Тема 4 політична діяльність і влада

1. Які з наведених ознак найточніше характеризують політичну діяльність?

а) вплив на хід виборчих кампаній, мітингів, зібрань;

б) професійність, системність;

в) інституціональність суб’єктів;

г) організація та проведення політичних страйків;

д) застосування влади;

е) застосування насильства.

2. З яким із зазначених понять найбільш тісно пов’язане поняття “влада”?

а) ідеологія;

б) партія;

в) політика;

г) управління.

3. Який напрям в інтерпретації природи політичної влади характеризує її як “організоване насилля одного класу для придушення іншого”?

а) елітарний;

б) біхевіористичний;

в) антропологічний;

г) марксистський.

4. Поняття “соціальний дарвінізм” означає, що:

а) суспільна природа людини породжує відносини влади;

б) відносини влади породжує поділ суспільства на “еліту” і “маси”;

в) влада – це засіб боротьби за виживання, властивий усій природі, у тому числі й людській;

г) влада є виявом психологічної реакції самозахисту людини.

5. Які із зазначених понять не належать до обов’язкових ознак політичної влади?

а) універсальність;

б) публічність;

в) моральність;

г) моноцентричність;

д) багатопартійність.

5. Які слова пропущені в тексті ст. 5 Конституції України: “Носієм суверенітету і (...) в Україні є народ”?

а) “...первинним суб’єктом влади…”;

б) “...первинним об’єктом влади…”;

в) “...єдиним джерелом влади…”;

г) “...єдиним джерелом державної влади…”;

д) “...первинним джерелом влади…”.

5. Які із зазначених ресурсів не є типовими ресурсами політичної влади?

а) економічні;

б) духовні;

в) нормативні;

г) силові;

д) технічні.

5. За яким критерієм виділяють такі види політичної влади, як: державна, президентська, партійна тощо?

а) за розподілом владних повноважень;

б) за суб’єктами влади;

в) за режимом правління;

г) за соціальним представництвом.

5. За яким критерієм виділяють такі види політичної влади, як: аристократична, теократична, плутократична, охлократична?

а) за розподілом владних повноважень;

б) за структурно-кількісною характеристикою владного суб’єкта;

в) за походженням;

г) за соціальним представництвом.

5. Хто вперше в історії політичної думки обґрунтував принцип розподілу влади на три гілки – законодавчу, виконавчу, судову?

а) Н. Макіавеллі;

б) Дж. Локк;

в) Ш.-Л. де Монтеск’є;

г) Г.-В.-Ф. Гегель.

5. Для якого методу в процесі політичного владування властиві такі дії влади, як: обмеження в правах, морально-психологічний тиск, позбавлення інформаційної свободи тощо?

а) покарання;

б) надзвичайні заходи;

в) нейтралізація;

г) стимулювання.

12. Хто з учених увів до політологічного вжитку поняття “легітимність політичної влади”?

а) Ш.-Л. де Монтеск’є;

б) Ж.-Ж. Руссо;

в) К. Маркс;

г) М. Вебер;

д) В. Ленін.

13. Поняття “легітимна влада” означає, що це:

а) виборна влада:

б) влада, сформована законним шляхом;

в) влада, що користується суспільним визнанням і підтримкою;

г) законодавча влада.

14. Який тип легітимності характеризують такі риси влади: професіоналізм політиків, панування в суспільстві права, підкорення не особистості, а законам тощо?

а) традиційний;

б) ідеологічний;

в) харизматичний;

г) легальний (раціонально-бюрократичний).

15. Ідеалістична легітимність означає:

а) кредит довіри до нової влади;

б) підтримку суспільством ідеологічних цінностей, проголошуваних владою;

в) безмежну віру в надзвичайні якості політичного лідера;

г) початок втрати владою легітимності.