
- •1. Сучасні проблеми українського термінознавства.
- •2. Терміни, професіоналізми та їх ознаки.
- •3. Загальнонаукова, міжгалузева та вузькоспеціальна термінологія.
- •4. Кодифікація та стандартизація термінів.
- •5. Алгоритм укладання термінологічного стандарту.
- •6. Типи термінологічних словників.
- •7. Словники в професійному мовленні.
- •8. Структурні особливості словникових статей різних типів.
- •9. Українські електронні фахові словники.
- •10. Розвиток наукового стилю української літературної мови.
- •11. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки.
- •12. Науковий мовний етикет.
- •13. Оформлення результатів наукової діяльності.
- •14. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.
- •15. Анотування і реферування наукових текстів.
- •16. Основні правила бібліографічного опису.
- •17. Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату.
- •18. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги вак України до наукової статті.
- •19. Рецензія, відгук.
- •20. Форми і види перекладу.
- •21. Калькування елементів близькоспоріднених мов.
- •22. Вибір синонімів під час перекладу.
- •23. Переклад термінів.
- •24. Особливості редагування наукового тексту.
- •25. Специфіка комп"ютерного перекладу.
- •Функції мови у суспільстві
- •8. Ідентифікаційна:
- •Мовне законодавство та мовна політика в Україні
- •Поняття національної, державної та літературної мови
- •Типологія мовних норм
- •Види лінгвістичних словників
- •Український правопис: основні принципи
- •Комунікативні ознаки культури мови
- •Поняття про мовний та мовленнєвий етикет
- •Стандартні етикетні ситуації
- •Стилістична система української мови
- •Основні ознаки функціональних стилів української мови
- •35 І 36 разом!!!
- •Науковий стиль у стильовій системі української мови
- •Функції спілкування
- •Основні закони спілкування
- •Гендерні та національні особливості спілкування
- •Вербальні та невербальні засоби спілкування
- •Види, типи і форми спілкування
- •Моделі ділового спілкування
- •Основні частини риторики
- •Основні закони риторики
- •Види публічного мовлення
- •Сучасні типи презентації
- •Мистецтво аргументації
- •Прийоми впливу на слухачів
- •Структура риторичного виступу
- •Особливості усного спілкування
- •Функції та види бесід
- •Стратегії поведінки під час ділової бесіди
- •Приготування усного фахового виступу
- •Види дискусії
- •Ділове листування
- •Довідково-інформаційні документи: протокол, прес-реліз, звіт, службова записка, довідка
- •Документація з кадрово-контрактних питань: автобіографія, резюме
- •Документація з кадрово-контрактних питань: заява, особовий листок
- •Документація з кадрово-контрактних питань: трудова угода, контракт
18. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги вак України до наукової статті.
Наукова стаття – один із видів наукових публікацій, де подаються кінцеві або проміжні результати дослідження, висвітлюються пріоритетні напрямки розробок ученого, накреслюються перспективи подальших напрацювань. У ній поєднуються аналіз, опис, критичне осмислення стану досліджуваної проблеми. У тексті статті робляться покликання на використану літературу. Обсяг – 6-22 ст., тобто 0, 35-1 др. арк. (10-40 тис. знаків).
Згідно з вимогами ВАК України оригінальна стаття у фаховому виданні має складатися з таких розділів:
постановка проблеми;
актуальність дослідження;
зв'язок авторського доробку із важливими науковими та практичними завданнями;
аналіз останніх досліджень і публікацій;
виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття;
новизна;
методологічне або загальнонаукове значення;
викладення основного матеріалу;
головні висновки;
перспективи використання результатів дослідження
Також, існують вимоги ВАК до оформлення статті.
19. Рецензія, відгук.
Важливим жанром наукової комунікації є рецензія. Автор її -фахівець, учений тієї ж галузі або спорідненої, до якої належить і рецензована наукова стаття, монографія, підручник і навчальний посібник, кваліфікаційна робота та дисертація. Рецензія передбачає аналіз та оцінювання певного твору (наукової праці), критичний розбір, рекомендацію до захисту чи друку, проведення наукового обговорення й діалогу.
Рецензія - критичний відгук (містить аналіз і оцінку) наукового керівника (консультанта), офіційних опонентів, провідної установи під час захисту кваліфікаційної роботи, кандидатської чи докторської дисертацій.
Рецензія - документ, який передбачає коментування основних положень рецензованої праці (тлумачення думки автора, висловлення особистого ставлення до поставленої проблеми); узагальнену аргументовану оцінку; висновки про значення аналізованої праці.
Об'єктом оцінювання є повнота, глибина, всебічність розкриття теми; новизна та актуальність поставлених завдань і проблем; коректність аргументації і системи доказів; достовірність результатів; переконливість висновків.
Наукова рецензія виконує такі функції: інформування, тобто ознайомлення з науковим твором (або кількома творами); оцінювання та осмислення у науковому соціумі певного знання.
Особливість рецензії полягає у вмінні спілкуватися, вести діалог (часто уявний) між рецензентом та автором твору, рецензентом і читачами. Нерідко автор рецензії виявляє свої особистісні цінності, виступає аналітиком чи полемістом, який зі знанням справи оцінює первинний документ, висуває свої зауваження, подає поради, рекомендації, пропонує імпульси до наукового діалогу.
Відгук - це 1) документ, що містить висновки уповноваженої особи (або кількох осіб) чи установи щодо запропонованих на розгляд вистави, рукописних робіт; 2) стисла форма письмової оцінки виконаної роботи (курсової, бакалаврської, магістерської кваліфікаційних робіт, кандидатського чи докторського дослідження). За складом реквізитів збігається з рецензією.
Обсяг відгуку невеликий - 1-3 сторінки (3-5 сторінок для кандидатських і докторських дисертацій).
На відміну від рецензії, у відгуку подають загальну характеристику праці без докладного аналізу, проте він містить практичні поради.