
- •Сша во второй пол.Хх в. – нач. Ххі в.
- •Контркультурная революция и разрядка (1964—1980)
- •«Рейганомика» и конец холодной войны (1981—1989)
- •1. Зміна міжнародного статусу сша внаслідок Другої світової війни
- •2. Президентство г.Трумена
- •3. Маккартизм (1950-1954)
- •4. Президентство д.Ейзенхауера.
- •1. Президентство д.Кеннеді і л.Джонсона
- •2. Масові рухи за громадянські права
- •3. Кризові 70-ті роки. Президентство р.Ніксона, Дж.Форда, Дж.Картера.
- •2. Президентство б.Клінтона
- •3. Сша на початку ххі ст. Президентство Дж. Буша – молодшого
3. Кризові 70-ті роки. Президентство р.Ніксона, Дж.Форда, Дж.Картера.
На президентських виборах 1968 р. перемогу одержали республіканці. Президентом став Річард Ніксон (1913-1994).
Вже в перші роки правління республіканців США були вражені економічною кризою. Особливістю цієї циклічної кризи перевиробництва (1969-1970 рр.) було, те що скорочення виробництва і збільшення безробіття супроводжувались підвищенням цін це явище отримало назву інфляція). Наприкінці 60-х років почались енергетичні труднощі, які вилились в 1973 р. в енергетичну кризу, яка поглибила попередню перевиробництва. Це відразу призвело до нового падіння виробництва, зростання безробіття, значного підвищення цін. Все це змусило республіканців відмовитись від політики неоконсерватизму, яку вони проголосили, і вдатися до активного використання методів державного регулювання економіки. У січні 1971 р. Р.Ніксон навіть заявив журналістам: "Я тепер кейнсіанець".
Економічна криза – раптове падіння, скорочення виробництва, що супроводжується розорення значної частини підприємств, зростанням безробіття, падінням заробітної плати і курсу акцій.
Для подолання економічних труднощів було розроблено програму заходів, які дістали назву "нова економічна політика". Наслідком проведення цієї політики стало ширше державне регулювання. Вперше в мирний час було введено контроль за цінами. Непомірно зросли державні витрати на соціальні програми. Але всі ці заходи виявились малоефективними. У 1973-1974 рр. США вразила і політична криза, яка виявила всі недоліки американської політичної системи і державного апарату.
Особливості проявів кризи 1973-1975 рр. в США
Спад виробництва супроводжувався зростанням цін і неконтрольованою інфляцією
Стрімке зростання безробіття.
Падіння життєвого рівня населення.
Криза перевиробництва переплелася зі структурною, сировинною і валютно-фінансовою.
Економічна криза співпала і з політичною кризою.
17 червня 1972 р. під час передвиборчої кампанії до штаб-квартири демократичної партії в готелі "Уотергейт" забрались їхні політичні конкуренти, аби встановити підслуховуючу апаратуру. Вони були виявлені і заарештовані. Виник грандіозний "Уотергейтський скандал". У результаті розслідування президент Ніксон змушений був у 1974 р. піти у відставку. Одночасно було ухвалено рішення про введення державної системи фінансування виборів президента. Місце Ніксона зайняв віце-президент Джеральд Форд (1974-1976 рр.).
У зовнішній політиці республіканці Р.Ніксон і Дж.Форд намагались реалізувати політику розрядки: нормалізація відносин з СРСР, обмеження стратегічних ядерних озброєнь, зменшення загрози спалахування ядерної війни. Також США нормалізували відносини з комуністичним Китаєм (1971 р.), припинили війну і вивели свої війська з В`єтнаму (у 1975 р. комуністи перемогли у громадянській війні на півдні В`єтнаму). Поразка у В`єтнамі породила в США так званий “в`єтнамський синдром” – боязнь бути втягнутим у тривалий кривавий конфлікт без перспективи перемоги.
Період президентства Дж.Форда найменш досліджений в історії США. Роки його правління припадають на найбільш трагічний у повоєнний час період в історії країни: економічна криза, зростання злочинності, наслідки політичної кризи, яка підірвала довіру до інститутів влади, завершення в`єтнамської війни, розчарування у суспільстві. Форду, з його врівноваженим і спокійним характером вдалося відновити довіру до влади президента, вселити в душі американців надію у майбутнє. Проте "Уотергейтський скандал" настільки підірвав престиж республіканців, що на президентських виборах 1976 р. перемогу здобув демократ Джиммі Картер, губернатор штату Джорджія, спеціаліст в галузі атомної енергетики.
У роки його президентства відбувся злам у настроях американського суспільства. Воно переконалось, що неможливо вийти з кризи з допомогою державного регулювання. Для демократа Картера це мало фатальні наслідки, оскільки з ними асоціювалось державне регулювання, хоча у своїй політиці він намагався реалізувати протилежну стратегію Зокрема, він скоротив соціальні програми. Намагався узгодити державні витрати і доходами бюджету. Ці зміни грали на руку республіканцям. До того ж невдача у визволенні американських дипломатів у Тегерані, де відбулась ісламська революція, (1979 р.) дала привід для звинувачень адміністрації в слабкості. А нова фаза енергетичної кризи (1979-1980 рр.) додала нових економічних проблем.
