
- •Соціальна геронтологія
- •1. Загальна характеристика структури, змісту курсу та методики його викладання
- •2. Методичні вказівки до самостійної роботи студентів та критерії оцінювання знань, умінь і навичок студентів
- •3. Навчально-тематичний план курсу
- •4. Зміст програми лекційного курсу
- •Тема 1. Основи соціальної геронтології (2 год.)
- •Тема 2. Старіння населення як соціально-демографічний процес (2 год.)
- •Тема 3. Психофізичні та соціальні аспекти старіння (2 год.)
- •Тема 4. Здоров’я і медичні проблеми людей літнього і похилого віку (3 год.)
- •Тема 5. Організація соціальної роботи з геронтологічною групою клієнтів (3 год.)
- •Тема 6. Соціальний захист і обслуговування людей похилого віку (3 год.)
- •5. Перелік тем для самостійного (поглибленого) опрацювання
- •6. Запитання на залік
- •7. Список рекомендованої літератури і джерел
Тема 3. Психофізичні та соціальні аспекти старіння (2 год.)
План лекції.
1.Вікові зміни фізичних параметрів організму людей літнього та похилого віку
2.Особливості вікових змін психіки у похилому віці
3.Соціальні проблеми літніх людей
1. Фізичні вікові зміни людського організму – звичайні та гострі. Звичайні фізичні зміни відбуваються в організмі кожної людини, до них можна пристосуватися:
зменшення росту людини (до 10 см);
втрата маси тіла (у 65-74-річному віці - до 7 кг);
зміни шкірних покривів;
потовщання і ламкість нігтів;
остеопороз;
втрата еластичності та сили м'язів;
обмеження рухливості суглобів;
погіршення слуху (зниження голосної чутливості після 40 р.);
втрата нюху і смаку;
зниження гостроти зору (особливо кольорової чутливості після 50 р.);
зниження тактильної чутливості (підвищення больового порогу);
дефомація щелепи;
втрата клітин головного мозку (від 20-річного віку - незворотня);
зменшення життєвої ємності легень (задишка);
зниження скоротливої функції міокарда (обмеження фізичних можливостей).
Гострі фізичні зміни трапляються не з кожною людиною; вони викликають незворотні зміни; їх спричинюють найчастіше захворювання (хронічні неліковані процеси, нові – онкологічні, гострі інфекційні хвороби, травми тощо).
2. Психо-емоційні вікові зміни: звичні (характерні для даної вікової групи; існують механізми пристосування до них) відчуття власної непотрібності; почуття самотності та ізольованості; одноманітність, обмеження зацікавлень; втрата певності у собі; затруднення при засвоєнні нової інформації (здовження термінів і погіршення здатності поповнення, засвоєння, збереження і відтворення інформації); напруження і стрес внаслідок ускладнення адаптації до нових ситуацій; зміни особистісних якостей (звуження емоційного спектру, почуттів, невідповідність емоційних реакцій до причин, що їх викликають, аномальні реакції - кризові та депресивні стани, неврози, стабільне зниження настрою); втрата пам’яті (первинної, короткочасної); зміни в режимі сну; гострі (пов’язані з порушеннями психіки внаслідок анатомічних змін у головному мозку) деменції первинні (сенільна деменція, хвороба Альцгеймера, хвороба Піка, хвороба Паркінсона) і вторинні (мультиінфарктна, метаболічна, внаслідок депресії, медикаментозна); психози. Реституціалізація в геронтогенезі.
Механізми компесації та атаптації в похилому віці:
активування асоціативної пам'яті та здатності до переключення уваги;
розширення соціальних контактів і підтримка їх на достатньо високому рівні;
психологічна корекція (для підсилення здатності до зміни ставлення до самого себе);
збереження погодження з власною ідентичністю, яка спирається в основному на минуле;
оцінка минулого;
очищення сповіддю і зізнанням;
зниження рівня вимог;
формування психічної гнучкості;
"включення" у чужу ситуацію;
віднаходження змісту життя.
3. Соціальні проблеми літніх людей умовно можна поділити на групи: А) матеріально-фінансового характеру. Низький рівень пенсій. Втрата матеріальних заощаджень. Приватна власність, житло і доходи. Трудова зайнятість. Б) медико-соціальної реабілітації. Повна або часткова втрата здатності до самообслуговування, пересування, орієнтування, спілкування, контролю за своєю поведінко, а також до участі в трудовій діяльності. В) психологічного благополуччя. Рольова невизначеність внаслідок виходу на пенсію. Втрата звичних соціальних ролей – годувальника сім'ї, трудівника на виробництві, члена трудового колективу, друга, партнера, батька тощо. Звуження кола спілкування (обмеження контактів у професійному, товариському, родинному, сімейному середовищі), самотність. Усвідомлення невідворотності фізичних проблем, почуття безпорадності.
Рекомендована література і джерела: 3-6, 9, 12, 20, 22, 24-25, 35, 38-41, 43-44, 49, 51, 58, 64, 73.