3. Схема лабораторної установки

Лабораторна установка являє собою суднову комплектну лабораторiю СКЛАВ-1 (рис. 8.2).

Рис. 8.2. Загальний вигляд лабораторії СКЛАВ-1

Лабораторiя дає можливiсть визначати загальну жорсткiсть, лужнiсть, вмiст хлоридiв, нiтратiв, фосфатiв, нафтопродуктiв, кисню. Вона розмiщується всерединi дерев'яної скриньки з габаритними розмiрами 535х294х554. Маса лабораторiї до 30кг.

У верхнiй частинi скриньки встановлена панель 1. На панелi розмiщенi перемикачi подачi розчинiв 2, бюретки 3, компаратор для визначення фосфатiв i нiтратiв 4, кювета 5. Пiд панеллю на заднiй стiнцi скриньки встановлений свiтильник 7, живлення якого здiйснюється вiд мережi перемiнного струму напругою 127/220 В, частотою 50 Гц. В нижнiй частинi скриньки знаходиться хiмiчний посуд: пробовiдбiрник 8, ємності для реактивiв 9, колби для титрування 10, воронки 11. На лiвiй дверцi розмiщенi ємності для сипких реактивiв 12, стаканчик для визначення нафтопродуктiв 13, ложечки 14, градуйованої пробiрки 15, розподiльної лiйки 16, циліндру 17, термометру 24. На правiй дверцi встановлена плата 6 з приладом для визначення кисню. На платi розмiщений шприц 18, компаратор 19, триходовий кран 20, шланги 21, термометр 22.

Хiмiчнi реактиви у бюретки подаються шляхом витiснення їх повiтрям iз ємностей. Повiтря у ємність закачується резиновою грушою 23.

4. Порядок проведення роботи

4.1. Визначення жорсткостi води за допомогою трилону б

Метод визначення жорсткостi води за допомогою трилону Б оснований на тому, що трилон Б реагує з солями кальцiю i магнiю. Момент закiнчення реакцiї визначають по змiнi кольору iндикатора. В колбу 10 налити 100 мл води, що дослiджується, ввести туди 5 мл амiачного буферного розчину, додати щiпку кислотного хромтемносинього iндикатора i, iнтенсивно перемiшуючи, повiльно титрувати пробу трилоном Б до змiни рожевого кольору розчину на синьо-бузковий.

Загальна жорсткiсть чисельно дорiвнює кiлькостi мiлiметрiв трилону Б(а), витраченому на титрування 100 мл води, що дослiджується, помноженому на 0,1 мг - екв/л

Жз = а 0,1.

4.2. Визначення лужностi води по фенолфталеїну

Метод визначення лужностi води оснований на нейтралiзацiї кислотою котлової води, яка містить луги, вони забарвлюють фенолфталеїн в малиново-червоний колiр. Кiнець реакцiї встановлюють у момент добавки останньої краплi кислоти, коли малиновий колір зникне i вода набуває свого попереднього колiру (до введення в неї фенолфталеїну).

У колбу 10 налити 100 мл води, що досліджується, туди ж ввести 2-3 краплини iндикатору (фенолфталеїну). При наявностi лугу вода забарвлюється у малиново-червоний колiр. Потiм обережно, по краплi, пробу води титрувати розчином сірчаної кислоти до зникнення забарвлення.

Лужнiсть котлової води чисельно дорiвнює кiлькостi мiлiлітрів кислоти, витраченої на титрування 100 мл води i виражається у мг-екв/л.

Лужнiсть котлової води виражають також лужним числом, яке дорiвнює кiлькостi мілілітрів кислоти, витраченiй на титрування 100 мл котлової води, помноженому на 40. Наприклад, на титрування 100 мл пішло 5 мл кислоти. Лужне число дорівнює 5×40= 200 мг/л NаОН.