26. Науковий стиль у стильовій системі української мови

Сфера поширення. Науковий стиль можна розглядати як функціональний різновид мови, вживання якого обмежується сферами науки, техніки та освіти.Призначення. Мета наукового мовлення – повідомлення про результати наукових досліджень, довдення теорій, обґрунтування гіпотез, класифікацій, роз’яснення явищ, систематизація знань.Твори (жанри) наукового стилю – монографія, наукова стаття, відгук, рецензія, анотація, лекція, доповідь на наукові теми, виступи на наукових конференціях, наукові дискусії тощо.

Загальні ознаки наукового стилю:предметність та об’єктивність (об’єктивність  містить у собі ті елементи знання, які характеризують явища та факти об’єктивної дійсності містить у собі ті елементи знання, які характеризують явища та факти об’єктивної дійсності. Суб’єкт дії залишається невизначеним, оскільки вказівка на нього в такому разі не є обов’язкова. Виклад ведеться від третьої особи, основна увага зосереджена на предметові наукового опису, змісті, логічній послідовності) понятійність, логічна послідовність та завершеність (основними смисловими одиницями наукової мови є поняття, судження, умовиводи) смислова точність, ясність (наукова мова – це та ділянка словесної роботи, на якій найгостріше відчувається все, що стосується точності виразу. Точність для науки, а з нею і для її мови, є первинним завданням, йому підпорядковані всі засоби вислову, зокрема наукова термінологія. )лаконічність, стислість (реалізація цієї ознаки означає вміння уникнути непотрібних повторів, надмірної деталізації. Кожне слово і вираз служать тут одній меті: якомога стисліше донести суть справи)  відсутність образності, емоційності

Мовними ознаками наукового стилю є: строга унормованість (відповідність нормам літературної мови); широке використання абстрактної лексики; безособовість; монологічний характер викладу, зумовлений змістом; завершеність та повнота висловлювання;   тісний зв’язок між частинами висловлювання; використання лаконічних, але високоінформативних атрибутивно-іменних    словосполучень;  використання умовних знаків та символів;первинність писемної форми; відсутність підтексту та ін.

 Підстилі:

Власне науковий, який поділяють на науково-технічний та науково-гуманітарний. Він пов’язаний з такими жанрами, як монографія, рецензія, наукова стаття, наукова доповідь, курсова, дипломна, магістерська робота, реферат, тези тощо.

Науково-популярний – застосовують для дохідливого. доступного викладу інформації про наслідки складних наукових досліджень для нефахівців. Реалізується в статтях науково-популярних часописів, книжках, призначених для широкого кола читачів.

Науково-навчальний – це мова навчання в усіх типах закладів освіти та мережі просвітницьких установ, товариств. Реалізується в підручниках, посібниках, лекціях, бесідах для доступного, логічного та образного викладу наукової інформації. Не виключає використання образних засобів мови, елементів емоційності

26. Функції спілкування

Функції спілкування – це зовнішній прояв властивостей спілкування, ті завдання, які воно виконує у процесі діяльності індивіда в соціумі.

Класифікація функцій спілкування:Контактна (створення атмосфери обопільної готовності передавати і сприймати інформацію та підтримувати зв’язок до завершення акту спілкування); Інформаційна (обмін інформацією);Спонукальна (заохочення адресата до певних дій); Координаційна (узгодження дій комунікантів);Пізнавальна (адекватне сприйняття і розуміння змісту повідомлень);  Емотивна (обмін емоціями) Регулятивна (залежно від мети, яку ставить перед собою адресант, він і організовує своє спілкування, дотримується певної стратегії й тактики).