Хай щастить

Слова: Володимир Мельников

Музика: Олександр Бурміцький, Василь Гулько

Приспів: Хай щастить!

Захисникам Вітчизни – хай щастить!

Хай щастить!

Коханим, рідним нашим – хай щастить!

І. Вдягнули ви погони, щоб захищати нас,

І пісня ця присвячується кожному із вас.

Хай постріл в спини ваші, як грім, не прогримить,

Хай вам щастить, хороші наші, кожну-кожну мить.

Приспів.

ІІ. В міліції і війську, на бойових постах,

На «точках» і заставах, у селах і містах –

Хай вам усюди в службі таланить і щастить,

А за печаль і втрати – нехай Господь простить.

Приспів.

ІІІ. Хай вам життя смакує, як вино старе!

Хай пощастить в Любові і куля не бере!

Хай вас шанують щиро від моря до Карпат!

Хай на погони ваші проллється «зорепад»!

Приспів.

Шлях на берлін

Слова: Володимир Мельников

Музика: Олександр Бурміцький

І. Кордон… кордон…

Житнє поле, тиха ніч запашна…

В Україну увірвалась війна.

І розчавила поле і сон…

І кордон… наш кордон…

На заставі

Всі загинули в бою, як один…

А над полем вже не стелеться пожеж

Чорний дим.

Прикордонник, що загинув, не прийшов у Берлін,

Але там був і він, був і він, був і він…

ІІ. Кордон… кордон…

Ще зустріне переможну весну…

Не забудемо ж ту ніч і загиблих в бою за кордон,

Наш кордон, наш кордон.

Вічна пам'ять тим героям, наче криця твердим…

І хлопчині, що загинув на війні молодим.

Він у травні не прийшов у Берлін,

Але там був і він… був і він… був і він.

ІІІ. Кордон… Кордон…

Житнє поле, тиха ніч запашна…

Вже давно тут відгриміла війна.

Перемогу святкує кордон.

Наш кордон, наш кордон!

Обеліски не розкажуть про війну молодим

І про поле, що палало, про пожеж чорний дим

Та про хлопця, що в травні не прийшов у Берлін,

І чому таки там був і він… був і він.

Офіцери, панове…

Слова: Володимир Мельник

Музика: Олександр Злотник

І. Він був кращим завжди, присягнувши служити народу,

Як дитина радів, «обмиваючи» перші зірки…

Не зганьбив свою честь, і останню його нагороду,

Не ховаючи сліз, вже приймали старенькі батьки…

Приспів: Офіцери, панове! Тільки зрадників ви не прощали…

У душі - лейтенанти, хоча сивина біля скронь…

Офіцери, панове! Ви країну свою захищали

І, втрачаючи друзів, долали підступний вогонь.

ІІ. Він ще вчора казав: «Маю честь Україні служити»,

Де могили святі, а в землі – пуповина моя…

Це, йому завдяки, на землі я продовжую жити,

І слова «Маю честь!» разом з вами повторюю я!

Приспів.

В лесу прифронтовом

Слова: М.Исаковского

Музика: М.Блантера

І. С берез неслышен, невесом

Слетает желтый лист.

Старинный вальс «Осенний сон»

Играет гармонист.

Вздыхают, жалуясь, басы

И, словно в забытьи,

Сидят и слушают бойцы –

Товарищи мои.

ІІ. Под этот вальс весенним днем

Ходили мы на круг,

Под этот вальс в краю родном

Любили мы подруг,

Под этот вальс ловили мы

Очей любимых свет,

Под этот вальс грустили мы,

Когда подруги нет.

ІІІ. И вот он снова прозвучал

В лесу прифронтовом,

И каждый слушал и молчал

О чем-то дорогом.

И каждый думал о своем,

Припомнив ту весну,

И каждый знал – дорога к ней

Ведет через войну…

ІV.Пусть свет и радость прежних встреч

Нам светят в трудный час.

А коль придется в землю лечь,

Так это ж только раз!

Но пусть и смерть в огне, в дыму

Бойца не устрашит,

И что положено кому –

Пусть каждый совершит.

V. Так что ж, друзья, коль наш черед

Да будет сталь крепка!

Пусть наше сердце не замрет,

Не задрожит рука.

Настал черед, пришла пора,

Идем, друзья, идем

За все, чем жили мы вчера,

За все, что завтра ждем!

VІ. С берез неслышен, невесом

Слетает желтый лист.

Старинный вальс «Осенний сон»

Играет гармонист.

Вздыхают, жалуясь, басы,

И, словно в забытьи,

Сидят и слушают бойцы –

Товарищи мои.