
- •2. Плани лекцій
- •1. Загальна частина
- •Тема 1. „Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах” (іад у мв) як елемент управління в системі забезпечення зовнішньої політики – 2 год.
- •Тема 2. Поняття джерел, інформаційних одиниць, інформаційних масивів і потоків, наукових знань та їхнє значення в практичній діяльності підрозділів іад у мв
- •Лекція 1.1. Загальна характеристика програми курсу „інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах”. План
- •1. Особливості загальної частини
- •Тема 1. „Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах” (іад у мв) як елемент управління в системі забезпечення зовнішньої політики
- •Тема 2. Поняття джерел, інформаційних одиниць, інформаційних масивів і потоків, наукових знань та їхнє значення в практичній діяльності підрозділів іад у мв
- •Тема 4. Забезпечення безпеки та захисту інформаційної (інтелектуальної) власності при проведенні інформаційно-аналітичної роботи в Україні
- •Тема 6. Практичний досвід інформаційно-аналітичного і правового забезпечення в сфері зовнішньої діяльності та безпеки провідних держав світу
- •2. Особливості особливої частини
- •Тема 7. Сутність, структура та завдання аналітичної діяльності
- •Тема 8. Аналітика як зважений підхід до оцінювання і розробки управлінських рішень
- •Тема 9. Сутність логічно-організаційних елементів пізнання відомого та невідомого в процесі аналітичного дослідження і прогнозування
- •Тема 10. Проблемні питання практики застосування аналітичних технологій
- •Тема 11. Політико-правовий аналіз і прогнозування проблем у сфері забезпечення безпеки: методологія, сутність, вимоги до здійснення інформаційно-аналітичного даслідження
- •Тема 12. Сфери застосування політико-правового аналізу і прогнозування
- •Тема 13. Методи організації аналітичного дослідження проблем зовнішньої політики та її прогнозування
- •Тема 14. Особливості використання конкретних методик в аналізі міжнародних відносин, визначення сутності та прогнозування зовнішньої політики їх учасників
- •Тема 15. Особливості підготовки інформаційних повідомлень та аналітичних документів
- •Лекція 1.2. Сутність інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності держави та суб’єктів господарювання у міжнародних і міждержавних відносинах план
- •1.2.1. Особливості функціональних можливостей використання новітніх інформаційних технологій у процесі державного управління
- •1.2.2. Якісні зміни в методиці та змісті інформаційної діяльності державного управління в інформаційному суспільстві
- •1.2.2.1. Сутність „інформаційно-аналітичного забезпечення” державного управління у сфері міжнародної і національної безпеки
- •1. Для пересічних громадян:
- •3. Для керівників зовнішньополітичних, економічних, науково-технічних, політико-дипломатичних, правоохоронних органів, спецслужб, інших управлінських структур держави та суб’єктів господарювання:
- •1.2.2.2. Сутність „державного управління у сфері національної і міжнародної безпеки” як споживача інформаційно-аналітичного продукту
- •1.2.2.4. Інформаційно-аналітичне забезпечення як основа для прийняття рішень у зовнішній та внутрішній політиці
- •1.2.2.4. Інформаційно-аналітичне забезпечення управління політико-дипломатичною і правоохоронною діяльністю, обороною, безпекою і захистом національних інтересів на міжнародній арені
- •Лекція 1.3. Змістовна сторона, цілі та завдання іад у мв план
- •1.3.1. Змістовна сторона інформаційно-аналітичної діяльності: особливості політико-правового аналізу міжнародних відносин
- •1.3.2. Цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньої політики у міжнародних відносинах
- •Повноту, комплексність та новизну розвідувальної інформації характеризують як:
- •Лекція 1.4. Оперативна обстановка як об’єкт і предмет дослідження в іад у мв план
- •1.4.1. Ситуація як предмет інформаційно-аналітичної діяльності
- •1.4.2. Змістовна сутність поняття „оперативна обстанова”
- •Лекція 1.3. Методологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності план
- •1.5.2. Функції іар:
- •1.5.2.1. Функція пізнавальної діяльність в інформаційно-аналітичній роботі як єдність емпіричного та теоретичного пізнання
- •1.5.2. Загальна характеристика особливочстей формування методологічної системи іад
- •1.5.2.2. Моделі та моделювання в міжнародних відносинах як спосіб активного пізнання
- •1) Наочні:
- •2) Знакові:
- •3) Математичні:
- •1.5.3. Характеристика основних принципів інформаційно-аналітичної діяльності.
- •1.5.4. Спільні та відмінні риси операційної роботи в інформаційно-аналітичному забезпеченні від науково-дослідної діяльності
- •Лекція 1.6. Загальна характеристика інформаційної роботи
- •1.6.1. Сутність змісту інформаційної роботи
- •Лекція 1.7. Загальна характеристика аналітичної роботи
- •1.5.1. Поняття і суть аналітики.
