6. Склад звіту

Звіт записується на подвійному аркушу учнівського зошита, він складається:

6.1. Мета і задача роботи.

6.2. Схема лабораторної установки і опис її роботи.

6.3. Таблиця результатів вимірювання 4.1, або 4.2.

6.4. Таблиці розрахункових даних 4.3., 4.4., або 4.5.,і 4.6.

6.5. Схематичне зображення процесів в I-d діаграмі.

6.6. Висновки по роботі.

7. Контрольні питання для самоперевірки

7.1. Дайте визначення параметрам вологого повітря: вологовмісту, відносній вологості, абсолютній вологості.

7.2. Запишіть формули для визначення ентальпії, теплоємності, густини.

7.3. Як будуються процеси нагрівання і адіабатного зволоження, змішування і охолодження в I-d діаграмі?

7.4. Які параметри і чим вони вимірюються в роботі?

7.5. Порядок проведення роботи.

7.6. Як знайти точку в I-d діаграмі при відомих показаннях сухого і мокрого термометру?

7.7. Насичений і ненасичений стан повітря.

7.8. Чому процес випаровування вологи вважається адіабатним процесом?

8. Л І Т Е Р А Т У Р А

8.1. Воронец Д., Козич Д. Влажный воздух. Термодинамические свойства и применение. - М.: Энергоиздат, 1984.

8.2. Зубарев В.Н., Александров А.А., Охотин В.М., Практикум по технической термодинамике: Учебн.пособ. - М.: Энергоиздат., 1986.

8.3. Нащекин В.В. Техническая термодинамика и теплопередача - М.: Высшая школа, 1975.

8.4. Алабовский А.Н., Константинов С.М., Недужий И.А. Теплотехника. – К.: Вища школа, 1986.

Лабораторна робота № 5

Визначення ефективностi роботи холодильної установки

1. Мета і задача роботи

Мета роботи – практичне ознайомлення з принциповою схемою, роботою і циклом парокомпресійної холодильної установки.

Задача роботи – на основі проведених дослідів розрахувати параметри, що характеризують ефективність роботи парокомпресійної холодильної установки.

2. Теоретичні викладки до роботи

2.1. Зворотній тепловий цикл

Охолодження тіл до температури нижче температури навколишнього середовища проводиться в холодильних установках, які працюють по зворотному тепловому циклу. Для його здійснення необхідно затратити зовнішню роботу.

Принципова схема такого циклу наведена на рис. 5.1.

Процес розширення робочого тіла характеризується лінією 1-а-2, при цьому від обєкту, що охолоджується, (холодного джерела) відбирається теплота Q₂, яка чисельно дорівнює площі 1-а-2-S₂-S₁-1. Процес стискування робочого тіла характеризується лінією 2-в-1, при цьому в навколишнє середовище (гаряче джерело) передається теплота Q₁, яка чисельно дорівнює площі 2-в-1-S₁-S₂-2. Площа, обмежена лініями 1-а-2-в-1, являє собою корисну роботу циклу Q_Ц=L_Ц. Теплоті Q₁, яка віддається гарячому джерелу, відповідає площа 1-в-2-S₂-S₁-1. Вона складається із двох площин:

Рис. 5.1. Зворотній тепловий цикл

теплоти Q₂ - пл.1-а-2-S₂-S₁-1 і затраченої роботи циклу L_Ц - пл.1-а-2-в-1.

Q₁ = Q₂ + L_Ц (5.1)

Для одного кілограму робочого тіла (холодоагенту) рівняння (5.1) записується:

q₁ = q_{2 +} l_ц (5.2)

Ефективність циклу холодильної установки характеризується холодильним коефіцієнтом, який показує, скільки потрібно затратити роботи на одиницю відібраної теплоти, для ідеального циклу

(5.3)

де Т₁ - температура гарячого джерела, К;

Т₂ - температура холодного джерела.

Значення q₁ i q₂ в реальному циклі виражається через середні температури підведення і відведення теплоти

q₂ = Т_підв.^ср.. S, q₂ = Т_відв.^ср.. S (5.4)

де Т_підв.^ср. - середня температура відведення теплоти до холодоагенту від холодного джерела, К;

Т_відв.^ср. - середня температура відведення теплоти від холодоагенту до гарячого джерела, К.

S - зміна ентропії у процесах 1-а-2 і 2-в-1.

Підставивши рівняння (5.4) у рівняння (5.3), отримаємо для реального циклу:

(5.5)