Підсумки
60-70-ті роки стали важливою віхою в історії США. У цей період завершився той період, що був започаткований «новим курсом» Ф.Рузвельта. У цей період американці замахнулися на досягнення «нових рубежів», створення «великого суспільства» і прагнули «остаточно побороти бідність». Та реалії 70-х років примусили США зосередитися на вирішенні зовсім інших проблем. Кризи насувались одна за одною. Америка потребувала змін.
1. США в період “консервативної революції”. Президентство Р.Рейгана і Дж. Буша
На виборах 1980 р. переміг республіканець Рональд Рейган. Він започаткував період в історії США, який отримав назву “консервативна революція (хвиля)”.
У своїй внутрішній політиці Рейган запропонував курс, який отримав назву «рейганоміка». В його основу було покладено програму обмеження ролі держави в економічному та соціальному регулюванні (монетаризм). Відбувся перехід від прямого до більш опосередкованого втручання держави в економіку. Здійснювалась податкова реформа, вводились пільги енергетичним корпораціям, ліквідовувався контроль за цінами на нафту. Одночасно запроваджувалась жорстка антиінфляційна політика, скорочувались витрати на державний апарат та соціальні програми.
Ці заходи сприяли зупиненню інфляції, а починаючи з 1983 р. почалось економічне піднесення. Значно посилилась ефективність економіки США та її здатність до впровадження найновіших досягнень науково-технічного прогресу. Посилився приплив іноземних інвестицій з боку європейських країн та Японії. Іноземні капіталовкладення сприяли якісним перетворенням в американському господарстві.
«Рейганоміка»
Основні заходи
· Підтримка приватної ініціативи.
· Відмова від жорстокої регламентації бізнесу.
· Скорочення витрат всіх державних відомств за виключенням Пентагону (воєнного).
· Зменшення федеральних витрат.
· Зменшення податків.
· Орієнтація соціальної політики на середній клас.
Результати
Позитивні
Негативні
· Подолання кризових явищ, покращення економічної кон‘юнктури.
· Зростання долі наукоємних галузей економіки.
· Приток іноземних інвестицій.
· Розширення сфери послуг.
· Переозброєння американської армії.
· Закордонні капіталовкладення перевищили американські закордонні активи.
· Посилення конкуренції з товаровиробниками з Європи та Японії.
· Зростання воєнних витрат.
· Зростання державної заборгованості.
· Посилення соціального розшарування.
У період правління Р. Рейгана було проведено переозброєння американської армії і почалися роботи по створенню протиракетної оборони з елементами космічних озброєнь (так звана стратегічна оборонна ініціатива – СОІ абр програма «Зоряних війн»). Ці дії супроводжувались антикомуністичною і антирадянською пропагандою. СРСР був оголошений "Імперією зла", проти якої потрібно розпочати "хрестовий похід". Однак Рейган виявився досить гнучким політиком. У 1985 р. він розпочав переговори з новим радянським лідером М.Горбачовим, які відкрили нову сторінку в світовій політиці і привели до закінчення "холодної війни".
Позитивні зрушення в житті США були закріплені після приходу до влади республіканця Джорджа Буша (старшого), який до того був вісім років віце-президентом. Буш не був популярним політиком, проте, як твердив професор Гелбрейт: “Представників ситої і задоволеної Америки було більше, саме вони відіграли вирішальну роль на виборах. Вони віддали перевагу запевненням Буша. Що непомірні витрати на соціальні потреби не вирішать всіх соціальних проблем, не врятують людей від страждань і злиднів. Буш просто обіцяв допомогти тим, хто дійсно цього потребує і обіцяв створити суспільство “добрих, чутливих людей».
Не дивлячись на те, що при ньому конгрес контролювався демократами, Бушу вдалося досягти згоди між республіканцями та демократами з основних питань внутрішньої та зовнішньої політики і забезпечити ефективне здійснення свого політичного курсу. Чільне місце у президентській програмі належало питанням боротьби з наркоманією, розвитку освіти, охорони здоров’я, екологічним проблемам. Головна проблема, над якою весь час працювала його адміністрація, це дефіцит бюджету. Який постійно зростав. Дещо підірвало його авторитет негаразди спричинені економічним спадом 1990-1992 рр., які були зумовлені негативними проявами рейганоміки.
У міжнародних відносинах досягнуто нових домовленостей з Радянським Союзом (згодом з Росією, Україною, Казахстаном, Білорусією) про скорочення ядерних озброєнь. Остаточно вирішене німецьке питання (у 1990 р. Німеччина об`єдналася). Дж.Буш санкціонував агресію американських військ у Панаму під приводом боротьби з наркоманією (1989 р.). Найбільшим його досягненням стала перемога у війні з Іраком за визволення Кувейту в 1991 р. («Буря в пустелі»).