- •1.5.2. Сутність проведення аналітичного дослідження
- •2.1.1. Поняття джерел інформації, інформаційних даних, інформаційних одиниць, інформаційних масивів, потоків, інформаційних системи, мереж, банків даних, їх різновиди.
- •2.1.2. Особливості організації процесу поточної роботи з джерелами інформації в підрозділах інформаційно-аналітичного забезпечення
- •2.1.2.1. Особливості способів отримання інформації з документів
- •2.1.2.2. Обробка так званого „сміття”
- •2.1.3. Основні критерії і способи вивчення інформації та документальних даних
- •2.1.4. Характерні риси логіки та організаційні особливості інформаційно-аналітичного процесу дослідження проблеми
- •2.1.5.1.2. Основні етапи проведення інформаційно-аналітичної роботи.
- •Іі. Особлива частина
- •Ііі. Спеціальна частина
- •13.1.4. Методика оцінки та класифікації джерел аза.
- •Тема 13. Методи організації аналітичного дослідження проблем зовнішньої політики та її прогнозування Аналіз документів
- •Тема 14. Особливості підготовки інформаційних повідомлень та аналітичних документів
- •Лекція 15-1. Інформаційно-аналітичні документи
- •1. Загальна класифікація видів інформаційно аналітичних документів
- •2. Реферат, як вид інформаційно-аналітичного документа
- •3. Анотація як різновид а інформаційно-аналітичного документа
- •4. Огляд, як різновид інформаційно-аналітичних документів
- •6. Хрестоматія як вид інформаційно-аналітичного документів
- •4. Питання до заліку
- •Рекомендована література нормативна:
- •Основна:
- •Додаткова:
- •Інтернет - ресурси
- •Ресурси бібліотек
1.5.2.2. Моделі та моделювання в міжнародних відносинах як спосіб активного пізнання
Модель (лат. modulus – міра, зразок, норма) – у широкому розумінні – аналог, замінник деякого об’єкта-оригіналу іншим об’єктом (дії, події, процесу, явища), котрий за певних умов відображає властивості оригіналу; у вузькому розумінні – система елементів, котра відображає визначені сторони, зв’язки, функції об’єкта дослідження.
Під час інформаційно-аналітичних досліджень поширене математичне моделювання. Будь-яка модель може виникнути в процесі ІАР трьома способами, а саме у результаті:
1) прямого спостереження явищ, процесів, дій, подій, їхнього безпосереднього вивчення та осмислювання (такі моделі називають феноменологічними);
2) процесу дедукції, коли нова модель створюється як окремий випадок деякої більш загальної моделі (такі моделі називають асимптотичними);
3) процесу індукції, коли нова модель є узагальненням деяких елементарних моделей (такі моделі називають моделями ансамблів).
Таким чином, під моделлю фахівці розуміють спрощене або „упаковане” знання, котре несе цілком визначену обмежену інформацію про об’єкт (предмет, чинник, дію, подію, процес, явище), котра відображає ті або інші його властивості. Модель можна розглядати як спеціальну форму кодування інформації. При цьому модель містить у собі потенційне знання, яке, досліджуючи модель, можна одержати і використовувати в практичних інтересах.
Моделювання – побудова моделі досліджуваного об’єкта, зразка максимально ідентичного об’єкту дослідження або процес дослідження реальних об’єктів шляхом побудови, вивчення та інтерпретації моделей.
Математична модель – наближене, виражене в математичних термінах, представлення об’єктів, концепцій, систем і процесів.
Математичне моделювання в міжнародних відносинах – процедура, яка переводить допущення щодо проблемної ситуації або явища, процесу, дії, події в математичний вираз, із наступним аналізом цієї проблеми за допомогою математичних засобів.
Кінцева мета створення математичних моделей – встановлення функціональних залежностей між змінними і параметрами.
Змінна – математична величина, яка у досліджуваній проблемі може приймати різноманітні значення.
Параметр – математична величина, яка у досліджуваній проблемі зберігає одне й теж значення.
Різниця між змінною і параметром відносна, тому що величина, постійна при вивченні однієї проблеми, може бути змінною в іншій постановці дослідження.
Функція – відповідність між змінними, за якою кожному значенню однієї з них (аргументу, незалежній змінній) відповідає визначене значення іншої змінної (залежної змінної). Така відповідність може бути задана формулою, графіком, таблицею.
Математичний вираз – сукупність скінченної множини змінних, параметрів, функцій, об’єднаних операторами математичних дій.
Усі моделі можна розділити на два класи:
1) матеріальні;
2) ідеальні.
Матеріальні моделі – моделі, об’єктивні за формою та змістом.
Ідеальні моделі – моделі, об’єктивні за змістом (відображають реальну дійсність), але суб’єктивні за формою (існують тільки у свідомості людей і функціонують за законами логіки).
Ідеальні моделі: