2. Календарно-обрядова творчість

Які календарні обряди добре збережені? Які відновлені в період державної незалежності? Хто най частіше бере участь у перебігу календарних обрядів?

Які обряди виконуються на зимові свята? Хто ходить колядувати? Чи практикується вертеп? Хто його учасники? Які колядкові тексти виконуються? Коли водять Козу?

Якими обрядовими дійствами супроводжується Щедрий вечір? Чи водять у цей вечір Меланку? Які щедрівки найчастіше виконуються? Хто їх виконавці - діти чи дорослі?

Чи закликається весна в даній місцевості? Які веснянки виконуються? Чи відоме місцевим мешканцям свято Колодія? Чи виконують обрядові дії на колодчаному тижневі? Чи співають колодчаних пісень? Чи виконуються волочебні, великодні пісні на Великдень? Які ігри проводяться? Чи побутує звичай обливання водою?

Чи відомі вірування в русалок? Коли святкують «русальний Великдень»? Які ритуали й пісні виконуються на «русальному тижні»? Чи поминають померлих у контексті «русального тижня»? Чи виконують кустові тексти? Де відомий обряд водіння Куста? Як прибирають Куст? Хто учасники «кустового дійства»?

Які вірування пов'язані з Купальським дійством? Чи проводиться свято Купала? Хто його учасники? Які обрядові дії, ворожіння, ритуали, ігри, хороводи, оргії практикуються? Чи збираються цілющі трави? Які купальські тексти виконуються? Хто їх виконавці?

Які обряди виконуться під час жнив? По їх закінченні? Які пісні співаються? Чи практикується толока? які пісенні тексти виконуються?

Чи святкується свято Калити? Яка назва збереглася — свято Калити чи Андріївські вечорниці? Чи практикується випікання ритуальної «калити», дівочі ворожіння? Які обрядові тексти виконуються?

3. Родинно-обрядовий фольклор

Які родинні обряди найбільш відомі? Як відзначається сімейне торжество народження дитини? Чи збереглась традиція родин? Які замовляння

виконуються під час першого купання? Як проходить обряд хрестин? Скільки кумів береться? Яка роль хрещеної баби/баби-повитухи?

Чим починається весільний обряд у даній місцевості? Скільки етапів (і яких саме) збереглося у сучасному весільному обряді? Як проходить дівич-вечір? чи практикується парубочий вечір? Якими фольклорними жанрами насичений весільний обряд? Чи існує звичай викрадання, викупу нареченої? чи обмінюються молоді весільними дарунками (сорочкою, черевиками)? Чи читається весільна корона? Якими піснями супроводжується виготовлення короваю, розплітання коси, покривання молодої? Чи виконуються на весіллі передирки між гостями молодої і молодого? Які пісні супроводжують покривання молодої? Яка роль свекрухи у цьому ритуалі? Яку форму має ритуал одомашнення молодої у домі молодого? Чи мас місце у весільному обряді «комора»? Яку форму має понеділкування? Чи практиісугті.оі псрсбсрія'? Яких персонажіп представляють переодягнені весільні гості? Чи практикуються еротичні сцени? Співаються величальні, сороміцькі пісні? кому адресуються?

У який час справляють найбільше весіль? Чи пов'язується це з релігійними або традиційними віруваннями? Як форму має поховальний обряд? які ритуали виконуться? Чи збереглася у даній місцевості традиція голосити за померлими? Хто найчастіше виконує тексти голосінь? Які мотиви домінують?

4. Пареміографічні жанри: прислів'я і приказки, примовки, вітання, тости, загадки

Чи використовуються у повсякденному мовленні прислів'я і приказки? Які примовки побутують? Чи виявляють зв'язок з місцевістю, речами повсякденного вжитку? Чи облюбовані тости, вітання? Чи пам'ятають їх у досліджуваній місцевості?

Які загадки побутують в даній місцевості? В яких умовах найчастіше згадуються? Хто найчастіше їх згадує - діти чи дорослі дітям?

5. Оповідальна творчість

Чи побутує в даній місцевості оповідальна творчість? Яка за жанрами і за змістом? Які казки поширені? Хто й кому вони оповідаються? Які з трьох груп казок найбільше поширені? Чи відомі імена майстерних оповідачів (казкарів)?

