1. Поняття макрорівня в економіці. Предмет та метод макроекономіки.

Економічна наука, досліджуючи функціонування економіки, виділяє в ній мікро- та макрорівень.

Мікрорівень – рівень функціонування окремих ринків, на яких відбувається взаємодія малих економічних суб’єктів (домашніх господарств, фірм, державних агентів). Макрорівень – рівень функціонування економіки в цілому як єдиного народногосподарського комплексу.

Мікроекономічний аналіз передбачає дослідження функціонування економіки з точки зору поведінки окремих економічних суб’єктів. Макроекономічний - дослідження функціонування економіки як єдиної системи. Необхідність макроекономічного аналізу обумовлена тим, що на макрорівні в економіці існують такі явища та процеси, які не проявляються на мікрорівні, а отже не враховуються економічними суб’єктами під час прийняття рішень. Наприклад, щоб помітити такі явища як економічне зростання, інфляція, безробіття необхідно розглядати економіку в цілому. На мікрорівні зростання ціни внаслідок інфляції фірма може сприйняти як збільшення попиту на свою продукцію й прийняти неадекватне рішення. На макрорівні часто рішення окремих суб’єктів в сумі дають зовсім не передбачувані результати. Наприклад, максимізуючи свої прибутки, фірма розцінює зростання своїх грошових доходів як благо, однак зростання грошових доходів усіх суб’єктів економіки може викликати негативні наслідки через зростання інфляції.

. Предмет і метод макроекономіки.

Макроекономіка вивчає економічні явища з позиції економіки в цілому. Вона характеризує діяльність економічних суб’єктів в сукупності, не вдаючись до характеристики кожного окремого економічного суб’єкта. Предметом макроекономіки є механізм функціонування економічної системи в цілому та взаємодія між національними економіками. Макроекономіка - це галузь економічної науки, що вивчає поведінку економіки як єдиного цілого з метою забезпечення стійкого економічного зростання, повної зайнятості і мінімізації рівня інфляції. Іншими словами можна сказати, що предметом макроекономіки є ефективність функціонування національної економіки.

Наряду з загальнонауковими, макроекономіка використовує і специфічні методи дослідження:

• метод агрегування – використання сумарних понять та сумарних розрахункових величин (сукупний попит, сукупна пропозиція, національний продукт, національний дохід, рівень цін, рівень безробіття);

• кількісні методи;

• статистичні методи;

• метод макроекономічного моделювання;

• метод прогнозування.

2. Національна економіка та її складові. Резиденти та нерезиденти.

Національна економіка і економічна система.

Об’єктом дослідження макроекономіки є національна економіка. Національна економіка – це сукупність домогосподарств, підприємств, державних інституцій та установ, об’єктів інфраструктури та різноманітних активів у межах економічної території країни. Економічна територія країни не ідентична її географічній території. Під економічною територією розуміють територію в межах якої поширюється адміністративна влада держави, вільно переміщуються національні ресурси та використовується національна грошова одиниця. До економічної території не входять закордонні анклави усередині країни (іноземні дипломатичні представництва, військові бази, тощо), проте входять вітчизняні анклави за кордоном.

Суб’єктами національної економіки є її резиденти. Резидентами вважаються:

• фізичні особи – усі, що проживають на території країни більше одного року, незалежно від громадянства (крім туристів, працівників іноземних дипломатичних місій, сезонних робітників);

• юридичні особи – усі, що створені і зареєстровані у країні незалежно від належності капіталу.