
- •Розділ 1. Характеристика асортиментного ряду моделей жіночих суконь
- •1.1. Характеристика асортиментного ряду моделей жіночих суконь
- •Формування матриці морфологічних ознак жіночої сукні
- •1.2. Обґрунтування вибору матеріалів для асортиментного ряду моделей
- •Характеристика швейних ниток
- •1.3. Визначення модельних відмінностей асортиментного ряду
- •1.4. Розрахунок кількості деталей крою та аналіз однорідності моделей
- •Аналіз конструктивних ознак моделей
- •Визначення складності обробки і моделей
- •3.1. Попередній розрахунок швейного цеху по виготовленню жіночих суконь
- •Зведені дані групових операцій по виготовленню молодіжної жіночої сукні
- •Розрахунок робітників по секціям та по вузлам
- •Розрахунок к-ті обладнання
- •3.2. Характеристика обладнання і пристроїв малої механізації у швейному цеху
- •3.3. Організація, планування та розміщення робочих місць у цеху
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Характеристика швейних ниток
Вид |
Умовне позначення |
Лінійна густина, текс
|
Розривне зусилля, Н |
Видовження на момент розірвання, % |
Нерівноважнісь, кількість витків
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Комплексна лавсанова |
55л |
18,9 |
1962 |
28 |
<3 |
Армована |
65лх-1 |
34,5 |
2256 |
24 |
<3 |
Бавовняна |
60 |
57,7 |
1388 |
5,1 |
<3 |
1.3. Визначення модельних відмінностей асортиментного ряду
На основі дослідження напрямків моди, лінії чисті, форми чіткі і добре обкреслені.
Чіткі лінії пом'якшують яскраві забарвлення. Якщо в дев'яностих мінімалізм був важким і стриманим, то зараз строгий крій розбавляє екстравагантне взуття та аксесуари. Для розробки моделі, що проектується використаємо шовкові тканини – це тканини м'які, прохолодні; вони застосовуються як тканини сорочкові, платтяні. Тканини даного типу еластичні, відрізняються рівністю і однаковою товщиною.
Кольорова гамма всі відтінки бузкового, оранжевого кольорів використовуються і півтони сірого, вугільні тони, які відтіняє чорний в монохромній варіації. Поступові колірні переходи говорять про те, що кожен тон і відтінок кольору – від насиченого вугільного до сталевого блакитного кольору, від металевого до холодного сіро-білого відтінку.
Для впорядкованого опису сукупності моделей обраного блоку та розробки їх конструкцій застосовується: метод морфологічного аналізу, який символізує досвід моделей за ознаками форми і конструкції.
Розроблена модель відповідає модному напрямку 2010року. Вона входить у моделі пропозиції нового асортименту, відповідає її прямому призначенню. Ця сукня розроблена з урахуванням можливостей її індивідуального виготовлення, а так само масового пошиття, тому що для розробки цієї моделі обраний єдиний метод конструювання, а він може бути використаний, як в індивідуальному, так і в масовому виробництві. Зовнішня форма одягу багато в чому визначається силуетними, конструкторськими та декоративними лініями.
Силуетні лінії, чи площинне зорове сприйняття об’ємних форм, обмежених контурами, дає уяву про силует одягу. Якщо взяти за вихідну схему людську фігуру з занесеними на ній конструктивними поясами і точками, з’єднати ці точки лініями, то вийдуть різні плоскі геометричні фігури – аналоги форм одягу пропонованої колекції. Переважною фігурою в колекції є прямокутник.
Відомо, що у моді одночасно може існувати декілька силуетів, тому перехід від пластики старого силуету до нового обумовлюється виникненням пластичних ознак нової форми.
Зроблені силуети сполучають в собі різні риси основного силуету і варіації формоутворюючих. Одним із факторів моделювання є конструктивність, коли лінії – вирішальний, діючий засіб в створенні моделі.
Розчленованість залежить від форми тіла людини, технологічного процесу виготовлення одягу, матеріалу і призначення одягу. Форма і розміри основних деталей одягу залежить від її покрою.
Покрій – це вид, який надається одягу тим чи іншим способом викроювання або шиття. Він визначає загальну характеристику конструктивної побудови одягу.
Отже, пропонована модель та її аналоги розроблені не тільки на єдності стилю, але й об’єднуючою їх ознакою є також єдність структури матеріалів і кольорової гами. Класична людська фігура володіє своєю власною (відносно) дзеркальною симетрією форм. Модні сукні, симетричний одяг більш зручний, але при цьому трохи нуднуватий. Вирішити це протиріччя допомагає дисиметрія, тобто часткове порушення симетрії. Будь-яке відхилення в симетричній системі, усунення чи додавання хоча б дрібної деталі, здатне привернути увагу, внести в композицію деяку напруженість. Дисиметрія використовується як художній засіб композиції в тому випадку, коли симетрична форма викликає зайво строге враження[33].
Відмінності асортиментного ряду.
Різноманітність модифікацій досягається за рахунок змінення положення виточок, форми горловини, уведення додаткового розчленовування, змінення виду застібки.
Базова модель. Характеризується своєю простою елегантністю. Довжина до коліна; має талієві та нагрудні виточки, горловина – овальна, застібка-блискавка знаходиться у середньому шві спинки.
Модель модифікація №1. Нова модель розроблялась шляхом внесення до неї змін: на відміну від базової моделі перед сукні – розчленований на 6 рельєфів, спинка – на 4, застібки немає, горловинаV- подібна, рукав – довгий, одношовний.
Модель модифікація №2. Дана модель сукні наділена такими відмінностями: рукав – реглан, довжина ¾, горловинаV- подібна, застібки немає.