Чи побутують анекдоти? Чи пов'язані вони з даним топонімом, людьми? Які анекдоти найбільше поширені? Чи відомі анекдоти на актуальну тематику, пов'язані з державницькою політикою, діячами, соіцальними явищами? Хто їх оповідачі?

Які легенди поширені в даній місцевості? Чи побутують демонологічні сюжети? Про що найбільш поширені? Чи відомі історичні перекази періоду колективізації, Великої Вітчизняної війни, УПА? Чи збереглися міфологічні топонімічні, ономатологічні легенди?

Чи поширені етимологічні легенди про місцеву фауну і флору?

6. Народна лірика

.Яке місце в репертуарі любителів співу займають ліричні пісні? В яких умовах виконуються? Чи є народні ліричні тексти в репертуарі професійних чи аматорських колективів? Які пісні переважають - родинно-побутові чи соціально-побутові? Чи відомі стрілецькі, повстанські, табірні пісні, хто їх виконавці? Чи впливає естрадний репертуар на пісенний склад? Які імена їх виконавців?

7. Ліро-епічні твори

Чи збереглися в народній пам'яті тексти історичних пісень? Які з них виконуються, коли і ким? До якого періоду історії належать? Чи пов'язані з місцевістю, конкретними особами? Чи побутують баладні пісні? Які пісні-балади поширені в даній місцевості? Якщо їх виконавцями є знані особи, обов'язково вказати їх імена.

8. Дитячий фольклор

Які тексти колискових співають дорослі своїм малятам? Які забавлянки, пестушки? Чи побутують дитячі жанри у самому дитячому середовищі? Які саме? Які ігри популярні? Якими текстами супроводжуються (лічилками, замовляннями, загадками, прислів'ями)? Чи часто вживають діти середнього віку в повсякденному мовленні прислів'я приказки, примовки, скоромовки, дражнилки, прозивалки? Які загадки загадують?

9. Жанри новітнього фольклору

До жанрів новітнього фольклору можуть належати тексти різних фольклорних жанрів, які містятять, як актуальний матеріал, так і контаміновані новотвори або такі, що перейшли в іншу жанрову групу. Чи легко їх виявляти? Чи побутують анекдоти на сучасну суспільно-політичну тематику?

IV. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ФОЛЬКЛОРНОЇ ПРАКТИКИ

Фольклорна практика передбачає три етапи: підготовку до практики, здійснення записів фольклорного матеріалу їх систематизації та оформлення, а також підведення підсумків.

На підготовчому етапі відповідальним керівником визначається мета практики, основні завдання, обсяг матеріалу, про що повідомляється на настановній конференції, а також призначається груповий керівник, який знайомить студентів з принципами записування уснопоетичних текстів, та основними завданнями «фольклориста-практиканта». У разі потреби керівник практики консультує індивідуально або проводить практичні заняття з методики відбору і записування матеріалу.

Під час практики керівник групи зобов'язаний надавати необхідну методичну допомогу студентам-практикантам, вирішувати назрілі проблеми з

окремих питань, підтримувати зв'язок із практикантами, сприяти здійсненню міжпредметниз зв'язків у процесі виконання практичних завдань.

Після закінчення практики зібрані і систематизовані матеріали віддаються на перевірку груповому керівникові з подальшим зберіганням у вузівському архіві. Рекомендовано проводити підсумкову науково-практичну конференцію, під час якої практиканти мають можливість поділитись здобутками і навичками наукової роботи, узагальнити досвід.

Згідно з вимогами до кредитно-модульного оцінювання, фольклорна практика є заліковим кредитом і оцінюється 100-а балами. За результатами фольклорної практики студентам виставляється диференційований залік.

V. ОФОРМЛЕННЯ ФОЛЬКЛОРНИХ МАТЕРІАЛІВ

Результатом фольклорної практики є записаний і розшифрований матеріал, який обов'язково групується за жанрами і розміщується відповідно до чинних вимог. Кожен текст уснопоетичного зразка записується на окремому аркуші (крім малих фольклорних жанрів) і обов'язково паспортизуешься. Опрацьований матеріал розміщується у папці системно, за жанровими групами, супроводжується змістом із зазначенням сторінок.

1. Паспорт фольклороносія (інформатора записаного тексту):

1. Прізвище, ім'я, по-батькові.

