6. Хрестоматія як вид інформаційно-аналітичного документів

Хрестоматія (грец. chrestomátheia, від chrestós – корисний і manthano – вчуся), учбова книга, котра є збіркою систематично підібраних матеріалів за якою-небудь галуззю знань, – 1) художніх, 2) мемуарних, 3) наукових, 4) публіцистичних або 5) уривків з них, а також 6) різних документів. Зазвичай матеріали, котрі включаються до хрестоматії, підбирають відповідно до цілей вивчення певного предмету.

Вперше хрестоматією була названа збірка вибраних місць з творів грецьких письменників, складений грецькою граматикою Елладієм (4 ст. н. е.). У дореволюційній школі Росії поряд з Хрестоматією історико літературного характеру і хрестоматією, створеною на основі тематичної та ідейно-художньої спільності окремих творів, існувало багато спільного.

У сучасній середній і вищій школі існують хрестоматія із суспільно-політичних дисциплінах, з предметів математичного циклу, з літератури, мовознавства, мистецтва тощо. Включені до Хрестоматії тексти часто супроводжуються невеликими довідками про авторів і короткими коментарями. Довідковий апарат Хрестоматії для вищої школи за своїм характером наближається до апарату наукових видань. До Хрестоматії за принципами складання примикають збірки систематично підібраних документів і матеріалів, котрі носять довідковий характер, книги текстів для читання на іноземних мовах (адаптовані або оригінальні), т. з. книги для читання з якої-небудь галузі знання, призначені, перш за все, для самоосвіти, а також антології – збірки вибраних творів якої-небудь літератури або літературного жанру.

Тким чином, інформаційно-аналітична діяльність є невід’ємною частиною всіх сфер суспільного життя і дуже важливою для розвитку сучасної науки, тому природнім є те, що нині існує багато видів інформаційно-аналітичних документів, які можуть застосовуватись у різних видах людської діяльності . Але очевидним є й те, що не існує універсальної класифікації інформаційно-аналітичних документів, але учені виділяють наступні види найпопулярніших аналітичних документів: 1) анотація, 2) реферат, 3) дайджест, 4) хрестоматія, 5) огляди, а також 6) різноманітні документи графічного характеру, а саме: 1) схеми, 2) графіки, 3) діаграми, 4) таблиці, 5) карти або 6) плани. Така різноманітність їх видів обумовлена сферами застосування. адже інформаційне забезпечення важлива умова будь-якої галузі науки або практичної діяльності, в тому числі й формування інформаційної культури та професійної підготовки фахівців.

4. Питання до заліку

1. Предмет і структура навчального курсу „Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах”.

2. Мета та завдання навчального курсу „Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах”.

3. Навчальна дисципліна „Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах” в системі підготовки юристів і менеджерів з безпеки суб’єктів господарської діяльності.

4. Поняття інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах, її місце і роль в організації та управлінні господарською діяльністю, зовнішньою політикою, обороною і безпекою.

5. Визначення поняття інформаційного і аналітико-прогностичного забезпечення, відмінні риси операційної роботи в ІАЗ від наукової діяльності.

6. Змістовна сторона забезпечення інформаційних потреб споживачів, відповідальних за національну безпеку, оборону, зовнішню політику та захист життєво важливих інтересів.

7. Інформаційно-аналітична діяльність як основа для прийняття рішень у внутрішній та зовнішній політиці.

8. Принципи організації інформаційно-аналітичної діяльності.

9. Суб’єкт інформаційно-аналітичної роботи.

10. Організаційні форми суб’єктів ІАР.

11. Теоретичні основи соціальних технологій.

12. Експерт-аналітик як елемент інформаційно-аналітичного механізму в системі державного управління та керівництва господарською діяльністю.

13. Вимоги до організації інформаційно-аналітичного забезпечення управлінської діяльності.

14. Розробка організаційної структури інформаційно-аналітичного підрозділу.

15. Сутність, змістовна сторона інформаційної роботи в інформаційно-аналітичному забезпечення споживачів.

16. Сутність, змістовна сторона аналітичної роботи в інформаційно-аналітичному забезпечення споживачів.

17. Сутність, змістовна сторона наукової роботи в інформаційно-аналітичному забезпечення споживачів.

18. Сутність механізму аналітичного дослідження проблеми.

19. Характеристика засобів збору інформації та інформаційних даних.

20. Характеристика засобів збереження носіїв інформації та інформаційних даних.

21. Чинники та показники, необхідні для проведення інформаційно-аналітичного дослідження проблем міжнародних відносин.

22. Чинники та показники, необхідні для проведення інформаційно-аналітичного дослідження проблем зовнішньої політики та безпеки.

23. Чинники та показники, необхідні для проведення інформаційно-аналітичного дослідження проблем зовнішньоекономічних відносин і безпеки.

24. Чинники та показники, необхідні для проведення інформаційно-аналітичного дослідження міжнародно-правових і нормативно-правових аспектів господарської діяльність державних і недержавних суб’єктів господарювання.

25. Оперативна обстановка – основний об’єкт інформаційно-аналітичної діяльності.

26. Складові елементи знання про оперативну обстановку як предмет інформаційно-аналітичного дослідження, особливості їх розвитку і взаємовпливу.

27. Загальні складові елементи знання про оперативну обстановку в сфері безпеки.

28. Кваліфікаційні ознаки, місце і роль основних елементів оперативної обстановки в міжнародних відносинах.

29. Кваліфікаційні ознаки, місце і роль основних елементів оперативної обстановки в іноземній державі.

30. Кваліфікаційні ознаки, місце і роль основних елементів оперативної обстановки в господарській діяльності партнера чи конкурента

31. Кваліфікаційні ознаки, місце і роль основних елементів оперативної обстановки в сфері зовнішньоекономічної конкуренції.

32. Кваліфікаційні ознаки, місце і роль основних елементів оперативної обстановки в сфері забезпечення безпеки господарської діяльності.

33. Спеціальні складові елементи знання про оперативну обстановку в сфері безпеки.

34. Сутність поняття, характеристика змісту потенціалу як об’єкту спрямувань супротивників, конкурентів і непорядних партнерів та базисного елементу в механізмі формування оперативної обстановки.

35. Поняття джерел інформації, інформаційних даних та інформаційних одиниць.

36. Поняття інформаційних масивів, потоків, інформаційних системи, мереж.

37. Поняття і різновиди банків даних.

38. Носії знань про оперативну обстановку в державі перебування.

39. Носії знань про оперативну обстановку навколо суб’єкта господарювання.

40. Носії знань про оперативну обстановку в колективі суб’єкта господарювання.

41. Поняття первинної інформації, кінцевого інформаційного та інформаційно-аналітичного продукту.

42. Поняття первинної інформації, інформаційних даних, наукових фактів, наукових знань. Їх місце в інформаційно-аналітичній роботі та науковій діяльності.

43. Цілі та завдання організації обробки, накопичення і користування інформацією та документальними даними.

44. Характер і зміст основних процедурних операцій в інформаційній дяльності.

45. Критерії відбору і накопичення, формування інформаційних масивів та баз даних.

46. Сутність, принципи кваліфікації та відбору джерел інформації: визначення їх характерних рис і ознак.

47. Вимоги до інформації, документальних (інформаційних, фактографічних) даних та їх носіїв.

48. Характеристика сучасних носіїв інформаційних одиниць в ІАЗ.

49. Сутність планування роботи з джерелами інформації в процесі інформаційно-аналітичного забезпечення.

50. Критерії визначення інформаційних потреб споживачів.

51. Методика вивчення документів і порядок відбору фактографічних одиниць.

52. Зміст організаційно-довідкової роботи в інформаційно-аналітичній роботі.

53. Основи техніки роботи з джерелами інформації.

54. Кваліфікаційна характеристика офіційних джерел інформації.

55. Кваліфікаційна характеристика джерел оперативної інформації.

56. Порівняльна характеристика офіційних і оперативних джерел інформації.

57. Основні критерії і способи вивчення документальних даних.

58. Характеристика способів фіксації результатів обробки джерел інформації.

59. Прийоми виділення та розмежування тексту.

60. Способи оцінки інформації.

61. Критерії первинної оцінки інформації.

62. Критерії первинної оцінки носіїв інформації.

63. Критерії оцінки та загальна класифікація способів отримання інформації.

64. Характеристика способів добування інформації.

65. Принципи визначення рівня актуальності та достовірності інформації.

66. Міжнародно-правовий аспект забезпечення національної інформаційної безпеки.

67. Цілі та завдання підрозділів інформаційно-аналітичного і правового забезпечення органів влади та управління України у сфері міжнародно-правових відносин і безпеки.

68. Функції та повноваження органів влади, що здійснюють інформаційно-аналітичне забезпечення.

69. Характеристика законодавства України про інформаційно-аналітичне забезпечення міжнародно-правової і господарської діяльності.

70. Вимоги режиму безпеки під час здійсненням робіт із використанням секретних технологічних циклів у виробництві та наданні послуг, зберігання продуктів підприємницької діяльності; безпеки особового складу підприємницької структури.

71. Сутність безпека інформаційної роботи.

72. Організація і управління режимом захисту інформації.

73. Функціонування режиму доступу до конфіденційної інформації та документів обмеженого поширення.

74. Особливості організації загального і секретного діловодства.

75. Організаційні особливості робіт із секретними документам: виготовлення та облік документів із секретною і конфіденційною інформацією, порядок знищення секретних документів і чернеток.

76. Змістовна сторона організації безпеки автоматизованої інформаційної системи та її підсистем: комп’ютерна, бази даних, продукту програмного забезпечення, комунікації.

77. Особливості організації захисту інформації при її обробці на ПЕВМ.

78. Поняття і сутність криптографічного захисту інформації.

79. Поняття та сутність аналітики.

80. Структура, завдання та місце аналітики в сучасних інтелектуальних технологіях.

81. Характеристика загальних елементів логіки організації дослідження.

82. Характеристика основних елементів пізнання явищ, дій та подій.

83. Загальна характеристика рівнів наукового підходу до дослідження в інформаційно-аналітичній роботі.

84. Поясніть сутність, спільні риси та відмінності між фактами реальності та науковими фактами.

85. Емпіричний рівень дослідження: стадії, цілі та завдання, послідовність їх реалізації.

86. Теоретичний рівень: стадії, цілі та завдання, послідовність їх реалізації.

87. Головні завдання дослідника на етапі прийняття рішення про проведення дослідження.

88. Загальна характеристика методології аналітичної діяльності.

89. Моделювання як метод пізнання.

90. Порядок складання і вимоги до структури вихідних анформаційних і аналітичних документів документів.