Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпаргалка право. КНЕУ..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
771.58 Кб
Скачать

1.Місцеве самоврядування в Україні:поняття та форми реалізації

Місцеве самоврядування - багатогранне та комплексне політико-правове явище, яке може характеризуватися різнобічно.Можна зробити висновок, що місцеве самоврядування як об'єкт конституційно-правового регулювання виступає в якості:

по-перше, відповідної засади конституційного ладу України;

по-друге, специфічної форми народовладдя;

по-третє, права жителів відповідної територіальної одиниці (територіальної громади) на самостійне вирішення питань .місцевого значення. Місцеве самоврядування як засада конституційного ладу виступає одним із найважливіших принципів організації і функціонування влади в суспільстві й державі та є необхідним атрибутом будь-якого демократичного ладу.

Як специфічна форма реалізації належної народові влади місцеве самоврядування характеризується:

1) місцеве самоврядування має особливого суб'єкта -територіальну громаду, тобто жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста. Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування безпосередньо та через органи місцевого самоврядування;

2) місцеве самоврядування займає окреме місце в політичній системі (в механізмі управління суспільством та державою). Місцеве самоврядування, його органи, згідно Конституції України, не входять до механізму державної влади, хоча це й не означає його повної автономності від держави, державної влади. Взаємозв'язок місцевого самоврядування з державою досить тісний і знаходить свій вияв у тому, що, по-перше, і місцеве самоврядування, і державна влада мають єдине джерело - народ (ч. 1 ст. 5 Конституції України)

3) місцеве самоврядування має особливий об'єкт управління - питання місцевого значення, перелік яких у вигляді предметів відання органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено в Законі України від 21 травня 1997 р. «Про місцеве самоврядування в Україні».

2.Поняття та види адміністративного стягнення

Адміністративне стягнення – попередження, штраф, адміністративний арешт, позбавлення спеціальних прав, виправні роботи, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям скоєння правопорушення, конфіскація, що накладається у разі скоєння вчинку, що має ознаки адміністративного проступку на винну особу (правопо-рушника). Адміністративне стягнення – захід відпові-дальності, що застосовується з метою виховання особи, яка скоїла адміністративний проступок, а також попере-дження скоєння нових правопорушень як самим право-порушником, так й іншими особами. Види адміністра-тивних стягнень закріплено в Кодексі про адміністра-тивні правопорушення До них законо-давець відносить такі види: Попередження є заходом виховного хар-ру, що засвідчує офіційну негативну оцінку поведінки правопорушника з боку держ органу (посадової особи про недопущення скоєння протипр дій); Штраф передбачена як вид стягнення за будьяке скоєне адм правопорушення; оплатне вилучення предмета, що став зна-ряддям учинення чи безпосереднім об’єктом адм правопорушення – полягає у примусовому вилученні предмета з подальшими реалізацією та поверненням суми колишньому власникові з утриманням суми, що була пов’язана з заттратами по реалізації вилученого предмета; конфіскація предмета – полягає у примусовій безоплатній передачі цього предмета на користь держави.виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх за осн місцем роботи особи, яка вчинила адм правопоруш, із відрахуванням до 20% її заробітку в дохід держави.адміністративний арешт установлюєтьсяі застосовується лише у виняткових випадках за окркмі адм правопор на строк до 15 діб і накладається виключно судами; позбавлення спец права застосов на термін до 3 років.

3.Захист цивільних прав в УкраїніПраво на захист являє собою суб'єктивне цивільне право певної особи, тобто вид і міру її можливої(дозволеної) поведінки із захисту своїх прав.Підстави захисту:порушення, невизнання чи оспорювання цивіл.права. Способи захисту циві-льних прав особи: визнання права; відновлення стано-вища, яке існувало до моменту порушення права, та припинення дій, що порушували права; присудження до виконання обов'язку в натурі; припинення або зміну правовідношення; компенсацію моральної шкоди; стяг-нення з правопорушника збитків, а у випадках, перед-бачених законом чи договором, - неустойки(штрафу, пені); інші способи.Правосуддя здійснюється судами Укр, або міжнар.арбітражем чи третейським судом. Крім спеціальних засобів захисту прав особи, цивільне право допускає виняткові засоби, до яких належать необхідна оборона і крайня необ-хідність. Необхідна охорона є вчиненням певних дій з метою захисту інтересів чи прав особи, яка захищається, або іншої особи, інтересів суспільства або держави від суспільно-небезпечного посягання способом завдання шкоди тому, хто посягає, якщо такі дії зумовлені пот-ребою негайного відвернення та припинення посягання. Крайня необхідність – збіг обставин, що змушує особу вчинити одне правопорушення з метою запобігання більшому правопорушенню.