
- •Тема 6. Сукупний попит та циклічні коливання у моделі мультиплікатора
- •6.1. Визначення рівноважного обсягу виробництва у кейнсіанських моделях мультиплікатора
- •6.2. Зміна рівноваги та мультиплікативний ефект. Рецесійний та інфляційний розриви
- •6.3. Визначення рівноважного обсягу виробництва у відкритій економіці
- •Тема 7. Державне регулювання сукупного попиту: фіскальна політика у моделі мультиплікатора
- •7.1. Суть і види фіскальної політики. Дискреційна фіскальна політика
- •7.2. Автоматичні стабілізатори і обмеження фіскальної політики
- •7.3. Дефіцит державного бюджету та державний борг
6.3. Визначення рівноважного обсягу виробництва у відкритій економіці
У відкритій економіці внутрішні видатки не обов’язково дорівнюють обсягові вироблених всередині країни товарів і послуг . Якщо обсяг національного виробництва менший за внутрішні видатки, то цю різницю покривають імпортом, а якщо обсяг виробництва більший за внутрішні видатки, то надлишок товарів і послуг експортують. Відповідно чистий експорт може бути додатною або від’ємною величиною.
Імпорт представляє собою джерело вилучень з попиту, величина яких залежить від ступеня відкритості економіки. Експорт представляє собою ін’єкції, які доповнюють внутрішній попит на вітчизняні товари.
Зміни національного виробництва у відкритій економіці можуть бути зумовлені як внутрішніми чинниками, так і експортно-імпортними операціями. Піднесення виробництва може бути викликане збільшенням попиту іноземців на товари і послуги вітчизняного виробництва. Збурення у попиті може передаватись від однієї країни до іншої, призводити до значних змін у ВВП через дію механізму мультиплікатора.
З точки зору національної економіки експорт може вважатись автономним, оскільки його величина залежить не від стану економіки даної країни, а від рівня національного доходу і схильності до імпорту в зарубіжних країнах. Тому крива експорту по відношенню до рівня вітчизняного виробництва і доходу буде мати вигляд горизонтальної лінії (рис. 6.8).
Імпорт, навпаки,
залежить від рівня внутрішнього доходу,
а також від схильності населення до
імпортування. Показник граничної
схильності до імпортування
може обчислюватись як частка приросту
обсягу споживання, але частіше він
обчислюється як частка приросту реального
використовуваного доходу:
На рис. 6.8.а) крива імпорту
має кут нахилу 0,15 і є висхідною
.
Гранична
схильність до імпортування змінює кут
нахилу кривої сукупних видатків, яка
базується на функції споживання. Якщо,
наприклад, у закритій економіці з кожного
приросту національного доходу у 100 грн.
на приріст споживання спрямовується
75 грн., то гранична схильність до
споживання
=75/100=0,75.
У відкритій же економіці, при видатках
споживачів 75 грн. і граничній схильності
до імпортування 0,15, споживачі куплять
вітчизняних товарів лише на 60 грн. (75 –
15), отже гранична схильність до споживання
з врахуванням імпорту складе
=
0,60. Узагальнено:
.
Таким чином, кут нахилу кривої видатків
зменшиться з 0,75
до 0,6
.
Розглянемо, як
експортно-імпортні операції впливають
на рівноважний рівень ВВП. Коли реальний
ВВП дорівнює нулю, обсяг імпорту рівний
відрізку
.
За зростання реального використовуваного
доходу імпорт збільшується у відповідності
з граничною схильністю до імпортування.
На низьких рівнях доходу вартість
експорту перевищує вартість імпорту,
а за досягнення величини доходу
криві
та
перетинаються, тобто обсяг експорту
стає рівним обсягу імпорту.
Різниця між
величиною експорту та імпорту на кожному
рівні доходу представляє чистий експорт
або сальдо торговельного балансу. В
точці, де
,
чистий експорт стає рівним нулю, крива
перетинає
горизонтальну вісь. На обсягах доходу,
більших за
,
імпорт перевищує величину експорту,
тоді виникає дефіцит торговельного
балансу,
стає від’ємною величиною.
Рис. 6.8.б) показує,
як визначається рівноважний рівень
доходу із введенням у модель кейнсіанського
хреста чистого експорту. За початкову
беремо рівновагу в закритій економіці.
Сукупні видатки у закритій економіці
відображає крива
,
рівновага встановлюється у точці
.
Щоб отримати криву сукупних видатків
у відкритій економіці, за кожного рівня
доходу до кривої
додаємо величину чистого експорту.
Автономний рівень сукупних видатків
для кривої
(точка перетину з вертикальною віссю)
складається з суми автономних споживчих
видатків, планових інвестицій, видатків
уряду та сальдо експортно-імпортних
операцій
і дорівнює відрізку
.
Нахил кривої
визначає гранична схильність до
споживання за відрахуванням граничної
схильності до імпортування, в нашому
випадку кут нахилу становить 0,6. Крива
більш похила, ніж початкова крива
,
яка має нахил 0,75. Рівновага для відкритої
економіки досягається у точці
,
де рівень сукупних видатків рівний
пропонуванню, тобто крива
перетинає лінію 450 на обсязі
виробництва
.
З введенням в
аналіз зовнішньоекономічного сектора
змінюється величина простого
мультиплікатора видатків, оскільки
змінюється кут нахилу кривої видатків.
Формула простого мультиплікатора
видатків модифікується. Простий
мультиплікатор у відкритій економіці
має вигляд:
.