8. Структурні особливості словникових статей різних типів.

Виділяють два основних типи словників з їх змістом: енциклопедичні та лінгвістичні. Об'єкт опису в енциклопедичному словнику та енциклопедії - різні предмети, явища та поняття; об'єкт опису в лінгвістичному словнику - одиниця мови, частіше за все слово. Мета опису в лінгвістичному словнику - надати відомості не про сам позначається предмет, а про лінгвістичної одиниці (про її значення, сполучуваності і т. д.), характер же надається словником інформації розрізняється в залежності від виду лінгвістичного словника.

Основним видом лінгвістичного словника є тлумачний словник. Тлумачні словники служать для тлумачення значень слів, їх роль для вивчення лексичної системи мови величезна. У тлумачному словнику можна отримати інформацію про лексичне значення слова, дізнатися, багатозначно воно чи ні, чи є у нього омоніми. У такому словнику також подано відомості про основні орфоепічних, морфологічних, синтаксичних, стилістичних характеристиках слова, наводяться приклади слововживання.

Словник складається з словникових статей. На початку словникової статті стоїть заголовної слово (сукупність всіх великих, тобто тлумачених, слів словника називається словником). Тлумачення значень в словнику може бути представлено різними способами: описовим (дається опис істотних ознак предмета, явища), синонімічним (значення слова пояснюється за допомогою підбору синонімів), відсильні (похідні слова описуються шляхом відсилання до робить з урахуванням значення словотвірного засоби). В одному тлумаченні можуть поєднуватися різні способи. Різні значення одного слова можуть тлумачитися різними способами.

Словники можуть розрізнятися по відбору лексики (за складом і кількістю включаються слів). Так, словник може охоплювати всю лексику мови або будь-які окремі її пласти (словники термінів, іноземних слів, жаргонної лексики). Словники, що включають лексику національного (загальнонародного) або окремі пласти національної мови, що не входять в літературну мову, є ненормативними - вони не кодифікують літературну мову, не встановлюють його межі. Якщо словник є нормативним, в нього включається лексика літературної мови.

Крім тлумачних існують і інші види лінгвістичних словників, що розрізняються тим, який аспект мовних одиниць є для них основним. Є словники перекладні (одно-або багатомовні), довідкові (орфоепічних, орфографічний), словники, що відображають системні відношення в лексиці (словники синонімів, антонімів, омонімів, паронімів та ін.) Словник може бути орієнтований на масового читача або на яку-небудь конкретну групу читачів (словники труднощів, словники для школярів, для студентів-іноземців і т. д.). Створюються також спеціальні словники, призначені для вирішення дослідницьких завдань (частотні, зворотні, сполучуваності та ін), є словники мови письменників і т. д.

Лінгвістичні словники розрізняються за способом організації матеріалу. Найпоширенішим є алфавітний спосіб розташування слів .Словник може бути організований за гнізда принципом, коли в одній словниковій статті тлумачиться не слово, а всі словотвірне гніздо.

Словники, побудовані за алфавітним та гнізда принципам, тлумачать значення слова в напрямку «від слова до поняття». Є словники, де значення розкривається у зворотному порядку («від поняття до речі»): слова в них групуються навколо деякого поняття .