Практичне заняття №3 Тема: „Елементи акторської майстерності у педагогічній діяльності вчителя”.
Мета: ознайомитися зі специфікою
театрального мистецтва, його
структурою, змістом, впливовістю,
наблизивши до мистецтва педагогічного;
навчитися знаходити спільне і відмінне
в театральній та педагогічній дії
для формування особистісного педагогічного
впливу на учнів. За допомогою вправ
розвинути вміння залучення до педагогічної
дії психологічних чинників – уваги
мислення, волі, уяви, інтуїції,
підсвідомості тощо.
Самостійна робота студентів.
Розробивши відповідну програму спостереження, проаналізувати сформованість елементів акторської майстерності у своїх одногрупників, викладачів, вчителів-практиків.
Підготувати і виголосити перед одногрупниками промову (5-7 хв.) з метою спонукання учнів до активної дії: організувати КТС, вийти на прибирання шкільної території, надати допомогу дітям-інвалідам тощо. Після промови проаналізувати свій виступ, виділити смислові (опорні) слова, на яких ґрунтується ваш заклик до дії. Простежте, чи був елемент емоційної насиченості у діях-закликах.
На основі аналізу театральної педагогіки розкрийте спільне і відмінне у техніці дій актора і вчителя, склавши відповідну таблицю.
Скласти казку про ОПМ, розігравши її відповідно до визначених ролей.
Запропонувати вправи на розвиток уваги, уяви, елементів акторської майстерності.
Ключові поняття теми |
|||
Театральна педагогіка Дія Педагогічна дія Творче самопочуття Закон Станіславського К.С. |
|
|
Педагогічний талант Педагогічна увага Надзавдання Педагогічна уява Система Станіславського К.С. |
Глосарій теми:
Театральна педагогіка – це ряд важливих принципів педагогічного впливу, близьких за змістом і виконанням у сценічному мистецтві.
Система Станіславського – наука про акторську творчість, наука про те, як, спираючись на об’єктивні закони, вирощувати, розвивати, збагачувати різні здібності, підвищення в творчій діяльності „коефіцієнту корисної дії” всякого обдарування.
Закон Станіславського – для досягнення найвагомішої естетичної впливовості, для усвідомлення мистецької значущості поведінкової активності перед аудиторією слід відштовхуватись не від самопочуття, не від психічних станів, переважно непідвладних волі і свідомості, а від логіки фізичних дій.
Педагогічна увага – своєрідний регулятор активності професійної діяльності вчителя; дає змогу вибірково сприймати ситуацію педагогічної взаємодії, співвідносячи з метою та завданнями діяльності.
Педагогічний талант – це комбінація багатьох творчих здібностей педагога у поєднанні з творчою волею: заразливість, особиста чарівність, правильність інтуїції, дикція, краса жесту, любов до справи, спостережливість, відчуття внутрішнього і зовнішнього ритму й темпу, самовладання і т. і.
Дія – живий органічний процес, спрямований на здійснення визначеної мети.
Педагогічна дія – спрямування процесу творчості за законами самої природи, доведення результатів впливу до художнього узагальнення. Над завдання – спонукання учнів до дії, до роздумів над почутим творчості, самостійного поглибленого вивчення мате матеріалу уроку, відкриття для себе істини на підставі здобутих знань.
Творче самопочуття – це досягнення рівноваги розуму і почуттів, перетворення досконалої техніки спілкування у внутрішню потребу.
Педагогічна уява – це можливість створювати деталі майбутньої взаємодії, емоційно забарвлювати педагогічні стосунки, проектувати способи дії в конкретних ситуаціях, прогнозувати можливі зміни в розвитку особистості учня.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