
- •1.2. Завдання психологічної науки
- •Інші визначення
- •Індивідуальні особливості уяви
- •Види уяви
- •Форми уяви
- •Поняття «мислення» в історії філософії
- •Сучасні концепції мислення
- •Основні функції мислення
- •Інтуїтивне мислення — аналітичне мислення
- •За характером виконуваних завдань: Теоретичне мислення — практичне мислення
- •Творче мислення — критичне мислення
- •За змістом спонукальних механізмів розумового процесу: Оцінне мислення — емоційне мислення
- •За функціями, які виконує мислення у загальному процесі життєдіяльності розрізняють абстрактну і конкретну «розумову установку» (к.Гольдштейн)
- •Види пам'яті
- •Фізіологія
- •Покращення
- •Моделювання пам'яті
- •Межі поняття
- •Особливості
- •Класи емоційних станів
- •Класифікація емоцій
- •Десять фундаментальних емоцій (за к. Ізардом)
- •Фізіологія
- •Мімічні прояви
- •Емоційний відгук
- •Формули емоцій Формула Симонова
- •Формула Анохіна
- •Характер (психологія)
- •Риси характеру
- •Теорії і типології характерів
- •Особливості характеру
- •Зв'язок з темпераментом
- •Історія
- •Психологія
- •Сучасний підхід
- •Властивості темпераменту
- •Вплив темпераменту
- •Темперамент у теорії Павлова
- •Роль темпераменту в діяльності людини
- •Кілька основних класів проявів несвідомого
- •Історія
- •Несвідоме у вченні Зигмунда Фрейда
- •Несвідоме у вченні Карла Юнга
- •Несвідоме у вченні Жака Лакана
- •Несвідоме у дослідженнях радянських психологів
- •Теорії і школи Фрейдизм
- •Структурна модель психіки
- •Комплекс Едипа
- •Захисні механізми психіки
- •Стадії розвитку особистості
- •Аналітична психологія Юнга
- •Критика в бік психоаналізу
- •Дослідження Клауса Граве
Захисні механізми психіки
Постійне протистояння трьох сфер особистості в значній мірі пом'якшується спеціальними «захисними механізмами», які створилися в результаті еволюції людини. Найважливішими з неусвідомлених механізмів захисту, що покликані забезпечити цілісність і стабільність особистості в умовах конфлікту суперечливих імпульсів та прагнень, Фройд вважав такі:
сублімація — процес перетворення і переадресування сексуальної енергії в різноманітні форми діяльності, прийнятні для індивіда та суспільства; різновидом сублімації є творчість
витіснення — несвідоме усунення індивідом мотивів своїх дій зі сфери свідомого
регресія — перехід на більш примітивний рівень мислення і поведінки
проекція — неусвідомлене перенесення, приписування своїх власних відчуттів, уявлень, бажань, думок, потягів, а також часто «ганебних» несвідомих прагнень іншим людям
раціоналізація — несвідоме прагнення індивіда до раціонального обґрунтування своїх ідей і поведінки навіть в тих випадках, коли вони ірраціональні
реактивна формація — зміна неприємної для свідомості тенденції на більш прийнятну або ж протилежну
фіксація поведінки — тенденція Я до збереження апробованих, ефективних стереотипів поведінки, зміна яких може призвести до патологічного нав'язливого прагнення до повторень.
Інтелектуалізація — Це спроба вийти з емоційно загрозливої ситуації шляхом обговорення її змісту в абстрактних, інтелектуалізованих термінах.
Заміщення — Воно виражається в частковому, другорядному задоволенні неприємного імпульсу якимось іншим методом.
Стадії розвитку особистості
Фройд вважав, що в процесі життя людина проходить кілька етапів, які відрізняються один від одного способом фіксації лібідо, способом задоволення інстинкта життя. При цьому Фройд приділяє особливу увагу тому, яким саме чином відбувається фіксація і чи потребує людина сторонній об'єкт для цього. Виходячи з цього, він виділяв кілька стадій психічного генезу протягом дитинства
оральна стадія (0-1 рік)характеризується тим, що головне джерело задоволення концентрується на зоні активності, пов'язаній з годуванням; основна ерогенна зона на цій стадії — рот
анальна стадія (1-3 роки), під час якої лібідо концентрується навколо ануса; дитяча сексуальність знаходить своє задоволення в оволодінні функціями дефекації, випорожнення
фалічна стадія (3-5 років) характеризує найвищий ступінь дитячої сексуальності; головною ерогенною зоною стають статеві органи; до сих пір дитяча сексуальність була аутоеротичною, зараз же вона стає предметною, тобто діти починають відчувати сексуальний потяг до дорослих людей
латентна стадія (5-12 років) характеризується зниженням статевого інтересу; психічна інстанція Я повністю контролює потреби Воно
генітальна стадія (12-18 років) характеризується поверненням дитячих сексуальних прагнень, тепер усі ерогенні зони об'єднуються, і підліток прагне однієї мети — нормального сексуального спілкування. Проте на цій стадії Я має опиратися агресивним імпульсам Воно, які знову дають про себе знати. Так, в цей час може знов з'явитися едипів комплекс.