Комерційний аналіз
Завдання комерційного аналізу – оцінити проект з погляду кінцевих споживачів продукції або послуг, запропонованих проектом. У найзагальнішому вигляді розв’язуванні при цьому завдання можна звести до трьох:
маркетинг;
джерела й умови одержання ресурсів;
умови виробництва і збуту.
Екологічний аналіз
Завданням екологічного аналізу інвестиційного проекту є встановлення характеру та розмірів потенційної школи навколишньому середовищу від проекту; визначення заходів, необхідних для запобігання цьому ефекту або його пом’якшення.
Організаційний аналіз
Організаційний аналіз має за мету оцінити організаційну, правову, політичну та адміністративну обстановку, у рамках якої проект повинен реалізуватися й експлуатуватися. А також виробити необхідні рекомендації щодо менеджменту, організаційної структури, планування, комплектування і навчання персоналу, координації діяльності, загальної політики.
Основні цілі організаційного аналізу:
визначення завдань учасників проекту відповідно до чинного законодавства і підзаконних актів;
оцінка сильних і слабких сторін учасників сторін з огляду на матеріально-технічну базу, кваліфікацію, фінансовий стан;
оцінка можливого впливу політики законів та урядових інструкцій на долю проекту (особливо це стосується захисту навколишнього середовища, заробітної плати, цін, державної підтримки, зовнішньоекономічних зв”язків);
розробка заходів щодо усунення слабких сторін учасників проекту, виявлених в процесі аналізу, а також зниження негативних впливів оточення проекту (закони, політика);
розробка пропозицій щодо вдосконалення вищезгаданих організаційних чинників, що впливають на ефективність проекту.
Соціальний аналіз
Мета соціального аналізу – встановити наскільки прийнятним є варіант проекту для його користувачів. Головну увагу зосереджено на чотирьох питаннях:
соціально - культурні та демографічні характеристики населення, якого стосується проект ( кількісна та соціальна структура);
організація населення в районі реалізації проекту, включаючи структуру сім “ї, наявність робочої сили, можливість контролю за ресурсами;
вплив проекту на культуру району;
забезпечення необхідних зобов’язань від груп населення та організацій – користувачів результатів проекту.
Як правило, соціальні результати піддаються вартісній оцінці і
включаються до складу загальних витрат і результатів проекту.
Сутність проектного аналізу.
Основна мета проектного аналізу полягає у визначенні результатів (цінності) проекту.
У ході аналізу порівнюють ситуацію « з проектом» із ситуацією «без проекту».
Показники ефективності проекту
Ефективність проекту характеризується низкою показників, що відбивають співвідношення витрат і результатів з огляду на інтереси сторін-учасників
Показники оцінки ефективності інвестиційного проекту щодо ефективності:
комерційної (фінансової) – враховують фінансові наслідки реалізації проекту для його безпосередніх учасників;
бюджетної 0 враховують і відбивають фінансові наслідки проекту для державного, регіонального або місцевого бюджету;
економічної - враховують витрати і результати, пов “язані з реалізацією проекту; виходять за межі прямих фінансових інтересів безпосередніх учасників інвестиційного проекту і допускають вартісний вимір.
Порівняння проектів
Порівняння різноманітних інвестиційних проектів і вибір кращого з них проводять з урахуванням таких показників:
чистий дисконтований дохід (ЧДД) та інтегральний ефект;
індекс доходності (ІД);
внутрішня норма доходності (ВНД);
строк окупності (СО);
інші.
Чистий дисконтований доход (ЧДД)
Цей прибуток визначається як сума поточних ефектів за весь розрахунковий період, зведена до початкового кроку, як перевищення інтегральних результатів над інтегральними витратами.
Розмір ЧДД для постійної норми дисконту визначається за формулою
Е = ЧДД =
,
де R
-
результати, що досягаються на t
–му кроці
розрахунку;
В - витрати на тому ж кроці;
Т – горизонт розрахунку ( тривалість розрахункового періоду), дорівнює номерові кроку розрахунку , на якому проводиться закриття ( ліквідація ) проекту;
Е =(R -З ) – ефект ,що досягається на t – му кроці розрахунку;
D – постійна норма дисконту, що дорівнює прийнятній для інвестора нормі прибутку на капітал.
Якщо ЧДД проекту при заданій нормі дисконту:
позитивний (ЧДД
0
) , то проект є ефективним і можна ставити
питання про його прийняття або подальший
розгляд. Чим більший ЧДД, тим проект
ефективніший;нульовий ( ЧДД =0 ) або негативний (ЧДД
0), то проект не є ефективним. У разі
його прийняття інвестор понесе збитки.
Індекс доходності
Індекс доходності (ІД) являє собою відношення суми наведених ефектів до розміру капіталовкладень:
ІД =
Він пов ‘язаний з ЧДД: якщо ЧДД позитивний, то ІД 1, і навпаки. Таким чином, якщо ІД 1, то проект є ефективним, а якщо ж ІД 1, - неефективним.
Внутрішня норма доходності
Внутрішня норма доходності ( ВНД) являє собою норму дисконту (d), за якої розмір наведених ефектів дорівнює зведеним капіталовкладенням і визначається розв ‘язанням рівняння
=
Визначення ЧДД інвестиційного проекту дає відповідь на питання , чи є віг ефективним при певній заданій нормі дисконту (d). ВНД проекту визначається в процесі розрахунку і потім порівнюється з передбачуваною інвестором нормою доходу на вкладений капітал. Якщо ВНД дорівнює необхідній інвесторові нормі доходу на капітал або більший за таку, інвестиції в даний проект є виправданими, тож може розглядатися питання про його прийняття. У протилежному випадку інвестор може відмовитися прийняти проект.
Строк окупності
Строк окупності – це мінімальний часовий інтервал ( від початку здійснення проекту), за межами якого інтегральний ефект стає позитивним і залишається таким надалі.
Якщо прибуток по роках розподілений рівномірно, то
СО =
де К – одноразові капітальні витрати;
Д – щорічний прибуток від капіталу.
У разі нерівномірного розподілу прибутку СО розраховується прямим підрахунком числа (квартал, місяць), протягом якого інвестицію буде погашено кумулятивним доходом. Тоді
k,
де n- кількість років;
К – капітальні витрати.
Фахівці з управління проектами рекомендують при розрахунку СО усе ж враховувати часовий аспект.У цьому випадку в розрахунок приймаються грошові потоки, дисконтова ні за показником «ціна авансованого капіталу». Строк окупності при цьому має збільшитися.
Розрахунок строку окупності простий, але має ряд хиб:
1.Не враховує доходів останніх періодів.
2.Заснований на недисконтованих оцінках, не розрізнює проектів з однаковою сумою кумулятивних доходів, але різним розподілом у часі.