Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
пшв сукня.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
5.91 Mб
Скачать

Аналіз конструктивних ознак моделей

п/п

Назва ознаки

Однорідність ознак по моделям

А

Б

В

1

2

3

4

5

1.

Метод формоутворення конструктивний

1

1

1

2.

Структура форми по кількості основних та додаткових формоутворюючих частин

3.

Розробка поверхні декоративно-конструктивними засобами:

  • вид засобів (складки та виточки);

  • кількість засобів (виточок);

0

0

0

0

0

0

4.

Способи формоутворення:

  • пілочок;

  • спинок

0

1

0

0

0

1

5.

Однорідність номенклатури матеріалів (основна тканина, застібки - блискавка, нитки одного кольору, ґудзик на поясі)

0

0

0

6.

Конструкція деталей:

  • пілочок

  • спинок

1

1

0

0

0

1

7.

Технологія обробки:

  • застібки;

  • низу;

  • склад тощо

1

1

1

1

1

1

1

1

1

        1. Аналіз починають з заповнення графи 2 назвами.

        2. У графах 3,4,5 проставляють „1” або „0”

„1” – якщо ознаки не мають відмінностей.

„0” – якщо мають.

3. Підраховують за формулою

Кк.о.= ,

де в чисельнику – сума конструктивних ознак, що розглядаються, а в знаменнику кількість їх рішень – одне (всі 111), два (110), три (000).

Для розрахунку Кс.о по НСО встановлюються кількість балів складності обробки та min кількість балів, наприклад

Таблиця 1.8

Визначення складності обробки і моделей

Назва вузла

Складність обробки по моделям

А

Б

В

min

2.

Зшити бокові шви

5

5

5

5

1.

Застрочити виточки

0

3

0

0

Тощо

Всього

5

8

5

5

Кс.о. = ,

де n – кількість моделей,

Сmin – мінімальна кількість балів,

С1, С2, С3 –кількість балів по моделям.

По величинам Кк.о. та Кс.о. визначають, як згрупувати моделі для запуску у потік.

Вимоги до рівня виробничо-технологічної однорідності моделей одного потоку неоднакові та залежать від багатьох факторів, основними з яких є форма організації роботи у потоці, потужність потоку, чередування моделей у потоці та вид внутрішньо процесних транспортних засобів.

Найбільш жорсткі вимоги висуваються до ВТО моделей, що запускаються в один потік великої потужності, з конвеєрною передачею напівфабрикату поштучним живленням кроєм та послідовним запуском моделей. В цьому випадку коефіцієнти Кк.о. та Кс.о. повинні максимально наближатися до одиниці.

Менш жорсткі вимоги висуваються до ВТО моделей, що запускаються в один потік, якщо він відноситься до потоків малої потужності, має циклічний запуск моделей та ручну передачу напівфабрикату. В цьому випадку Кк.о. та Кс.о. дорівнюють 0,5-0,8.

Другою вимогою, якій повинні задовольняти системи моделей одного потоку, є вимога до їх сумісності за властивостями та працемісткістю виготовлення у потоці при значній зовнішній відмінності.

Отже для роботи потоку не грає великої ролі форма конструктивних рішень та конфігурація, а кількість членувань або інших засобів формування.

Вимогу до сумісності моделей реалізують за рахунок близькості моделей по структурі формоутворюючих частин при їх різній конфігурації, по однорідності матеріалів, що використовуються (по номенклатурі та технологічним властивостям), по конструкції пакета одноіменних вузлів та з’єднань. Допоміжні деталі сумісних моделей (обшивки, дольовики, підкладка тощо) повинні мати стабільні геометричні розміри.

Ступінь однорідності інших конструктивно-декоративних властивостей (покрою, кількості, місцерозташуванню та виду рельєфних ліній, кишень, хлястиків тощо) можуть змінюватися у широкому діапазоні.

Третя вимога до моделей потоку – це вимога до взаємозамінних моделей по властивостям.

Що таке взаємозамінність?

Взаємозамінністю виробів або їх частин називається, їх властивість рівноцінно замінювати будь-який екземпляр виробу або його частини іншими однотипними виробами або частинами.

Існує повна та неповна взаємозамінність.

При повній взаємозамінності забезпечується можливість збірки моделі з частин заданою точністю будь-яких незалежно виготовлених однотипних деталей в складові частини (вузли), а останніх – у виріб, якщо задовольняються усі технічні вимоги по всім параметрам якості, які пред’являються до виробу.

При неповній взаємозамінності вимоги задовольняються за окремими параметрами. Такий поділ зумовлює існування різних видів взаємозамінності, які залежать від об’єкту, на який розповсюджується цей принцип заміни. Розрізняють геометричну, зовнішню, конструктивну, функціональну види взаємозамінності тощо.

Відносно до одягу, найчастіше використовують неповну взаємозамінність, особливо такі її різновиди, як зовнішня та конструктивна.

Зовнішня взаємозамінність є результатом зміни або заміни елементів композиції, за рахунок чого отримують систему моделей. Цей вид взаємозамінності є основною для розробки модифікованих систем моделей одягу та моделей на одній конструктивній основі.

Конструктивна взаємозамінність – це властивість частин конструкції до виготовлення одягу з заданою точністю. Конструктивна взаємозамінність використовується при розробці допоміжних деталей, деталей підкладки та докладу, що забезпечує рішення таких технічних проблем виробництва, як механізація та автоматизація технологічних процесів та уніфікація виробів.

Від взаємозамінних систем моделей вимагають, щоб при заміні однієї моделі іншою їх конструктивні властивості забезпечили однорідність збірних схем, номенклатури обладнання та режимів обробки, матеріалів при незначних зовнішніх відмінностях моделей.

