПР “Грація”, що позволить дотриматись принципу аналітичної побудови технічного ескізу (Додаток Б.1).

3.2. Опис зовнішнього вигляду

Опис зовнішнього вигляду відбувається в загальноприйнятої послідовності:

• складові частини виробу;

• призначення;

• загальна та докладна характеристика форми.

3.3. Обґрунтування вибору матеріалів

Вибір матеріалів мусить забезпечити задану форму, відповідний зовнішній вигляд та визначені вимоги.

Необхідно вказати артикули та прейскуранти усіх необхідних матеріалів та фурнітури, дати характеристику матеріалів.

3.4. Креслення модельної конструкції

Побудова базової конструкції відбувається на базовий розмір (погоджений з керівником проекту).

На креслення базової конструкції наносять модельні особливості з відповідним описанням видів конструктивного моделювання (Додаток Б.2).

4. Проектно-конструкторська документація

4.1. Лекала швейного виробу

Процес створення лекал відбувається відповідно принципам та схемам побудови креслень лекал швейних виробів [4]. Відповідні лекала представлені в графічній частині на окремому аркуші А4 (Додаток Б.3).

4.2. Градація

Достатньо представити градацію однієї деталі (за вибором керівника курсового проекту). Але в разі ручного конструювання градація лекал відбувається по схемам градації. При автоматизованому проектуванні в САПР “Грація”, розмноження лекал відбувається шляхом повторного виконання алгоритму (Додаток Б.4).

4.3. Розкладка

Необхідно представити розкладку лекал. Вибір способу розкладки (ручний, автоматичний, напівавтоматичний) відбувається самостійно, після відповідного обґрунтування (Додаток Б.5).

4.4. Специфікації деталей та таблиці вимірів виробу

Розробка відповідної документації представляє собою заповнення стандартних таблиць (Додаток Б.6) .

4.5. Оцінка якості швейного виробу методом цифрової фотографії

Для оцінки якості швейного виробу методом цифрової фотографії достатньо фотографічних образів у трьох проекціях (спереду, збоку, ззаду).

Фотографування зразка швейного виробу відбувається цифровим фотоапаратом з дотриманням таких умов:

- паралельності площини, у якій розташовується фотографований об’єкт і площини зображення фотоапарата, що досягається використанням стандартного штативу для фотоапарату з рівнем;

- фотоапарат центрується на рівні середини фотографованого об’єкта, що означає знаходження зображення у середині кадру;

- зображення фотографованого об’єкту займає більшу частину екрану фотоапарата, що досягається зміною фокуса.

- оптимальна відстань між фотокамерою та об’єктом фотозйомки дорівнює 3 м.

Необхідно представити в пояснювальній записці фотографічне зображення макету швейного виробу в масштабі 1:1 та визначити дефекти якості, які є наслідком неточності конструкції.

Основними показниками якості одягу (статична відповідність одягу) є:

• гладкість поверхні одягу, тобто відсутність складок та заломів;

• відвісність рукавів;

• відвісність країв бортів та бокових швів;

• горизонтальне положення лінії низу;

• відсутність надмірного відставання або прилягання коміру від шиї.

В разі наявності дефектів якості привести шляхи їх виправлення.

Так, як виготовлення зразка швейного виробу в масштабі 1:1 відбувається після усунення неточності конструкції, то представлене фотографічне зображення зразку дає змогу оцінити технологію виготовлення.