Характеристика хнр за ступенем токсичності

Клас токсичності	ГДК в повітрі, (мг/м3)	Середні смертельні
		Концентра­ція, (мг/л)	Доза при внутріш­ньому надходженні, (мг/кг)
Надзвичайно токсичні	0,1	<1	<1
Високотоксичні	0,1-1	1-5	1-50
Сильно токсичні	1,1 -10	6-20	51-500
Помірно токсичні	Теж	21-80	501-5000
Малотоксичні	> 10	81-160	5001-15000
Не токсичні	-	> 160	>15000

Таблиця 3.1.2

Клас небезпеки хнр за ступенем дії на організм людини

Клас небезпеки	Характеристика класу небезпеки	ССК, (мг/м3)
1	Речовини надзвичайно небезпечні	<500
2	Речовини високо небезпечні	501-5000
3	Речовини помірно небезпечні	5001-50000
4	Речовини мало небезпечні	> 50001

Примітка: ССК – середня смертельна токсодоза LС⁵⁰, яка призводить до загибелі 50% людей або тварин при 2-4-годинній інгаляційній дії.

Для визначення граничної токсичної дози ( ), що призводить до появи початкових ознак ураження виробничого персоналу і зниженню його працездатності, використовують залежність, отриману із формули для розрахунку глибини забруднення. Глибина забруднення НХР для умов відкритої місцевості, інверсії та не обвалованої ємності розраховується за формулою [1]:

, (м) (3.1.2)

де Q – кількість НХР, що перейшла в первинну або вторинну хмару забруднення, (кг);

U – швидкість вітру, (м/с);

– гранична токсична доза, ( ).

Використання формули (3.1.2) має вищезазначені обмеження, а отже, і залежність для розрахунку також буде мати ці обмеження і не буде універсальною. Ця залежність має такий вид:

, . (3.1.3)

Для універсалізації залежності (3.1.3) і для можливості її використання для будь-яких випадків потрапляння НХР в атмосферу рекомендовано ввести поправочні коефіцієнти. Універсальна залежність розрахунку граничної токсичної дози має такий вид:

, (3.1.4)

де Г – глибина (радіус) зони токсичного забруднення, (м);

К_м – коефіцієнт місцевості (за табл. 3.1.3);

Таблиця 3.1.3

Значення поправочного коефіцієнта місцевості (К_м) для визначення граничної токсодози

Відкрита місцевість	Міська забудова	Лісові масиви
1	3,5	3,5

К_свса– коефіцієнт ступеня вертикальної стійкості атмосфери (за табл. 3.1.4);

Таблиця 3.1.4

Коефіцієнт ступеня вертикальної стійкості атмосфери (К_свса)

Інверсія (Г)	Ізотермія (Д)	Конвекція (А)
1	1,5	2

К_зм – коефіцієнт зменшення глибини поширення хмари НХР при виливі «у піддон» або «в обвалування» (за табл. 3.1.5);

Таблиця 3.1.5

Коефіцієнт зменшення (К_зм) глибини поширення хмари НХР при виливі (викиді) «у піддон», «обвалування»

Найменування НХР	Висота обвалування, м
	1	2	3
Хлор	2,1	2,4	2,5
Аміак	2,0	2,25	2,35
Сірковий ангідрид	2,5	3,0	3,1
Сірководень	1,6	1,6	1,6
Соляна кислота	4,6	7,4	10,0
Хлорпікрин	5,3	8,8	11,6
Формальдегід	2,1	2,3	2,5

Примітки: 1. Якщо приміщення, де зберігається НХР, герметично зачиняються і обладнані спеціальними вловлювачами, то відповідний коефіцієнт збільшується в 3 рази. 2. У випадку проміжних значень висоти обвалування існуюче значення висоти обвалування округлюється до найближчого.

а – коефіцієнт частки НХР, що перейшла у первинну або вторинну забруднюючу хмару (за табл. 3.1.6).

Таблиця 3.1.6

Значення коефіцієнту а для визначення токсодози

Фазовий стан НХР	Значення коефіцієнту а
Стиснутий газ	1
Зріджений газ	0,35
Рідина з температурою кипіння до +20С	0,22
Рідина з температурою кипіння вище +20С	0,03

При перебуванні людей в будинках значення граничної токсичної дози Д_гр необхідно зменшити в 2 рази.

Концентрація і ГДК використовуються для оцінки хімічної небезпеки у щоденних умовах, а токсодози – в аварійних (надзвичайних) ситуаціях.

Вражаючі та граничні токсодози найбільш розповсюджених НХР наведено в табл. 3.1.7.

Таблиця 3.1.7

Вражаючі та граничні токсодози найбільш розповсюджених НХР

НХР	Вражаюча токсодоза Двр, (мгхв/л)	Гранична токсодоза Дгр, (мгхв/л)
Хлор	1	0,6
Фосген	1,2	0,2
Синильна кислота	1,2	0,6
Сірчистий ангідрид	24	1,8
Аміак	60	18

Для визначення ступеня вертикальної стійкості повітря використовують табл. 3.1.8.

Порівнюючи з , робиться висновок про стійкість об'єкта до хімічного забруднення. Об'єкт стійкий, якщо ≥ .

Таблиця 3.1.8

Графік орієнтованої оцінки ступеня вертикальної стійкості повітря

Швидкість вітру U, м/с	День			Ніч
	ясно	напівхмарно	хмарно	ясно	напівхмарно	хмарно
0,5
0,6-2,0
2,1-4,0
Більше 4,0

Примітки:

І нверсія (Г) — такий стан приземного шару повітря, за якого температура поверхні ґрунту менше, ніж температура повітря на висоті до 20 м від поверхні.

І зотермія (Д)— такий стан приземного шару повітря, за якого температура поверхні ґрунту орієнтовно дорівнює температурі повітря на висоті до 20 м від поверхні.

Конвекція (А) — такий стан приземного шару повітря, за якого температура ґрунту більше, ніж температура повітря на висоті до 20 м від поверхні.