
- •1. Сучасні проблеми українського термінознавства.
- •2. Терміни, професіоналізми та їх ознаки.
- •3. Загальнонаукова, міжгалузева та вузькоспеціальна термінологія.
- •4. Кодифікація та стандартизація термінів.
- •5. Алгоритм укладання термінологічного стандарту.
- •6. Типи термінологічних словників.
- •7. Словники в професійному мовленні.
- •8. Структурні особливості словникових статей різних типів.
- •9. Українські електронні фахові словники.
- •10. Розвиток наукового стилю української літературної мови.
- •11. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки.
- •12. Науковий мовний етикет.
- •13. Оформлення результатів наукової діяльності.
- •14. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.
- •15. Анотування і реферування наукових текстів.
- •16. Основні правила бібліографічного опису.
- •17. Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату.
- •18. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги вак України до наукової статті.
- •19. Рецензія, відгук.
- •20. Форми і види перекладу.
- •21. Калькування елементів близькоспоріднених мов.
- •22. Вибір синонімів під час перекладу.
- •23. Переклад термінів.
- •24. Особливості редагування наукового тексту.
- •25. Специфіка комп"ютерного перекладу.
- •Функції мови у суспільстві
- •8. Ідентифікаційна:
- •Мовне законодавство та мовна політика в Україні
- •Поняття національної, державної та літературної мови
- •Типологія мовних норм
- •Види лінгвістичних словників
- •Український правопис: основні принципи
- •Комунікативні ознаки культури мови
- •Поняття про мовний та мовленнєвий етикет
- •Стандартні етикетні ситуації
- •Стилістична система української мови
- •Основні ознаки функціональних стилів української мови
- •35 І 36 разом!!!
- •Науковий стиль у стильовій системі української мови
- •Функції спілкування
- •Основні закони спілкування
- •Гендерні та національні особливості спілкування
- •Вербальні та невербальні засоби спілкування
- •Види, типи і форми спілкування
- •Моделі ділового спілкування
- •Основні частини риторики
- •Основні закони риторики
- •Види публічного мовлення
- •Сучасні типи презентації
- •Мистецтво аргументації
- •Прийоми впливу на слухачів
- •Структура риторичного виступу
- •Особливості усного спілкування
- •Функції та види бесід
- •Стратегії поведінки під час ділової бесіди
- •Приготування усного фахового виступу
- •Види дискусії
- •Ділове листування
- •Довідково-інформаційні документи: протокол, прес-реліз, звіт, службова записка, довідка
- •Документація з кадрово-контрактних питань: автобіографія, резюме
- •Документація з кадрово-контрактних питань: заява, особовий листок
- •Документація з кадрово-контрактних питань: трудова угода, контракт
16. Основні правила бібліографічного опису.
Бібліографічний опис — це сукупність бібліографічних відомостей про документ, його складову частину чи групу документів, які наведені за певними правилами, необхідні та достатні.
Для уніфікації складання бібліографічного опису на міжнародному рівні, забезпечення можливості обміну результатами каталогізації розроблено новий національний стандарт ДСТУ
Опис складається з елементів, які поділяються на обов'язкові та факультативні. У бібліографічному описі можуть бути тільки обов'язкові чи обов'язкові та факультативні елементи. Обов'язкові елементи містять бібліографічні відомості, які забезпечують ідентифікацію документа. їх наводять у будь-якому описі.
В залежності від об'єкту опису, розрізняють монографічний, зведений та аналітичний бібліографічний опис:
монографічний - опис на окремо виданий документ (книга, брошура, географічна карта тощо);
зведений - на групу документів (багатотомне видання, серійні видання, річний комплект журналів або газет тощо), тобто кілька томів, випусків, які складають єдине видання;
аналітичний - на частину документа (розділ, глава, параграф із книги окремий том багатотомного видання, стаття із газети, журналу, збірника).
Для забезпечення точності бібліографічного опису, його складають безпосередньо за самим документом , маючи документ перед очима («de vizu»), але описи для списків літератури допускається складати на основі інших вторинних документів.
Бібліографічний опис, як правило, складається мовою тексту видання, додержуючись правил сучасної орфографії. Скорочення слів та словосполучень допускаються відповідно з державними стандартами.
17. Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату.
Реферат – це наукова робота, виконана на основі критичного огляду і вивчення низки публікацій. Реферат (від лат. referre – “доповідати, повідомляти“) – вид письмового повідомлення, короткий виклад головних думок, поєднаних однією темою, їх систематизація, узагальнення й оцінка; текст, що передає головну інформацію першоджерела. Мета реферату – передання головного змісту певного джерела або основних поглядів на якусь проблему за матеріалами кількох джерел. Реферат повинен містити невелику кількість елементів новизни. Достатньо грамотно й логічно викласти основні ідеї із заданої теми, які містяться в кількох джерелах, і згрупувати їх за поглядами. Види рефератів: монографічний (готують за одним джерелом); оглядовий ( готують за декількома книгами, розділами або статтями).
Крім того, є реферати, що склали автори за своїми науковими творами (автореферати). Рекомендований обсяг реферату – 10-12 друкованих сторінок. Найчастіше його пишуть “своїми словами”. Цитати вводять у текст лише тоді, коли вони необхідні для повнішого розкриття теми або якщо вони викликають у референта заперечення. У тексті не повинно бути нічого зайвого, що не стосується теми, ніяких недоречних відступів. Реферат обов’язково містить такі елементи: Титульну сторінку; План. Текст, який складається зі вступу, основної частини, висновків.Список використаної літератури.
Титульна сторінка – це перша сторінка реферату, яка призначена для початкового ознайомлення з роботою. Процес написання реферату має такі етапи: Першим і найвідповідальнішим етапом наукової роботи є вибір теми дослідження та її формулювання. Другий етап підготовки реферату – ознайомлення з літературою (пошук довідкових та бібліографічних видань). Третій етап – опрацювання зібраної літератури (виписування цитат, добір аргументів, зіставлення та порівняння думок різних авторів). Четвертий етап – складання плану реферату. План складається з таких структурних частин: вступу, двох або більше розділів, висновків та списку використаних джерел. П’ятий етап – написання основної частини реферату. Основна частина – це фундаментальні положення тексту. В рефераті автор подає чужі та власні думки. Потрібно не тільки викласти все найголовніше з вибраної теми, а й дати власну оцінку і зробити висновки.