2. Рік народження.

3. Освіта.

4. Рід зайнятості (професія).

5. Місце запису (повна адреса).

6. Прізвище, ім'я, no-батькові записувача.1

Наприклад: Записано від Бондарчук Любові Іванівни, 1916 року народження, яка закінчила 2 класи польської школи (має восьмирічну, середню, середню спеціальну чи вищу освіту) в с. Підлужжі Дубеиського р-ну на Рівненщині.

2. Порядок розміщення матеріалів у папці та їх оформлення

1. Паспорт збирача фольклору.

2. Чиста сторінка для зауважень групового керівника.

3. Звіт про практику.

4. Зміст записаних матеріалів у відповідності з жанровою систематизацією із зазначенням сторінок.

5. Систематизований за жанрами і окремими розділами паспортизований матеріал у друкованому варіанті.

6. Додається фонограма/ аудіодиск (за можливістю) записів.

Не завжди обов'язково вказувати ім'я записувача, якщо він один і той самий.

VI. ДОДАТКИ

1.Паспорт збирача фольклору

/. Прізвище, ім 'я, по-батькові.

2. Рік народження.

3. Національність.

4. Освіта.

5. З ким підтримується зв 'язоку справі збирання фольклору (назва кафедри даного вузу)

6. Місце збирання фольклору.

7. Керівник практики (прізвище, ім 'я, no-батькові, наук, ступінь, вчене звання).

8. Дата збирання (визначається навчальним закладом).

9. Особистий підпис.

Наприклад:

1. Остапенко Олена Петрівна.

2. 1995 року народження.

3. Українка.

4. Освіта середня (середня спеціальна).

5. У справі збирання фольклору підтримувала зв 'язок з кафедрою теорії літератури та славістики (українськоїлітератури) РДГУ.

6. Матерали зібрані в с.Підлужжі Дубенськогор-ну Рівненської області.

7. Керівник практики: к.філол.н., доцент Хмель Віра Андріївна

8. Із 8 червня до 14 червня 2013року.

9. ОстОл.

2.Структура звіту:

/. Короткі відомості про місцевість (населений пункт): краєзнавчо-етнографічна довідка, історичні особливості, соціальний, етнічний склад населення тощо.

2. Коротка характеристика про фольклорні жанри, що побутують, ( побутували) у досліджуваній місцевості.

3. Довідка про фольклороносіїв (вік, соціальний статус, фольклорні уподобання, участь у фольклорних аматорських колективах).

4. Короткий мінівисновок про здобутки й недоліки у проходженні практики.

5. Необхідно знати, що укінці звіту обов 'язково ставиться дата та особистий підпис.

3. Зразок оформлення титульного аркуша

Міністерство освіти і науки України Рівненський державний гуманітарний університет

Факультет української філології Кафедра теорії літератури і славістики

Матеріали фольклорної практики

Зібрані студенткою І курсу факультету української філології групи У-11 Остапенко Оленою Вікторівною

Керівник практики: к. філол. н., доцент Хмель Віра Андріївна

Рівне-2013

VII. МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

Для оцінки знань використовується модульно-рейтингова система зі 100-бальною шкалою оцінювання. Переведення оцінки в шкалу ECTS та національну шкалу здійснюється за схемою:

Сума балів за види навчальної діяльності	Оцінка за Оцінка за національною шкалою шкалою для екзамену, курсової роботи, для заліку
90 - 100	А Відмінно — глибоке і повне
	опанування навчального
	матеріалу, виявлення відповідних
	умінь та навиків
82-89	В Дуже добре - повне знання
	навчального матеріалу з
74-81	незначними помилками Зараховано С Добре — загалом правильна
	відповідь з двома-трьома
	суттєвими помилками
(.л . т>.	D Задовільно - неповне опанування
	програмного матеріалу, але
	достатнє для професійної
60-63	Е Достатньо — неповне опанування
	програмного матеріалу для Зараховано мінімального критерію
35-59	FX Незадовільно - безсистемність Незараховано отриманих знань з можливістю зможливістю
	повторного складання повторного
1-34	складання F Незадовільно - з обов'язковим Незараховано повторним вивченням дисципліни з
	обов'язковим
	повторним
	вивченням
	дисципліни