6.3. Визначення рівноважного обсягу виробництва у відкритій економіці

У відкритій економіці внутрішні видатки не обов’язково дорівнюють обсягові вироблених всередині країни товарів і послуг . Якщо обсяг національного виробництва менший за внутрішні видатки, то цю різницю покривають імпортом, а якщо обсяг виробництва більший за внутрішні видатки, то надлишок товарів і послуг експортують. Відповідно чистий експорт може бути додатною або від’ємною величиною.

Імпорт представляє собою джерело вилучень з попиту, величина яких залежить від ступеня відкритості економіки. Експорт представляє собою ін’єкції, які доповнюють внутрішній попит на вітчизняні товари.

Зміни національного виробництва у відкритій економіці можуть бути зумовлені як внутрішніми чинниками, так і експортно-імпортними операціями. Піднесення виробництва може бути викликане збільшенням попиту іноземців на товари і послуги вітчизняного виробництва. Збурення у попиті може передаватись від однієї країни до іншої, призводити до значних змін у ВВП через дію механізму мультиплікатора.

З точки зору національної економіки експорт може вважатись автономним, оскільки його величина залежить не від стану економіки даної країни, а від рівня національного доходу і схильності до імпорту в зарубіжних країнах. Тому крива експорту по відношенню до рівня вітчизняного виробництва і доходу буде мати вигляд горизонтальної лінії (рис. 6.8).

Імпорт, навпаки, залежить від рівня внутрішнього доходу, а також від схильності населення до імпортування. Показник граничної схильності до імпортування може обчислюватись як частка приросту обсягу споживання, але частіше він обчислюється як частка приросту реального використовуваного доходу: На рис. 6.8.а) крива імпорту має кут нахилу 0,15 і є висхідною .

Гранична схильність до імпортування змінює кут нахилу кривої сукупних видатків, яка базується на функції споживання. Якщо, наприклад, у закритій економіці з кожного приросту національного доходу у 100 грн. на приріст споживання спрямовується 75 грн., то гранична схильність до споживання =75/100=0,75. У відкритій же економіці, при видатках споживачів 75 грн. і граничній схильності до імпортування 0,15, споживачі куплять вітчизняних товарів лише на 60 грн. (75 – 15), отже гранична схильність до споживання з врахуванням імпорту складе = 0,60. Узагальнено: . Таким чином, кут нахилу кривої видатків зменшиться з 0,75 до 0,6 .

Розглянемо, як експортно-імпортні операції впливають на рівноважний рівень ВВП. Коли реальний ВВП дорівнює нулю, обсяг імпорту рівний відрізку . За зростання реального використовуваного доходу імпорт збільшується у відповідності з граничною схильністю до імпортування. На низьких рівнях доходу вартість експорту перевищує вартість імпорту, а за досягнення величини доходу криві та перетинаються, тобто обсяг експорту стає рівним обсягу імпорту.

Різниця між величиною експорту та імпорту на кожному рівні доходу представляє чистий експорт або сальдо торговельного балансу. В точці, де , чистий експорт стає рівним нулю, крива перетинає горизонтальну вісь. На обсягах доходу, більших за , імпорт перевищує величину експорту, тоді виникає дефіцит торговельного балансу, стає від’ємною величиною.

Рис. 6.8.б) показує, як визначається рівноважний рівень доходу із введенням у модель кейнсіанського хреста чистого експорту. За початкову беремо рівновагу в закритій економіці. Сукупні видатки у закритій економіці відображає крива , рівновага встановлюється у точці . Щоб отримати криву сукупних видатків у відкритій економіці, за кожного рівня доходу до кривої додаємо величину чистого експорту. Автономний рівень сукупних видатків для кривої (точка перетину з вертикальною віссю) складається з суми автономних споживчих видатків, планових інвестицій, видатків уряду та сальдо експортно-імпортних операцій і дорівнює відрізку . Нахил кривої визначає гранична схильність до споживання за відрахуванням граничної схильності до імпортування, в нашому випадку кут нахилу становить 0,6. Крива більш похила, ніж початкова крива , яка має нахил 0,75. Рівновага для відкритої економіки досягається у точці , де рівень сукупних видатків рівний пропонуванню, тобто крива перетинає лінію 45⁰ на обсязі виробництва .

З введенням в аналіз зовнішньоекономічного сектора змінюється величина простого мультиплікатора видатків, оскільки змінюється кут нахилу кривої видатків. Формула простого мультиплікатора видатків модифікується. Простий мультиплікатор у відкритій економіці має вигляд: .