Отже, маючи ескізи моделей-аналогів жіночих суконь був проведений розрахунок кількості деталей. На основі проведених даних визначено аналіз однорідності між представленими моделями.

РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ ОБРОБКИ БАЗОВОЇ МОДЕЛІ ЖІНОЧОЇ СУКНІ ТА ВІДМІННИХ ВУЗЛІВ КОЖНОЇ МОДЕЛЬНОЇ ОДИНИЦІ

При масовому виробництві одягу вирішальна роль належить технологічному процесу, який являє собою економічно доцільну сукупність технологічних операцій по обробці та зборці деталей і вузлів швейних виробів.

Основною інформацією при проектуванні технологічних процесів є технологічна послідовність обробки виробу. Її складають на основі обраних методів обробки і технологічного обладнання (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Технологічна послідовність обробки базової моделі жіночої блузи та відмінних вузлів кожної модельної одиниці

№ т.о.

Зміст технологічної операції

Вид роботи

Розряд

Витрати часу, с

Обладнання, пристрої, інструменти

А

Б

В

1

2

3

4

5

6

7

8

ЗАПУСК

1

Привести крій, перевірити кількість пачок крою, перевірити кількість деталей крою.

Р

3

16

16

16

Стіл запуску

2

Скомплектувати крій по кольору, розміру, зросту.

Р

3

5

5

5

Стіл запуску

3

Зареєструвати крій в книгу запуску

Р

3

14

14

14

Книга запуску крою в потік

4

Роздати деталі крою по робочим місцям

Р

3

4

4

4

Візок

Всього

39

39

39

ЗАГОТОВЧА СЕКЦІЯ ТА ОБРОБКА ПІЛОЧКИ

5

Зшити талієві виточки

М

3

-

43

-

КУР-1022-М кл. АО «Орша»

Продовження таблиці 2.1

6

Зшити плечові виточки

М

3

-

49

-

КУР-1022-М кл. АО «Орша»

7

Порівняти, підрізати нерівності по лінії горловини, пройм та плечовим зрізам

Р

3

5

5

5

Ножиці

8

Зшити рельєфи пілочки

М

3

-

159

-

КУР-1022-М кл. АО «Орша»

9

Обметати зрізи рельєфних швів пілочки

С

2

-

45

-

КУН-51-263кл.

10

Запрасувати рельєфні шви пілочки

П

3

-

16

-

С-394 Угорщина (прасув. стіл)

11

Запрасувати талієві виточки

П

3

16

-

-

С-394 Угорщина (прасув. стіл)

Всього

21

317

5

Всього по заготівлі

60

356

46

ОБРОБКА СПИНКИ

12

Зшити плечові виточки спинки

М

3

41

-

-

КУР-1022-М кл. АО «Орша»

13

Запрасувати плечові виточки

П

3

16

-

-

С-394 Угорщина (прасув. стіл)

14

Зшити рельєфи спинки

М

3

-

159

-

КУР-1022-М кл. АО «Орша»

15

Вшити тасьму-блискавку

М

3

80

80

80

КУР-1022-М кл. АО «Орша»

16

Зшити талієві виточки синки

М

3

49

-

-

КУР-1022-М кл. АО «Орша»

17

Запрасувати талієві виточки спинки

П

3

16

-

-

С-394 Угорщина (прасув. стіл)

Всього

202

239

80

Всього по заготівлі

262

595

126

ОБРОБКА РУКАВІВ

18

За шаблоном намітити довжину рукава

Р

2

20

20

20

Лекало, крейда

Продовження таблиці 2.1

19

Зшити бічні зрізи рукавів

М

3

30

30

30

КУР-1022-М кл. АО «Орша»

20

Обробити низ рукава

М

3

45

45

45

КУР-1022-М кл. АО «Орша»

21

Прокласти оздоблювальну строчку по низу рукава

М

3

60

60

60

КУР-1022-М кл. АО «Орша»

Всього

155

155

155

Всього по заготівлі

417

750

281

МОНТАЖ

22

Зшити плечові зрізи

М

3

53

53

120

КУР-1022-М кл. АО «Орша»

23

Обметати плечові зрізи

С

3

40

40

-

КУН-51-263кл.

24

Обшити горловину

М

3

125

125

125

КУР-1022-М кл. АО «Орша»

25

Зшити бічні зрізи

М

3

90

90

90

26

Обметати бічні зрізи

С

3

50

50

50

КУН-51-263кл.

27

Вшити рукава в пройми

М

3

60

60

60

КУР-1022-М кл. АО «Орша»

28

Вивернути виріб на лицевий бік

Р

3

8

8

8

Ручний стіл

29

Обробити низ виробу

М

3

260

260

260

КУР-1022-М кл. АО «Орша»

30

Прокласти оздоблювальну строчку по низу виробу

М

3

120

120

120

КУР-1022-М кл. АО «Орша»

Всього

806

806

766

Всього по заготівлі

1223

1556

1047

КІНЦЕВА ОБРОБКА

31

Почистити виріб від виробничого бруду

Р

2

29

29

29

Щітка

32

Кінцеве ВТО виробу

П

3

260

260

260

С-394 Угорщина (прасув. стіл)

33

Повісити виріб на вішалку

Р

2

60

60

60

Вішалка

34

Прикріпити товарний ярлик до виробу

Р

2

60

60

60

Всього

409

409

409

Всього по заготівлі

1632

1965

1456

РОЗДІЛ 3. ПЛАНУВАННЯ ТА РОЗРАХУНОК ШВЕЙНОГО ЦЕХУ ПО ВИГОТОВЛЕННЮ ПОВСЯКДЕННИХ ЖІНОЧИХ СУКОНЬ