Тема 3 політика як суспільне явище

1. Зазначте явища в розвитку людського суспільства, що спричинили виникнення політики:

а) поділ суспільства на класи;

б) становлення феодальних відносин;

в) поширення світових релігій;

г) розвиток товарообміну;

д) територіальні конфлікти, війни;

е) загострення суперечностей між приватними і суспільними інтересами.

2. Політика як суспільне явище виникла в період:

а) розквіту общинної організації населення;

б) зародженням соціальної нерівності та рабовласницьких відносин;

в) формування класів феодального суспільства;

г) руйнації феодального способу життя та бурхливого розвитку буржуазних відносин.

3. Наявність яких ознак є обов’язковим для характеристики поняття “публічна влада”?

а) територіальна організація;

б) виборність органів державної влади;

в) принцип розподілу влад;

г) особлива матеріальна основа (збір данини, податків);

д) спеціальний апарат управління;

е) наявність спеціальних установ примусу.

4. Розуміння сутності політики Платоном і Аристотелем можна визначити як:

а) релігійно-міфологічне;

б) класово-конфліктне;

в) соціологічне;

г) соціально-етичне.

4. Кому належить владно-соціологічне тлумачення сутності політики?

а) Н. Макіавеллі;

б) Ш.-Л. де Монтеск’є;

в) Максу Веберу (1864–1920);

г) Володимиру Леніну (Ульянову) (1870–1924).

4. Центральним питанням політики є:

а) формулювання суспільної мети;

б) визначення засобів реалізації суспільних інтересів;

в) досягнення та здійснення влади;

г) суспільна самореалізація особистості.

4. Що із зазначеного належить до поняття “форма політики”?

а) політичні інтереси;

б) політична свідомість;

в) органи державної влади;

г) укази президента;

д) партії, громадсько-політичні об’єднання, групи інтересів.

4. Що із зазначеного належить до поняття “політичні норми”?

а) положення конституції;

б) партійні програми, устави;

в) усвідомлені політичні мотиви;

г) політичні теорії;

д) зразки політичної поведінки.

4. До якого рівня політики належить діяльність органів державної влади та впливових (парламентських) партій і блоків?

а) середнього;

б) вищого;

в) найвищого;

г) мегарівня.

4. Що із зазначеного не може бути безпосереднім суб’єктом політики?

а) особа;

б) держава;

в) етнонаціональна спільнота;

г) сфера матеріального виробництва.

4. Які із зазначених суб’єктів політики не належать до розряду інституціональних?

а) класи і соціальні групи;

б) органи місцевого самоврядування;

в) окремі індивіди;

г) засоби масової інформації;

д) політичні партії.

12. За яким критерієм виділяють такі види політики, як: економічна, соціальна, молодіжна, військова тощо?

а) за суб’єктами;

б) за об’єктами;

в) за спрямуванням;

г) за цілями.

13. Яка функція політики найбільше сприяє формуванню певних політичних, національних, соціальних цінностей?

а) інтеграційна;

б) соціалізаторська;

в) ідеологічна;

г) інноваційна.

14. Яка із зазначених сфер людської свідомості й практики найтісніше пов’язана з політикою?

а) культура;

б) економіка;

в) наука;

г) ідеологія;

д) право.

14. Якщо політика здійснюється відповідно до об’єктивних потреб і законів суспільного розвитку, то вона є:

а) мистецтвом;

б) наукою;

в) ідеологією;

г) об’єктивацією суб’єктивної волі.

14. Вислів: “Мета виправдовує засоби” належить:

а) Конфуцієві;

б) Ф. Аквінському;

в) Н. Макіавеллі;

г) Махатмі Ганді (1869–1948).

17. Хто, аналізуючи взаємодію політики і моралі, розділив мораль на “етику переконань” та “етику відповідальності”?

а) Аристотель;

б) Н. Макіавеллі;

в) Михайло Бакунін (1814–1876);

г) М. Вебер.