38. Антигени. Їх характеристика.Повноцінні і неповноцінні антигени. Антигенна структура бактерій. Практичне значення вчення про антигени мікробів. Аутоантигени.

Антигенами називають речовини,що розпізнають імунною системою як чужі внаслідок чого розвивається специфічна імунна відповідь.Імунна відповідь організму на антигени проявляється в таких основних феноменах: а) утворення антитіл,які здатні вступати у специфічну реакцію з антигеном,б)поява імунокомпетентних клітин,які здатні реагувати на антиген і забезпечувати прояви клітинного імунітету,в) формування імунологічної пам*яті.

Антигенна формула (структура) - символічне відображення антигенної

структури бактерій. Звичайно перелічують ті Аг, які мають значення для

серологічнго імунітету чи індукції ефективного імунітету.

Напр., антигенну структуру S. typhi позначають як O9,12: Vi:Hd; одного

із сероварів Е. coli - як ПРО111:ДО58:Н2; збудники склероми - як

ПРО2А:КЗ. А.ф. є важливою характеристикою бактерій. Її визначення

використовують при видовій і типовій ідентифікації сальмонел,

стрептококів, лептоспір, а також для добору штамів, застосовуваних для

виготовлення живих і убитих вакцин і імунізації тварин з метою одержати

діагностичні і лікувальні сироватки.

Антигени поділяються на повноцінні і неповноцінні.

Повноцінні антигени-речовини,що мають чужорідну інформацію,які спричиняють утворення антитіл або сенсибілізацію лімфоцитів в організмі і реагують з ними in vivo , так і in vitro.

Неповноцінні антигени(гаптени)-не спричиняють утворення антитіл або сенсибілізації лімфоцитів. Аутоантигени-речовини,що мають властивість імунізувати організм,з якого добуто. До них належить кришталик ока,сперма,пара щитовидні залози,ЦНС.

39.Антитіла,іх хімічна природа і структура. Клітни-продуценти антитіл,динаміка продукції антитіл. Аутоантитіла.

У відповідь на введення антиген,імунна система виробляє антитіла-білки,які здатні специфічно з*єднуватися з антигеном. Це-глобуліни,які синтезуються плазмоцидами. Гамма-глобуліни,які виконують функцію антитіл,називаються імуноглобулінами. Таким чином ,антитіла-це імуноглобуліни,які синтезуються плазмоцидами лімфоїдної системи у відповідь на дію антигенів. До нормальних антитіл належать ізогемаглютиніни,які утворюються без попереднього введення антигену:у людей з групою крові А у сироватці є В(бета)-аглютиніни,а в осіб з групою крові О-альфа і бета-аглютиніни. Їх використовують для визначення групи крові.

Динаміка вироблення антитіл,їх накопичення і зникнення мають певні характеристики,при цьому розрізняють первинну і вторинну імунну відповідь. Первинна імунна відповідь характеризується появою антитіл через 1-4 доби після антигенног подразнення-індуктивна фаза,потім настає продуктивна фаза-період логарифмічного зростання антитіл,що закінчується періодом максимуму,коли їх кількість у крові досягає найвищого рівня. У разі повторної імунізації через 2-4 тижні і навіть кілька місяців і років організм може відповісти на дію гомологічного і навіть гетеро логічного антигену посиленим виробленням імуноглобулінів. Ця реакція дістала назву вторинної імунологічної відповіді,вона ґрунтується на імунологічній пам*яті.